Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Фін.екон.обгр...КП методичка.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
361.47 Кб
Скачать

Додаток в Методичні пояснення до розрахунку показників ефективності проектного рішення

Міжнародна практика оцінки ефективності проектних рішень ґрунтується на концепції оцінювання грошей у часі. Порівнювати різні проекти або варіанти одного проекту і обирати кращий з них рекомендується за допомогою таких основних показників:

  • чиста приведена вартість (Net Present Value) – NPV;

  • індекс рентабельності інвестицій (Profitability Index) – PI;

  • внутрішня норма прибутковості (Internal Rate of Return) – IRR;

  • термін окупності (Payback Period) – PP;

  • дисконтований термін окупності (Discounted Payback Period) – DPP.

Чиста приведена вартість (NPV) визначають як суму потокових ефектів (тобто перевищення результатів над витратами) за весь розрахунковий період існування проекту, приведених до початкового періоду

, (1)

де - інвестиції (витрати), зроблені за період t.

Якщо значення NPV за заданої норми дисконту є додатнім (NPV>0), то проект вважається ефективним і розглядається питання про його прийняття чи подальший більш детальний аналіз. Чим більше значення NPV, тим ефективнішим є проект. Якщо ж NPV<0, то проект вважається неефективним і виключається з подальшого розгляду.

Коефіцієнт доходів і витрат k (співвідношення доходів і витрат) свідчить про те, який дохід за проектом припадає на одиницю загальних витрат (інвестованого капіталу та поточних експлуатаційних витрат). Обидві величини (чисельник і знаменник) розраховують як приведені до поточного моменту часу:

. (2)

Проект отримає позитивну оцінку, якщо k > 1.

При визначенні NPV застосовують і модифіковану методику. Використання модифікованого показника NPV базується на порівнянні витрачених дисконтованих інвестицій IC із загальними дисконтованими грошовими надходженнями. В цьому випадку NPV розраховують для постійної норми дисконту за формулою

. (3)

Індекс рентабельності (прибутковості) інвестицій PI є відношенням суми приведених ефектів до розміру інвестицій, тобто

. (4)

Індекс рентабельності інвестицій тісно пов’язаний з показником NPV. Для ефективних проектів NPV > 0, а PI > 1. Для проектів, які вважаються однозначно неефективними NPV < 0, а PI < 1. Ці показники взаємно доповнюють один одного, і якщо NPV характеризує ефективність проекту або інтегральний ефект в грошових одиницях, то показник PI відображає відносну ефективність проекту, як співвідношення між кумулятивними приведеними ефектами і приведеною сумою інвестицій.

Внутрішня норма прибутковості (рентабельності) IRR – це така розрахункова ставка процентів, за якої чиста приведена вартість (NPV) дорівнює нулю або, іншими словами, це ставка дисконтування, за якої приведена вартість майбутніх грошових потоків (ефектів) дорівнює приведеній сумі інвеститцій. Внутрішню норма прибутковості визначають із співвідношення

. (5)

Співвідношення є трансцендентним рівнянням відносно IRR. Розв’язок такого рівняння здійснюють одним із числових методів, наприклад методом послідовних наближень.

При ставці позичкового проценту, який дорівнює внутрішній нормі прибутковості, інвестування фінансових коштів у проект дасть в підсумку такий же сумарний дохід, як і розміщення їх в банку на депозитному рахунку.

Значення внутрішньої норми прибутковості, за якого проект може вважатися привабливим, повинно перевищувати умовну вартість капіталу інвестора, наприклад, ставку по довготерміновим банківським кредитам. Таким чином, внутрішня норма прибутковості є граничною ставкою позичкового проценту, який розділяє ефективні і неефективні проекти.

Значення IRR можна розрахувати також графічним методом побудови функції залежності між NPV та r (рис. 1).

Рис. 1. Залежність між NPV та r

Для полегшення розрахунку показників NPV, PI та IRR застосовують спеціальні статистичні таблиці, які містять значення складних відсотків. Із трьох розглянутих показників (NPV, PI та IRR) тільки перший адитивний за часом, тобто NPV різних проектів можна підсумувати. Це дуже важлива властивість, яка робить цей показник основним під час аналізу оптимальності інвестиційного портфеля.

