Контрольні запитання одиничного і множинного вибору відповідей

1. Прямі інвестиції підприємства передбачають:

1. Безпосередню його участь у виборі об'єктів інвестування, вкладання в них капіталу та наступне управління ними.

2. Вкладання інвестиційного капіталу в готівковій формі.

3. Придбання контрольного пакета акцій.

4. Вкладання в «материнське» підприємство.

2. Непрямі інвестиції підприємства -це:

1. Інвестування, яке опосередковане іншими учасниками інвестиційного процесу - фінансовими посередниками.

2. Вкладання коштів у дочірні підприємства.

3. Формування портфеля інвестицій.

4. Вкладання в статутний фонд інших підприємств у вигляді цінних паперів.

3. Безризикові інвестиції підприємства - це інвестиції:

1. Розрахункова сума приросту капіталу або поточного доходу за якими дорівнює очікуваним значенням.

2. Розрахункова норма дохідності за якими дорівнює нормі дохідності по безризикових цінних паперах.

3. Які мають зовнішнє страхування.

4. Які здійснюються під державні гарантії.

4. Вітчизняні інвестиції - це:

1. Вкладання капіталу резидентами даної країни в об'єкти інвестування цієї країни.

2. Вкладання капіталу в підприємства, які випускають продукцію для внутрішнього ринку країни.

3. Вкладання капіталу органами державної влади країни.

4. Усі відповіді правильні.

5. Іноземні інвестиції - це:

1. Вкладання нерезидентів даної країни в об'єкти інвестування цієї країни.

2. Інвестиції в підприємства, які випускають продукцію на експорт.

3. Вкладання в статутні фонди інших підприємств у валюті.

4. Усі відповіді правильні.

6. Валові інвестиції підприємства — це:

1. Загальний обсяг інвестиційних витрат в об'єкти реального інвестування в певному періоді.

2. Вкладання підприємства у всіх формах інвестування.

3. Інвестиції, які мають за мету отримання як економічного, так і соціального ефекту.

4. Усі відповіді правильні.

7. Чисті інвестиції підприємства - це:

1. Обсяг інвестиційних витрат в об'єкти реального інвестування без урахування фондів відшкодування.

2. Інвестиції, які фінансуються тільки за рахунок чистого прибутку підприємства.

3. Інвестиції, які фінансуються за рахунок податкового інвестиційного кредиту держави.

4. Інвестування в чисті активи підприємства.

8. Якщо чисті інвестиції підприємства є від'ємною величиною, це означає, що:

1. Відтворювальний процес на підприємстві є звуженим.

2. Інвестиції здійснюються за рахунок тільки позикових коштів.

3. Чистого робочого капіталу недостатньо для фінансування цієї інвестиції.

4. Ставка внутрішньої дохідності інвестицій менша за середньозважену вартість капіталу підприємства.

9. Якщо чисті інвестиції підприємства дорівнюють нулю, це означає, що:

1. Відбувається простий відтворювальний процес.

2. Інвестиція є неефективною.

3. Підприємство не використовує власний капітал для фінансування інвестицій.

4. Підприємство не здійснює вкладень у свої чисті активи.

10. Якщо чисті інвестиції підприємства більші нуля, це, означає, що:

1. На підприємстві відбувається розширене відтворення його активів.

2. Фінансування інвестицій здійснюється методом самокредитування.

3. Через інвестицію відбувається тільки зростання чистого робочого капіталу підприємства.

4. Показник чистої теперішньої вартості інвестиції є позитивною величиною.

11. Галузева залежність інвестиційної діяльності підприємства виявляється під час:

1. Вибору об'єктів інвестування.

2. Вибору джерел фінансування інвестицій.

3. Визначення результату від інвестицій.

4. Вибору методу фінансування інвестицій.

12. Основною метою діяльності портфельного інвестора є:

1. Отримання від інвестицій стійкого поточного доходу або певного приросту капіталу.

2. Придбання контрольного пакета акцій.

3. Забезпечення реального управління підприємством-емітентом акцій.

4. Диверсифікація його діяльності.

13. Основною метою діяльності стратегічного інвестора є:

1. Забезпечення реального управління підприємством-емітентом шляхом придбання контрольного пакета його акцій.

2. Диверсифікація його діяльності.

3. Максимізація власного операційного прибутку.

4. Завоювання певного сегменту фондового ринку.

