Практична робота № 4 розрахунок захисного заземлення

Мета роботи: закріпити теоретичні знання, одержані при вивченні таких методів захисту людини від ураження електричним струмом при виконанні робіт в електричних установках.

План

1. Захисне заземлення.

2. Забезпечення недоступності струмопровідних частин електроустановок.

У результаті виконання роботи студент повинен:

- навчитися вимірювати опір захисного заземлення електроустановки;

- оцінювати ступінь небезпечності струму, що проходить через тіло людини при різних значеннях опору захисного заземлення;

- навчитися вимірювати опір ізоляції струмопровідних частин електроустановки (електричних проводів).

План

1.Теоретична частина.

2.Проведення необхідних вимірів та досліджень з подальшим формулюванням відповідних висновків з урахуванням вимог таких нормативно-технічних документів:

• Правила обладнання електроустановок (ПОЕ);

• Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів (ПБЕЕС) НПАОП 40.1-1.21-98.

• ГОСТ 12.1.030-81 ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление. Зануление.

• ГОСТ 12.1.019-79 ССБТ. Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов защиты.

• Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів.

1.Теоретична частина.

Принцип роботи захисного заземлення електроустановок.

Металеві неструмопровідні частини електрообладнання і електроустановок при порушенні ізоляції між ними і їхніми струмопровідними частинами можуть опинитися під напругою. У таких аварійних умовах доторкання до неструмопровідних частин установок рівнозначне дотику до струмопровідних частин.

Усунення небезпеки ураження електричним струмом при такому переході напруги на неструмопровідні частини електроустановок у мережах з ізольованою нейтраллю здійснюється за допомогою захисного заземлення (рис.1).

Під захисним заземленням розуміють з'єднання металевих неструмопровідних частин електроустановок із землею через заземлювальні провідники і заземлювачі для створення між цими частинами і землею малого опору.

При виникненні замикання на корпус електроспоживача із фаз мережі через заземлюючий пристрій починає проходити струм І (струм замикання на землю), викликаний наявністю опорів ізоляції фаз мережі R і ємностей фаз відносно землі С.

Частина цього струму I_h відгалужується на тіло людини, яка торкається металевих неструмопровідних частин електроустановки. Величина цього струму залежить від величини струму замикання на землю І_З, опору розходженню струму в землі заземлюючого пристрою R_З, повного опору в колі «людина - земля» R_Ch, взаємного розташування електрообладнання, заземлюючого пристрою, яке враховується коефіцієнтом напруги дотику а  1 і визначається за формулою

. (1)

Повний опір у колі «людина - земля» складається із опору людини R_h, опору взуття R_b3 і опору розходження струму від підошви взуття в землю R_n3 і визначається за формулою

. (2)

Рис.1. Захисне заземлення

Якщо людина не має спеціального діелектричного взуття і стоїть на струмопровідній підлозі або землі, то можна вважати, що R_b3 = 0, R_n3 = 0 і R_Ch = R_h.

Коефіцієнт напруги дотику =0, якщо людина стоїть на заземлюючому провіднику або безпосередньо на поверхні землі над заземлювачем (електрообладнання і заземлюючий пристрій розміщені на одній площині - сумісне заземлення);  = 1, якщо людина стоїть за зоною розходження струму в землі заземлюючого пристрою, тобто на відстані більше 20 метрів від крайнього заземлювача заземлюючого пристрою (електрообладнання розміщене за зоною розходження заземлюючого пристрою - виносне заземлення).

При всіх інших однакових умовах величина струму I_h буде меншою при меншій величині R₃.