Термін окупності РР – це часовий інтервал від моменту початку здійснення проекту до моменту, коли інтегральний ефект стає рівним інвестиційним витратам. Іншими словами, це період часу, впродовж якого початкові вкладення та інші пов’язані з проектом витрати покриваються результатами від його здійснення.

Термін окупності розраховують декількома способами. Якщо прибуток від реалізації проекту розподілений за роками рівномірно та якщо не здійснювати дисконтування витрат і результатів, то термін окупності може бути розрахований як відношення загальної суми капітальних вкладень до суми річного прибутку

, (6)

де – сумарні капіталовкладення;

– щорічний прибуток від капіталу.

Якщо ж прибуток розподілений нерівномірно, то термін окупності розраховують як момент часу, коли сумарні капіталовкладення зрівняються з сумарним прибутком від реалізації проекту.

Для більш точних розрахунків при визначенні терміну окупності слід враховувати і чинник часу. В цьому разі здійснюється дисконтування грошових потоків і термін окупності визначається як момент часу, коли сумарні дисконтовані прибутки стають рівними початковим дисконтованим інвестиціям.

Із сказаного вище стає зрозумілим, що дисконтований термін окупності DPP перевищує термін окупності PP.

Недоліком такого показника, як термін окупності, є те, що він не враховує прибутки, отримані після настання окупності. Тому даний показник використовується в якості допоміжного критерію в сукупності з іншими показниками.

Зауважимо нарешті, що застосування жодного з перелічених показників недостатньо для прийняття рішення щодо реалізації проекту. Таке рішення слід приймати з урахуванням усіх розглянутих показників та інтересів усіх учасників інвестиційного проекту. У кожному конкретному випадку необхідно орієнтуватися на критерії, які, на думку керівництва проекту, є важливішими, чи брати до уваги додаткові об’єктивні та суб’єктивні чинники.

Кількісне врахування ліквідності капіталу зумовлено наступними обставинами. Здійснюючи діяльність слід передбачати, що в силу суттєвих змін зовнішнього середовища, кон’юнктури ринку або стратегії розвитку підприємства в майбутньому періоді по окремих об’єктах інвестування може різко знизитися очікувана дохідність, підвищитися рівень ризиків, знизитися значення інших показників інвестиційної привабливості для підприємства. Це буде вимагати прийняття рішення про своєчасний вихід з окремих інвестиційних програм і реінвестування капіталу. З цією метою по кожному об’єкту інвестування повинен бути оцінений ступінь його майбутньої ліквідності. При цьому необхідно враховувати ліквідність не лише основного капіталу, а й оборотного капіталу та продукції. Ситуація є достатньої простою при виробництві продукції, що не має аналогів. В такому випадку, якщо маркетингові дослідження проведені ретельно і попит на продукцію дійсно існує – зі збутом даної продукції не виникає жодних проблем. Але може виникнути протилежна ситуації: коли випускається продукція вже розповсюджена на орієнтовному ринку. В такому випадку значний вплив мають як якісні характеристики товару, так і цінові фактори, зокрема: ціна сировини та матеріалів, транспортних послуг, ціна кінцевого продукту.

Якщо розглядати ліквідність в класичному розумінні, а саме як здатність активів трансформуватися в грошову форму зі збереженням їх вартості, то даний показник необхідно враховувати при на стадії формування прогнозних грошових потоків. Якщо мова йде про кінцевий продукт то поріг його ліквідності можна визначити за наступною формулою:

, (7)

де L – поріг ліквідності; 

Lq – кількісна складова порогу ліквідності; 

Lp – цінова складова порогу ліквідності.

Складові формули (7) визначаються наступним чином:

, (8)

де QF – прогнозний обсяг реалізації продукції; 

QS – незадоволений попит на даний вид продукції.

, (9)

де PF – прогнозована ціна реалізації продукції; 

PM – мінімальна ринкова ціна на даний вид продукції.

В якості знаменника формули (9) можна брати не мінімальну, а, наприклад, середню ціну на продукцію. 

Нормативом показників (7) – (9) є таке значення, що менше або дорівнює 1. В такому випадку вся продукція є конкурентоздатною з точки зору кількості та цінового фактору і її виробництво є перспективним напрямом в діяльності підприємства.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]