14. Головною метою інвестиційної діяльності підприємства є:

1. Максимізація добробуту власників (акціонерів) підприємства за умов забезпечення оптимальних темпів економічного зростання на окремих етапах його життєвого циклу.

2. Максимізація виручки від продажів.

3. Зменшення поточних витрат підприємства.

4. Усі відповіді правильні.

15. Прискорення інвестиційного процесу сприяє:

1. Прискоренню повернення капіталу, що вкладений в інвестицію, за рахунок зворотного грошового потоку.

2. Скороченню термінів використання позикового капіталу.

3. Збільшенню інвестиційного ризику.

4. Збільшенню курсової вартості акцій підприємства.

16. За об'єктами вкладання капіталу інвестиції класифі­кують на:

1. Реальні та фінансові.

2. Валові та чисті,

3. Короткострокові та довгострокові.

4. Прямі та непрямі.

17. За характером участі в інвестиційному процесі інвестиції класифікують на:

1. Прямі та непрямі інвестиції.

2. Валові та чисті.

3. Ризикові та безризикові.

4. Короткострокові та довгострокові.

18. Основна мета інвестиційного менеджменту - це:

1. Максимізація добробуту власників підприємства в поточному та перспективному періодах.

2. Забезпечення найбільш ефективних шляхів реалізації стратегії розвитку підприємства на окремих стадіях його життєвого циклу.

3. Одержання поточного доходу.

4. Усі відповіді правильні.

19. Інвестиційний менеджмент оформився у самостійну галузь знань у зв'язку із інтенсивним розвитком досліджень у сфері:

1. Портфельного інвестування.

2. Довгострокових фінансових вкладень.

3. Капітальних вкладень.

4. Усі відповіді правильні.

20. Повторне використання капіталу, вивільненого в процесі реалізації раніше обраних інвестиційних проектів, для подальшого інвестування — це:

1. Реінвестиції.

2. Дезінвестиції.

3. Похідні інвестиції.

4. Валові інвестиції.

21. Система принципів і методів розробки й реалізації уп­равлінських рішень, пов'язаних зі здійсненням різних аспек­тів інвестиційної діяльності, — це:

1. інвестиційний менеджмент;

2. інвестиційний контроль;

3. інвестиційний аналіз;

4. інвестиційна діяльність.

22. Управління реальними інвестиціями підприємства на­лежить до:

1. загальних функцій інвестиційного менеджменту;

2. спеціальних функцій інвестиційного менеджменту.

23. Розробка інвестиційної стратегії підприємства нале­жить до:

1. загальних функцій інвестиційного менеджменту;

2. спеціальних функцій інвестиційного менеджменту.

24. Система основних елементів, що регулюють процес розробки й реалізації інвестиційних рішень підприємства:

1. інвестиційна діяльність;

2. інвестиційний менеджмент;

3. інвестиційний аналіз;

4. механізм інвестиційного менеджменту.

25. Взаємозалежна сукупність внутрішніх структурних служб і підрозділів підприємства, що забезпечують розроб­ку й прийняття управлінських рішень за окремими аспек­тами його інвестиційної діяльності й відповідальність за ре­зультати цих рішень, — це:

1. система організаційного забезпечення інвестиційного менеджменту;

2. система інформаційного забезпечення інвестиційного менеджменту;

3. центр управління інвестиціями;

4. інвестиційна стратегія.

26. Структурний підрозділ підприємства, керівник якого відповідає за використання виділених йому інвестиційних ресурсів й одержання необхідного прибутку від інвести­ційної діяльності, — це:

1. фінансовий відділ;

2. система організаційного забезпечення інвестиційної діяльності;

3. центр управління інвестиціями;

4. бухгалтерія.

27. Процес безперервного цілеспрямованого підбору відповідних інформативних показників, необхідних для здійснення аналізу, планування й підготовки ефективних уп­равлінських рішень за всіма аспектами інвестиційної діяль­ності підприємства, — це:

1. організаційне забезпечення інвестиційної діяльності;

2. інформаційне забезпечення інвестиційної діяльності;

3. інвестиційний контроль;

4. інвестиційний аналіз.

28. Інтеграція організаційного забезпечення інвестиційного менеджменту на підприємстві в його загальну організаційну структуру дозволяє:

1. Зменшити загальний рівень управлінських витрат.

2. Знизити рівні інвестиційних ризиків.

3. Спростити модель прийняття управлінського рішення по інвестиціях.

4. Забезпечити самострахування інвестиційних ризиків.

