
- •Передмова
- •Розділ 1. Методологія науки. Наукове пізнання: форми, методи, підходи
- •1.1. Методологія в системі наук
- •1.2. Наука як об'єкт методологічного аналізу
- •1.3. Наукове пізнання
- •1.4. Основні форми наукового знання
- •1.5. Методи наукового пізнання
- •Розділ 2. Класифікація наук. Методи наукової роботи. Вибір теми та інформаційне забезпечення дослідження
- •2.1. Класифікація наук
- •2.2. Поняття методу наукової діяльності
- •2.3. Вибір теми дослідження та інформаційне забезпечення наукової роботи
- •2.4. Особистісні фактори в методології науки
- •2.5. Методи пошуку нових рішень
- •2.6.Форми обміну науковою інформацією
- •2.7. Інтерес до науки. Типологія вчених
- •Розділ 3. Елементи математичної статистики у науковому дослідженні
- •3.1. Методи зведення й обробки результатів емпіричних досліджень
- •Розподіл учнів шкіл за віком
- •Розподіл учнів шкіл за статтю та віком
- •3.2. Застосування математичної статистики в дослідженнях
- •3.2.1. Вимірювальні шкали
- •3.2.2. Міри центральної тенденції
- •(Формула 3.4),
- •3.2.3. Методи порівняння результатів дослідження
- •Параметричні методи порівняння результатів дослідження
- •(Формула 3.7),
- •Непараметричний метод порівняння результатів
- •3.2.5. Методи встановлення зв’язку
- •Лінійна кореляція (за к.Пірсоном)
- •(Формула 3.11)
- •Порядкова, або рангова кореляція (за Спірменом)
- •Ранжування сукупності значень
- •Робоча таблиця підрахунку коефіцієнта рангової кореляції
- •Ранжування сукупності значень шкільних оцінок
- •Розділ 4. Методичні матеріали з підготовКи магістрів
- •4.1. Положення про підготовку магістрів у Глухівському національному педагогічному університеті імені Олександра Довженка
- •4.1.1. Загальні положення
- •4.1.2. Вимоги до магістерської програми
- •4.1.3. Прийом до магістратури
- •4.1.4. Організація навчання в магістратурі
- •4.1.5. Підсумкова державна атестація
- •4.1.6. Вимоги до змісту кваліфікаційної роботи магістра
- •4.2. Положення про магістерську роботу
- •4.3. Технологія підготовки магістерської роботи
- •4.3.1. Основні вимоги до магістерської (дипломної) роботи
- •4.3.2. Зміст та структура магістерської роботи
- •4.3.3. Організація емпіричного дослідження або педагогічного експерименту
- •4.3.4. Оформлення літератури та додатків
- •4.3.5. Літературне оформлення магістерської роботи
- •4.3.6. Орієнтовний графік роботи над магістерським дослідженням
- •4.3.7. Керівництво роботою та підготовка до захисту
- •4.3.8. Порядок захисту
- •4.3.9. Критерії оцінювання магістерських робіт
- •Рекомендована література
- •Додатки Додаток а Бібліографічний опис у списку використаних джерел Загальні вимоги і правила складання
- •Приклади оформлення бібліографічного опису у списках літератури при написанні курсових, дипломних та дисертаційних робіт
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка
- •Магістерська робота
- •Глухів 20 __ р.
- •Відгук на магістерську роботу
- •Рецензія на магістерську роботу
- •Зміст рецензії
Непараметричний метод порівняння результатів
дослідження – метод χ2
Використовується для обчислення значень, отриманих у результаті вимірювання порядковими та інтервальними шкалами, якщо необхідно встановити, чи існує істотна відмінність між рядами показників двох сукупностей. Ґрунтується метод χ2 на порівнянні частот, що характеризують розподіл значень. Метод χ2 , або критерій К.Пірсона інакше називають критерієм злагоди.
Спочатку слід розбити ряд упорядкованих значень на інтервали. Наприклад, ряд значень семестрових оцінок із фізики учнів 6-го класу (табл. 3.10) перегрупуємо в інтервали (табл. 3.11). Для обчислення χ2-критерію слід перегрупувати інтервали так, щоб сума частот у них була не менше, ніж 4-5 (тобто слід додати інтервали з малими частотами). Нові перегруповані дані заносимо до робочої таблиці обчислення χ2-критерію (табл. 2.12). χ2 обчислюють за формулою:
(Формула
3.9)
де f/´E – відносна частота інтервалу одного ряду (наприклад, експериментального класу);
f/´K – відносна частота інтервалу другого ряду (контрольного класу).
Якщо обсяги досліджуваних вибірок однакові (однакова кількість учнів у контрольній та експериментальній групі), то можна не вираховувати відносні частоти. В іншому випадку слід використовувати відносні частоти (у %). Наприклад, оцінки з фізики учнів 6-А і 6-Б класів, що були наприкінці першого семестру, зазначені у таблиці (див. табл. 3.10).
Таблиця 3.10
Розподіл семестрових оцінок з фізики учнів 6-А і 6-Б класів
Семестрова оцінка |
Частота оцінок в 6-А кл., f/E |
Частота оцінок в 6-Б кл., f/К |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
2 |
0 |
0 |
3 |
0 |
0 |
4 |
0 |
0 |
5 |
2 |
1 |
6 |
3 |
3 |
7 |
6 |
8 |
8 |
8 |
9 |
9 |
7 |
6 |
10 |
4 |
2 |
11 |
2 |
2 |
12 |
0 |
1 |
|
∑f/E = 32 |
∑f/E = 32 |
Таблиця 3.11
Робоча таблиця обчислення х2-критерія
Кількість інтервалів, n |
Інтервали оцінок |
Частота f/E |
Частота f/К |
f/E – f/К |
(f/E – f/К)2 |
(f/E – f/К)2 f/К |
1 |
0-6 |
5 |
4 |
1 |
1 |
0,25 |
2 |
7 |
6 |
8 |
-2 |
4 |
0,50 |
3 |
8 |
8 |
9 |
-1 |
1 |
0,11 |
4 |
9 |
7 |
6 |
1 |
1 |
0,16 |
5 |
10-12 |
6 |
5 |
1 |
1 |
0,20 |
|
|
∑1 = 32 |
∑1 = 32 |
|
|
χ2 ≈ 1,22 |
χ2 emp = 1,22. Знаходимо χ2 krit за даними табл. 3.12. Причому n – це кількість інтервалів. У нашому випадку n = 5, χ2 krit = 9,49. Якщо χ2 emp ≤ χ2 krit, то досліджувані вибірки подібні, якщо χ2 emp > χ2 krit, то групи суттєво різняться. Як показали результати дослідження, успішність учнів 6-А і 6-Б класів із фізики схожа і групи подібні за цією ознакою.
Таблиця 3.12
Таблиця χ2 – критерію
n – 1 |
Достовірність |
|
95% |
99% |
|
1 |
3,84 |
6,63 |
2 |
5,99 |
9,21 |
3 |
7,81 |
11,3 |
4 |
9,49 |
13,3 |
5 |
11,1 |
15,1 |
6 |
12,6 |
16,8 |
7 |
14,1 |
18,5 |
8 |
15,5 |
20,1 |
9 |
16,9 |
21,7 |
10 |
18,3 |
23,2 |
11 |
19,7 |
24,7 |
12 |
21,0 |
26,2 |
13 |
22,4 |
27,7 |
14 |
23,7 |
29,1 |
15 |
2,50 |
30,6 |
n – кількість інтервалів |