
- •Передмова
- •Розділ 1. Методологія науки. Наукове пізнання: форми, методи, підходи
- •1.1. Методологія в системі наук
- •1.2. Наука як об'єкт методологічного аналізу
- •1.3. Наукове пізнання
- •1.4. Основні форми наукового знання
- •1.5. Методи наукового пізнання
- •Розділ 2. Класифікація наук. Методи наукової роботи. Вибір теми та інформаційне забезпечення дослідження
- •2.1. Класифікація наук
- •2.2. Поняття методу наукової діяльності
- •2.3. Вибір теми дослідження та інформаційне забезпечення наукової роботи
- •2.4. Особистісні фактори в методології науки
- •2.5. Методи пошуку нових рішень
- •2.6.Форми обміну науковою інформацією
- •2.7. Інтерес до науки. Типологія вчених
- •Розділ 3. Елементи математичної статистики у науковому дослідженні
- •3.1. Методи зведення й обробки результатів емпіричних досліджень
- •Розподіл учнів шкіл за віком
- •Розподіл учнів шкіл за статтю та віком
- •3.2. Застосування математичної статистики в дослідженнях
- •3.2.1. Вимірювальні шкали
- •3.2.2. Міри центральної тенденції
- •(Формула 3.4),
- •3.2.3. Методи порівняння результатів дослідження
- •Параметричні методи порівняння результатів дослідження
- •(Формула 3.7),
- •Непараметричний метод порівняння результатів
- •3.2.5. Методи встановлення зв’язку
- •Лінійна кореляція (за к.Пірсоном)
- •(Формула 3.11)
- •Порядкова, або рангова кореляція (за Спірменом)
- •Ранжування сукупності значень
- •Робоча таблиця підрахунку коефіцієнта рангової кореляції
- •Ранжування сукупності значень шкільних оцінок
- •Розділ 4. Методичні матеріали з підготовКи магістрів
- •4.1. Положення про підготовку магістрів у Глухівському національному педагогічному університеті імені Олександра Довженка
- •4.1.1. Загальні положення
- •4.1.2. Вимоги до магістерської програми
- •4.1.3. Прийом до магістратури
- •4.1.4. Організація навчання в магістратурі
- •4.1.5. Підсумкова державна атестація
- •4.1.6. Вимоги до змісту кваліфікаційної роботи магістра
- •4.2. Положення про магістерську роботу
- •4.3. Технологія підготовки магістерської роботи
- •4.3.1. Основні вимоги до магістерської (дипломної) роботи
- •4.3.2. Зміст та структура магістерської роботи
- •4.3.3. Організація емпіричного дослідження або педагогічного експерименту
- •4.3.4. Оформлення літератури та додатків
- •4.3.5. Літературне оформлення магістерської роботи
- •4.3.6. Орієнтовний графік роботи над магістерським дослідженням
- •4.3.7. Керівництво роботою та підготовка до захисту
- •4.3.8. Порядок захисту
- •4.3.9. Критерії оцінювання магістерських робіт
- •Рекомендована література
- •Додатки Додаток а Бібліографічний опис у списку використаних джерел Загальні вимоги і правила складання
- •Приклади оформлення бібліографічного опису у списках літератури при написанні курсових, дипломних та дисертаційних робіт
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка
- •Магістерська робота
- •Глухів 20 __ р.
- •Відгук на магістерську роботу
- •Рецензія на магістерську роботу
- •Зміст рецензії
3.2.5. Методи встановлення зв’язку
Оскільки у педагогічному процесі більшість явищ взаємообумовлені і взаємопов’язані, то дослідникам часто доводиться встановлювати наявність або відсутність зв’язку між досліджуваними параметрами, використовуючи коефіцієнти кореляції. Метод кореляції допомагає з високою ймовірністю стверджувати наявність зв'язку між параметрами. Зокрема, можна встановити залежність успішності учнів із навчального предмету від розвитку їхньої пізнавальної активності, спостережливості або загальнонавчальних умінь. Для інтервальних шкал застосовують лінійну кореляцію (за К. Пірсоном), а для порядкових і невеликих вибірок – порядкову, або рангову кореляцію (за Спірменом).
Лінійна кореляція (за к.Пірсоном)
Обчислюється коефіцієнт лінійної кореляції (ρ) за формулою:
(Формула
3.10)
де
(хi
–
)
– відхилення кожного окремого значення
х від середнього арифметичного (
);
(yi
–
)
− відхилення кожного окремого значення
y
від середнього арифметичного (
).
По-іншому ця формулу можна представити так:
(Формула 3.11)
Отриманий емпіричний коефіцієнт лінійної кореляції (remp) слід порівняти з його табличним значенням (rkrit) (див. табл. 3.13), у якій подані 95% і 99 % ймовірності та n – кількість пар, що порівнюються.
Таблиця 3.13
Таблиця достовірності коефіцієнта лінійної кореляції
n – 2 |
Достовірність |
|
95% |
99% |
|
2 |
0,95 |
0,99 |
3 |
0,88 |
0,96 |
4 |
0,81 |
0,92 |
5 |
0,75 |
0,87 |
6 |
0,70 |
0,83 |
7 |
0,67 |
0,80 |
8 |
0,63 |
0,77 |
9 |
0,60 |
0,74 |
10 |
0,48 |
0,61 |
20 |
0,42 |
0,53 |
25 |
0,38 |
0,49 |
35 |
0,32 |
0,42 |
50 |
0,27 |
0,35 |
60 |
0,25 |
0,33 |
80 |
0,22 |
0,28 |
100 |
0,19 |
0,25 |
200 |
0,14 |
0,18 |
Якщо ׀remp׀ ≥ rkrit, то існує зв’язок між двома досліджуваними явищами. Причому чим більша різниця між remp і rkrit, тим сильнішим цей зв’язок. Якщо remp має знак "–", то зв’язок між явищами, що досліджуються є оберненим, якщо remp "+" – зв’язок прямий.
Коли ׀remp׀ < rkrit, то лінійний зв’язок між двома досліджуваними параметрами відсутній.
Порядкова, або рангова кореляція (за Спірменом)
Порядкову кореляцію можна застосовувати не тільки для порядкових, але й для інтервальних шкал.
Обчислюється коефіцієнт порядкової кореляції (ρ) за формулою:
(Формула
3.12)
де di = (х/ - y/) – різниця рангів об'єкта за ознаками, між якими встановлюється зв'язок;
х/ – ранг значення першої ознаки (хі);
y/ – ранг значення другої ознаки (yі);
n – обсяг вибірки.
Ранги значень знаходять таким чином:
розташовують значення у висхідному (або низхідному) порядку;
кожному значенню приписується ранг. Ранг – це порядковий номер (місце) конкретного значення у впорядкованому ряді;
якщо два учні (або більше) отримали однакові значення, то рангом буде для цих значень середнє арифметичне їхніх порядкових номерів (місць) у ряді. Наприклад, проранжуємо таку сукупність оцінок учнів з навчального предмету: 7, 8, 8, 6, 5, 8, 8, 10. Розмістимо ці дані у табл. 3.14.
Таблиця 3.14