29. Горизонтальний (трендовий) інвестиційний аналіз передбачає:

1. Дослідження змін окремих показників інвестиційної діяльності.

2. Дослідження структурного розподілу узагальнюючих показників інвестиційної діяльності.

3. Дослідження коефіцієнтів, які характеризують ефективність інвестиційної діяльності.

4. Порівняльні процедури щодо показників інвестиційної діяльності підприємства та його конкурентів.

30. Порівняльний інвестиційний аналіз полягає у:

1. Зіставленні значень окремих груп аналітичних інвестиційних показників.

2. Зіставленні значень показників інвестиційної діяльності в часі.

3. Порівнянні оцінок показників по центрах відповідальності та по центрах управління інвестиційною діяльністю,

4. Усі відповіді правильні.

31. Аналіз інвестиційних коефіцієнтів полягає у:

1. Зіставленні різних показників, що характеризують обсяги і результати інвестиційної діяльності.

2. Порівнянні відносних показників інвестиційної діяльності підприємств у часі.

3. Зіставленні абсолютних та відносних показників інвестиційної діяльності підприємства.

4. Загальній системі оцінки ефективності інвестиційної діяльності підприємства.

32. Інформаційною базою аналізу привабливості підприємства є:

1. Дані бухгалтерського балансу, інших форм фінансової звітності та управлінського обліку підприємства.

2. Дані бухгалтерського балансу підприємства.

3. Звіт про доходи і витрати підприємства, баланс.

4. Усі відповіді правильні.

33. Види інвестиційного контролінгу відповідно до його концепції поділяють на:

1. Усі відповіді правильні.

2. Стратегічний.

3. Поточний.

4. Оперативний.

34. Інвестиційний аналіз—це:

1. Процес дослідження інвестиційної діяльності підприємства з метою виявлення резервів подальшого підвищення її ефективності.

2. Ретельне дослідження інвестиційної інформації.

3. Функція центру інвестицій.

4. Усі відповіді правильні.

35. Система довгострокових цілей інвестиційної діяль­ності підприємства, обумовлених загальними завданнями його розвитку й інвестиційною ідеологією, — це:

1. інвестиційна програма;

2. інвестиційний портфель;

3. інвестиційна стратегія;

4. інвестиційна діяльність.

36. Актуальність розробки інвестиційної стратегії підприємства визначається рядом умов:

1. інтенсивність зміни чинників зовнішнього інвестиційного середовища;

2. майбутній перехід підприємств до нової стадії життєвого циклу;

3. кардинальна зміна цілей операційної діяльності у зв’язку з новими комерційними можливостями.

37. Вихідним пунктом формування інвестиційної стратегії є:

1. аналіз поточного стану підприємства;

2. аналіз макроекономічного середовища;

3. оцінювання і добір найбільш ефективних інвестиційних проектів, що відповідають розробленій інвестиційній стратегії.

38. Оцінка розробленої стратегії щодо її результативності здійснюється на основі:

1. розрахунків очікуваної прибутковості, рівня ризикованості та фінансового стану підприємства у прогнозованому періоді;

2. показ­ників, що характеризують діяльність підприємства та його при­вабливість на ринку;

3. оцінки внутрішньої зба­лансованість інвестиційної стратегії.

39. Повне самофінансування інвестиційної діяльності підприємства забезпечується шляхом використання:

1. Частини чистого прибутку, що спрямовується на виробничий розвиток підприємства, та нагромаджених амортизаційних відрахувань.

2. Коштів, що залучені шляхом емісії власних облігацій.

3. Коштів, що залучені шляхом емісії власних акцій.

4. Коштів, що залучені шляхом податкового інвестиційного кредиту.

40. Метод фінансування інвестицій підприємства шляхом самофінансування використовується найчастіше:

1. При реалізації невеликих за обсягом реальних інвестицій.

2. У разі відсутності пільг при оподаткуванні підприємства, яке здійснює інвестиційну діяльність.

3. Тільки державними підприємствами.

4. Усі відповіді правильні.

41. Фінансування інвестиційної діяльності підприємства шляхом акціонування забезпечує створення:

1. Власного капіталу із зовнішніх джерел.

2. Позикового капіталу із власних джерел.³

3. Власного капіталу із внутрішніх джерел.

4. Усі відповіді правильні.

42. Кредитне фінансування інвестиційної діяльності підприємства передбачає:

1. Залучення кредитів банків.

2. Емісію звичайних акцій підприємства.

