
- •Передмова
- •Розділ 1. Методологія науки. Наукове пізнання: форми, методи, підходи
- •1.1. Методологія в системі наук
- •1.2. Наука як об'єкт методологічного аналізу
- •1.3. Наукове пізнання
- •1.4. Основні форми наукового знання
- •1.5. Методи наукового пізнання
- •Розділ 2. Класифікація наук. Методи наукової роботи. Вибір теми та інформаційне забезпечення дослідження
- •2.1. Класифікація наук
- •2.2. Поняття методу наукової діяльності
- •2.3. Вибір теми дослідження та інформаційне забезпечення наукової роботи
- •2.4. Особистісні фактори в методології науки
- •2.5. Методи пошуку нових рішень
- •2.6.Форми обміну науковою інформацією
- •2.7. Інтерес до науки. Типологія вчених
- •Розділ 3. Елементи математичної статистики у науковому дослідженні
- •3.1. Методи зведення й обробки результатів емпіричних досліджень
- •Розподіл учнів шкіл за віком
- •Розподіл учнів шкіл за статтю та віком
- •3.2. Застосування математичної статистики в дослідженнях
- •3.2.1. Вимірювальні шкали
- •3.2.2. Міри центральної тенденції
- •(Формула 3.4),
- •3.2.3. Методи порівняння результатів дослідження
- •Параметричні методи порівняння результатів дослідження
- •(Формула 3.7),
- •Непараметричний метод порівняння результатів
- •3.2.5. Методи встановлення зв’язку
- •Лінійна кореляція (за к.Пірсоном)
- •(Формула 3.11)
- •Порядкова, або рангова кореляція (за Спірменом)
- •Ранжування сукупності значень
- •Робоча таблиця підрахунку коефіцієнта рангової кореляції
- •Ранжування сукупності значень шкільних оцінок
- •Розділ 4. Методичні матеріали з підготовКи магістрів
- •4.1. Положення про підготовку магістрів у Глухівському національному педагогічному університеті імені Олександра Довженка
- •4.1.1. Загальні положення
- •4.1.2. Вимоги до магістерської програми
- •4.1.3. Прийом до магістратури
- •4.1.4. Організація навчання в магістратурі
- •4.1.5. Підсумкова державна атестація
- •4.1.6. Вимоги до змісту кваліфікаційної роботи магістра
- •4.2. Положення про магістерську роботу
- •4.3. Технологія підготовки магістерської роботи
- •4.3.1. Основні вимоги до магістерської (дипломної) роботи
- •4.3.2. Зміст та структура магістерської роботи
- •4.3.3. Організація емпіричного дослідження або педагогічного експерименту
- •4.3.4. Оформлення літератури та додатків
- •4.3.5. Літературне оформлення магістерської роботи
- •4.3.6. Орієнтовний графік роботи над магістерським дослідженням
- •4.3.7. Керівництво роботою та підготовка до захисту
- •4.3.8. Порядок захисту
- •4.3.9. Критерії оцінювання магістерських робіт
- •Рекомендована література
- •Додатки Додаток а Бібліографічний опис у списку використаних джерел Загальні вимоги і правила складання
- •Приклади оформлення бібліографічного опису у списках літератури при написанні курсових, дипломних та дисертаційних робіт
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка
- •Магістерська робота
- •Глухів 20 __ р.
- •Відгук на магістерську роботу
- •Рецензія на магістерську роботу
- •Зміст рецензії
(Формула 3.7),
Наприклад, з’ясуємо, чи подібні два класи учнів (7-А і 7-Б) за рівнем знань з математики за F-критерієм (на основі виконання тесту). Для цього спочатку обчислимо дисперсію (σ12) для першого класу (7-А) і дані занесемо до табл. 2.7, потім обчислимо дисперсію (σ22) для 7-Б класу (табл. 2.8) і знайдемо Femp.
