- •Фінансово-економічне обгрунтування доцільності проектних рішень методичні вказівки
- •8.03060101 «Менеджмент організацій і адміністрування»
- •1. Загальні положення
- •2. Завдання на курсову роботу
- •3. Структура курсової роботи
- •3.4.1. Загальна характеристика туристичної організації
- •3.4.2. Вибір проектного рішення та дослідження ринку туристичних послуг
- •Характеристика туристичного продукту
- •3.4.3. Розроблення програми туру
- •Програма туру “_______________”
- •3.4.4. План маркетингу
- •3.4.5. План продажу
- •Прогноз продажу туристичного продукту на 200__-200__ рр.
- •3.4.6. Організаційний план
- •Етапи реалізації туристичного продукту
- •3.4.7. Інвестиційні розрахунки
- •3.4.8. Оцінювання доцільності та ефективності проектного рішення
- •3.4.9. Побудова графіка беззбитковості
- •3.4.10. Оцінювання ризиків і страхування
- •3.5. Висновки
- •4. Оформлення курсової роботи
- •5. Порядок оцінювання курсової роботи
- •Список рекомендованих джерел
- •Додаток а Види туристичних продуктів (турів)
- •Додаток б Класифікація видів туризму
- •Додаток в Методичні пояснення до розрахунку показників ефективності проектного рішення
- •Додаток г
- •8.03060101 «Менеджмент організацій і адміністрування»
3. Структура курсової роботи
Курсова робота охоплює основні питання фінансово-економічного обґрунтування доцільності проектних рішень на прикладі туристичної організації. Окремі аспекти вимагають залучення спеціальних літературних джерел, законодавчих актів України, нормативних документів, статистичних даних тощо. Обов'язкові структурні елементи курсової роботи:
– титульний аркуш (Додаток Г);
– зміст;
– вступ;
– основна частина;
– висновки;
– список використаних джерел;
– додатки.
3.1. Титульний аркуш має єдиний загальновузівський стандарт і містить дані, які наводяться в такій послідовності:
– назва міністерства та навчального закладу;
– назви навчальних підрозділів (Інститут та кафедра);
– назва курсового проекту;
– курс, спеціальність, номер групи, прізвище, ім’я та по-батькові студента;
– вчене звання наукового керівника, прізвище, ім’я та по-батькові викладача, його власний підпис;
– місто та рік виконання курсового проекту.
Приклад оформлення титульного аркуша наведено у Додатку Г.
3.2. Зміст – це перелік заголовків структури роботи. Його розташовують безпосередньо після титульного аркуша, починаючи з нової сторінки. Заголовки змісту повинні точно повторювати заголовки в тексті та чітко відображати завдання роботи.
Скорочувати заголовки у змісті або додавати їх в іншій редакції порівняно із заголовками у тексті не дозволяється. До змісту включають: вступ; послідовно перелічені назви всіх розділів та підрозділів; висновки; список використаних джерел; додатки і напроти них — номери сторінок, які містять початок вищевказаних складових роботи.
Назви розділів повинні розкривати суть питання, що буде досліджуватись в цій частині.
3.3. Вступ повинен віддзеркалювати ту роботу, яку автор провів згідно з рекомендаціями, наведеними вище. Тут важливо дати обґрунтування актуальності, проблемної ситуації дослідження, чітко визначити об'єкт і предмет дослідження, його мету та завдання. Остаточне редагування вступної частини роботи доцільно виконувати на завершальній стадії дослідження, коли досліджувана проблема постає перед автором у повному обсязі. Вступ включає 1-2 аркуші друкованого тексту.
3.4. В основній частині йде викладення відомостей про об’єкт і предмет дослідження, які є необхідними й достатніми для розкриття сутності даної роботи та її результати.
Розділи курсового проекту починають з нової сторінки. Вони повинні за своєю назвою, структурою, змістом відповідати завданням дослідження.
Нижче докладніше розглянуто зміст основної частини курсової роботи.
3.4.1. Загальна характеристика туристичної організації
Наводиться загальна характеристика туристичної організації: організаційно-правової форми, форми власності, основних видів діяльності (зокрема, опис видів туристичних послуг, які надаються цією організацією) тощо.
3.4.2. Вибір проектного рішення та дослідження ринку туристичних послуг
У цьому розділі необхідно вибрати проектне рішення, яким є розроблення та реалізація туристичного продукту (туру) певного виду (Додаток А і Б) та дослідити ринок цього виду туристичного продукту.
Для цього необхідно:
з’ясувати тип ринку, на якому планує реалізовувати туристична організація розроблені тури, правові аспекти роботи на ньому (податкове, митне, зовнішньоекономічне законодавство, законодавство в сфері туризму);
окреслити основні сегменти ринку за конкретним туристичним продуктом;
визначити фактори, що впливають на попит даного туристичного продукту на кожному із сегментів ринку;
оцінити перспективи зміни потреб споживачів і можливу реакцію на ці зміни;
показати реальний стан і прогнози розвитку ємності використовуваних сегментів ринку на найближчий час і на більш віддалену перспективу;
визначити основних конкурентів на цільових сегментах ринку та проаналізувати їх діяльність (сфера та напрямки діяльності, частка ринку, застосування сучасних технологій тощо);
оцінити конкурентоспроможність туристичного продукту на цільовому ринку (виконується за допомогою табл. 1).
При цьому конкурентоспроможність туристичного продукту, розроблення та реалізація якого є проектним рішенням, визначається у порівнянні з певною базою, тобто одним із найкращих чи найрепрезентативніших туристичних продуктів-аналогів на конкретному ринку.
Конкурентоспроможність туристичного продукту оцінюється за допомогою інтегрального показника К, який розраховується за формулою:
,
(1)
де Icn – індекс споживчих параметрів (індекс якості);
Ien – індекс економічних параметрів (індекс цін споживання).
Індекс якості визначають за формулою:
,
(2)
де n – число аналізованих параметрів, які характеризують споживчі вартості туристичного продукту;
ai
– коефіцієнт вагомості і-го
параметру, який встановлюється експертами,
спеціалістами, при цьому
qi – відносний параметр якості і-го параметру, який визначається як співвідношення фактичної величини параметру досліджуваного туристичного продукту до фактичної величини параметру базового туристичного продукту:
(3)
де Po i Pб – значення параметру відповідно оцінюваного і базового туристичного продукту.
Якщо порівнювальні параметри неможливо оцінити кількісно, то використовують експертні методи оцінювання в бальній (цифровій) формі результатів суб’єктивного сприйняття людиною деяких властивостей об’єкта.
Оцінювання економічних параметрів проводиться за допомогою індексу цін споживання, який розраховується за формулою:
(4)
де Sо i Sб – відповідно ціна споживання оцінюваного туристичного продукту та базового зразка.
Таблиця 1