3. Придбання підприємством облігацій інших підприємств.

4. Усі відповіді правильні.

43. В умовах невизначеності вартість залучення грошових коштів при формуванні капіталу має віддзеркалювати:

1. Вартість грошей з урахуванням доходів майбутнього періоду та ризиків, пов'язаних з їх використанням.

2. Вартість грошей з урахуванням чинників державного регулювання на ринку.

3. Схильність інвесторів до ризиків.

4. Усі відповіді правильні.

44. Нову емісію акцій підприємству доцільно викорис­товувати для фінансування інвестицій за умов:

1. Недостатності для фінансування нерозподіленого прибутку та забезпечення стабільності існуючих акцій підприємства.

2. У разі активних інфляційних процесів.

3. Надійного зовнішнього страхування.

4. Усі відповіді правильні.

45. Мінімальну нор­му дохідності, яку очікують отримати інвестори від альтер­нативних можливостей вкладення капіталу за незмінної ве­личини ризику це:

1. ціна підприємства;

2. вартість капіталу;

3. чистий прибуток.

46. Мінімальна норма дохідності, що очікується інвесторами та кредитора­ми від своїх вкладень, і розраховується як середнє з вартостей окремих компонентів, зважених за їхньою часткою в загальній структурі капіталу це:

1. СВК;

2. ГВК;

3. ціна підприємства.

47. До структури капіталу компанії не зараховується:

1. корот­котерміновий борг;

2. облігаційна позика;

3. випуск акцій.

48. Вартість одержання додаткової грошової одиниці у новому капіталі це:

1. СВК;

2. ГВК;

3. ціна підприємства.

49. В процесі залучення додаткових засобів фінансуван­ня може змінитись:

1. структура капіталу;

2. вартість капіталу;

3. чисельність персоналу.

50. Основними показниками оцінки ефективності реальних інвестиційних проектів є:

1. Період окупності.

2. Чистий приведений дохід та індекс дохідності.

3. Індекс рентабельності та внутрішня ставка дохідності.

4. Усі відповіді правильні.

51. Якщо показник чистої теперішньої вартості ЧТВ=0, це означає, що:

1. Чистий грошовий потік, що генерується інвестиційним проектом, є достатнім для відшкодування інвестованого капіталу.

2. Інвестиційний проект є збитковим.

3. Інвестиційний проект має високий рівень ризиків.

4. Усі відповіді правильні.

52. Якщо показник чистої теперішньої вартості ЧТВ>0, це означає, що:

1. Інвестиційний проект генерує прибуток.

2. ВНД інвестиційного проекту менше за середньозважену вартість інвестованого капіталу.

3. Інвестиція здійснена за участі тільки власних фінансових коштів.

4. Усі відповіді правильні.

53. Якщо показник чистої теперішньої вартості інвестиційного проекту ЧТВ=0, то за інших рівних умов стан для акціонерів:

1. Не змінюється.

2. Поліпшується.

3. Погіршується.

4. Усі відповіді правильні.

54. Якщо показник чистої теперішньої вартості інвести­ційного проекту ЧТВ> 0, то за інших рівних умов стан для акціонерів:

1. Поліпшується.

2. Погіршується.

3. Не змінюється.

4. Усі відповіді правильні.

55. Прибуток, який припадає на 1 гр. од. інвестованого капіталу, характеризує показник:

1. ІД (індекс доходності).

2. ВНД (внутрішня норма дохідності).

3. ЧТВ (чистий приведений ефект).

4. ПО (термін окупності інвестицій)

56. Звичайно розробляються декілька сценаріїв аналізу чутли­вості:

1. кризовий;

2. песимістичний;

3. нормальний;

4. оптимістичний.

57. Проведення аналізу чутливості інвестиційного проекту передбачає спочатку визначення:

1. періоду окупності проекту;

2. очікуваного ВНД проекту;

3. очікуваної ЧТВ проекту;

4. очікуваного прибутку.

58. Метод визначення того, на яку величину має змінитися оцінюваний фактор, щоб позитивний ОЧТВ зменшився до нуля за умови, що решта факторів залишаться незмінними це:

1. аналіз ефективності реальних інвестиційних проектів;

2. аналіз чутливості реагування інвестиційного проекту;

3. аналіз беззбитковості;

4. оцінка СВК.

59. З двох проектів, що порівнюються, більш ризикованим вва­жається той, у якого розкид є:

1. меншим;

2. від’ємним;

3. рівним нулю;

4. більшим.

60. - це формула розрахунку:

1. найбільша зміна показника;

2. стандартне відхилення;

3. середнє квадратичне відхилення;

4. чутливість реагування ЧТВ.

61. Згідно з іншим підходом до оцінювання ризику за імітацій­ною моделлю замість розкиду розраховують:

1. найбільшу зміну показника;

2. стандартне відхилення;

3. поправку на ризик;

4. еквівалент невизначеності.

62. - це формула розрахунку:

1. стандартного відхилення;

2. очікуваного інтегрального ефекту;

3. еквівалента невизначеності.

63. В умовах невизначеності доцільно для розрахун­ку інтегрального ефекту застосовувати:

1. критерій Вальда;

2. критерій Гурвіца;

3. критерій Севіджа.

64. При ранжуванні інвестиційних проектів, за просторової оптимізації, першим реалізується проект в якого:

1. найбільше значення індексу рентабельності;

2. найменше значення індексу рентабельності;

3. значення індексу рентабельності рівне одиниці;

4. найбільше значення ЧТВ.

65. При просторовій оптимізації проектів, що не піддаються подрібненню оптимальним вважається такий варіант комбінацій проектів який забезпечує:

1. максимально можливе значення ІР;

2. максимально можливе значення сумар­ного ЧТВ;

3. найменший обсяг інвестицій;

4. мінімальну ставку дисконту.

66. Якщо передбачаєть­ся, що всі проекти не можуть бути одночасно реалізовані підприєм­ством у плановому році в повному обсязі, але проекти, що залишилися, або їх частини мо­жуть бути реалізовані в наступних роках, то в такому разі йдеться про:

1. просторову оптимізацію інвестицій;

2. часову оптимізацію інвестицій.

67. Реалізація інвестиційних проектів, що мають найменшу величину індексу можливих втрат ЧТВ:

1. відбувається в поточному році;

2. переноситься на на­ступний рік;

3. не відбувається.

68. За кожним запропонованим до розгляду інвестиційним проектом, при часовій оптимізації, необхідно розрахувати:

1. індекс відносних втрат ВНД;

2. індекс відносних втрат ЧТВ;

3. індекс відносних втрат ПО

4. індекс відносних втрат ІР

69. Фінансові інвестиції підприємства -це:

1. Вкладання коштів підприємства у фінансові інструменти інвестування.

2. Вкладання коштів підприємства через фінансових посередників.

3. Вкладання коштів підприємства, які надійшли у вигляді фінансової допомоги.

4. Усі відповіді правильні.

70. Ефективність інвестування в окремі фінансові інстру­менти обумовлена:

1. Величиною зворотного чистого грошового потоку від інвестицій.

2. Граничною ставкою оподаткування доходів.

3. Видом фінансового інструменту.

4. Обраним методом фінансування таких інвестицій.

71. Що є основним видом фінансових інструментів?

1. Цінні папери.

2. Грошові кошти.

3. Грошові кошти на розрахунковому рахунку.

4. Усі відповіді неправильні.

72. Вкажіть неправильну відповідь. До основних форм фінансових інвестицій підприємства належать:

1. Вкладення капіталу в основні засоби підприємства.

2. Вкладення капіталу в статутні фонди підприємств.

3. Вкладення капіталу в дохідні види грошових інструментів.

4. Вкладення капіталу в дохідні види фондових інструментів.

73. Залежно від характеру фінансових зобов'язань фінансові інструменти поділяють на:

1. Дольові та боргові.

2. Дольові, боргові, первинні.

3. Первинні, вторинні.

4. Правильної відповіді немає.

74. Оцінка ефективності того чи іншого фінансового інструменту зводиться до:

1. Спроможності забезпечити отримання очікуваної норми інвестиційного прибутку.

2. Оцінки його реальної вартості.

3. Правильної відповіді немає.

75. Розкид очікуваної дохідності становить:

1. різни­цю між максимальним та мінімальним значенням ознаки ряду;

2. добуток всіх значень ознак ряду;

3. суму максимального і мінімального значень ознак ряду;

4. усі відповіді неправильні.

76. Економічний зміст стандартного відхилення полягає в тому, що воно показує:

1. на скільки в середньому кожний варіант роз­витку подій відрізняється від середньої величини;

2. на скільки в середньому кожний варіант роз­витку подій відрізняється від попереднього значення;

3. на скільки в середньому кожний варіант роз­витку подій відрізняється від розкиду очікуваної дохідності;

4. усі відповіді правильні.

77. Економічний зміст коефіцієнта варіації полягає в тому, що він показує:

1. ступінь ризику на одиницю дохідності вкладеного капіталу;

2. на скільки в середньому кожний варіант роз­витку подій відрізняється від попереднього значення;

3. на скільки в середньому кожний варіант роз­витку подій відрізняється від розкиду очікуваної дохідності;

4. усі відповіді правильні.

78. Коефіцієнт ефективності управління інвестиційним портфе­лем, в основі якого лежить показник ризику β, називається:

1. коефіцієнтом Трейнора;

2. коефіцієнтом Шарпа;

3. константа Дженсона;

4. коефіцієнт дохідності портфеля.

79. Ефективність управління інвестиційним портфелем, що визначається як відношення премії за ризик портфеля до стандартного відхилення дохідності портфеля називаєть­ся:

1. коефіцієнтом Трейнора;

2. коефіцієнтом Шарпа;

3. константа Дженсона;

4. коефіцієнт дохідності портфеля.

80. Інвестиційний портфель певного фонду ефективніший, ніж середній на рин­ку якщо:

1. константа Дженсона позитивна;

2. константа Дженсона від’ємна;

3. константа Дженсона рівна нулю.

81. Головна мета інвестування

1. одержання максимального прибутку та соціального ефекту

2. одержання прибутку

82. Прибуток, амортизація, виручка від ліквідації основних засобів, страхові відшкодування за основні засоби

1. власні джерела капіталу

2. залучені джерела капіталу

83. Нематеріальні інвестиції – це вкладення капіталу в

1. юдський фактор, у наукові дослідження

2. цінні папери

84. Вкладення коштів у конкретний проект довгострокового використання – це інвестиції:

1. реальні

2. фінансові

85. Якщо проект повністю фінансується за рахунок кредиту комерційного банку, то IRR показує верхню межу припустимого рівня банківської процентної ставки, перевищення якого робить проект збитковим

1. так

2. ні

86. Інвестиції вкладені в готову продукцію і виконані роботи призначені для реалізації, кошти на рахунках в банку, складають:

1. оборотний капітал

2. основний капітал.

87. З метою обліку, аналізу та планування інвестиції класифікують за такими ознаками

1. за об’єктами вкладання коштів, за характером участі в інвестуванні, за періодом інвестування, за формами власності інвестора, за територією інвестування

2. реальні та фінансові, за періодом інвестування, за формами власності інвестора, за територією, за природними ресурсами

88. Інвестиційний портфель, сформований за критерієм максимізації темпів приросту інвестованого капіталу в майбутній довгостроковій перспективі поза залежністю від рівня формування інвестиційного прибутку в поточному періоді — це:

1. портфель доходу;

2. портфель зростання;

3. агресивний портфель;

4. консервативний портфель.

89. Реальні матеріальні активи –

1. будівлі, споруди, обладнання, приріст матеріально виробничих запасів

2. ліцензії, патенти, права користування природними ресурсами, приріст матеріально виробничих запасів

90. Інвестиційний портфель, сформований за критерієм максимізації рівня інвестиційного прибутку в поточному періоді поза залежністю від темпів приросту інвестованого капіталу в довгостроковій перспективі — це:

1. портфель доходу;

2. портфель зростання;

3. агресивний портфель;

4. консервативний портфель.

91. Всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об‘єкт підприємницької діяльності та інші види діяльності, в результаті якої створюється прибуток або досягається соціальний ефект – це

1. інвестиція

2. податкова політика

92. Фінансування для обґрунтування майбутнього проекту – це

1. нетто-інвестиції

2. реінвестиції

93. Реінвестиції – це

1. повторне вкладення капіталу

2. початкове вкладення капіталу

94. Чим нижчий визначений рівень ризику, тим нижчою повинна бути ставка дисконту

1. ні

2. так

95. Вкладення капіталу в розробку проектів і купівлю акцій, облігацій – це є інвестиції:

а) нематеріальні

б) фінансові

96. Сума вкладень, що складається з прямих початкових вкладень і повторних вкладень є:

а) нетто-інвестиції

б) брутто-інвестиції

97. Для умов ринкової економіки найбільш прийнятним є таке визначення інвестицій:

а) усі напрями вкладання коштів, що забезпечують одержання прибутку

б) капіталовкладення у просте і розширене відтворення основних фондів