Таблиця 3.6
Обчислення дисперсії для 7-А кл.
|
Частота оцінок, f |
хі
–
|
(хі – )2 |
f· (хі – )2 |
5 |
2 |
-2,81 |
7,70 |
15,4 |
6 |
4 |
-1,81 |
3,28 |
13,12 |
7 |
7 |
-0,81 |
0,66 |
4,62 |
8 |
8 |
0,19 |
0,04 |
0,32 |
9 |
6 |
1,19 |
1,42 |
8,52 |
10 |
3 |
2,19 |
4,80 |
14,4 |
11 |
1 |
3,19 |
10,18 |
10,18 |
N = 31 |
= 7,81 |
Σ = 98,24 |
||
σ12 = 3,17 |
Таблиця 3.7
Обчислення дисперсії для 7-Б кл.
Кількість правильно виконаних завдань із математики, хі |
Частота оцінок, f |
хі – |
(хі – )2 |
f· (хі – )2 |
5 |
1 |
-2,69 |
7,24 |
7,24 |
6 |
4 |
-1,69 |
2,86 |
11,44 |
7 |
5 |
-0,69 |
0,48 |
2,40 |
8 |
9 |
0,31 |
0,10 |
0,90 |
9 |
7 |
1,31 |
1,72 |
12,04 |
10 |
2 |
2,31 |
5,34 |
10,68 |
11 |
1 |
3,31 |
11,00 |
11,00 |
N = 29 |
= 7,69 |
Σ = 55,7 |
||
σ22 = 1,92 |
Потім знаходимо у F-таблиці (табл. 3.8) значення Fkrit. У таблиці шукаємо значення сукупності з більшою (σ12) та з меншою дисперсією (σ22). Якщо Femp > Fkrit, то вибірки суттєво різняться, якщо Femp ≤ Fkrit, то вибірки схожі за даною ознакою.
У нашому прикладі Femp Fkrit (1,65 1,70), отже, 7-А і 7-Б класи істотно не відрізняються за результатами своїми знаннями з математики. Вірогідність того, що ці класи подібні, складає 95%.
Таблиця 3.8
Таблиця для визначення достовірності F-критерію (достовірність 95%)
Знаменник N2 – 1 |
Чисельник N1 – 1 |
|||||
4 |
5 |
6 |
12 |
24 |
∞ |
|
4 |
6,4 |
6,3 |
6,2 |
5,9 |
5,8 |
5,6 |
5 |
5,2 |
5,1 |
5,0 |
4,7 |
4,5 |
4,4 |
6 |
4,5 |
4,4 |
4,3 |
4,0 |
3,8 |
3,7 |
7 |
4,1 |
4,0 |
3,9 |
3,6 |
3,4 |
3,2 |
|
|
|||||
8 |
3,8 |
3,7 |
3,6 |
3,3 |
3,1 |
2,9 |
9 |
3,6 |
3,5 |
3,4 |
3,1 |
2,9 |
2,7 |
10 |
3,5 |
3,3 |
3,2 |
2,9 |
2,7 |
2,5 |
11 |
3,4 |
3,2 |
3,1 |
2,8 |
2,6 |
2,4 |
|
|
|||||
12 |
3,3 |
3,1 |
3,0 |
2,7 |
2,5 |
2,3 |
13 |
3,2 |
3,0 |
2,9 |
2,6 |
2,4 |
2,2 |
14 |
3,1 |
3,0 |
2,9 |
2,5 |
2,3 |
2,1 |
15 |
3,1 |
2,9 |
2,8 |
2,5 |
2,3 |
2,1 |
|
|
|||||
16 |
3,0 |
2,9 |
2,7 |
2,4 |
2,2 |
2,0 |
17 |
3,0 |
2,8 |
2,7 |
2,4 |
2,2 |
2,0 |
18 |
2,9 |
2,8 |
2,7 |
2,3 |
2,1 |
1,9 |
19 |
2,9 |
2,7 |
2,6 |
2,3 |
2,1 |
1,9 |
|
|
|||||
20 |
2,9 |
2,7 |
2,6 |
2,3 |
2,1 |
1,8 |
22 |
2,8 |
2,7 |
2,6 |
2,2 |
2,0 |
1,8 |
24 |
2,8 |
2,6 |
2,5 |
2,2 |
2,0 |
1,7 |
26 |
2,7 |
2,6 |
2,5 |
2,2 |
2,0 |
1,7 |
|
|
|||||
28 |
2,7 |
2,6 |
2,4 |
2,1 |
1,9 |
1,7 |
30 |
2,7 |
2,5 |
2,4 |
2,1 |
1,9 |
1,6 |
40 |
2,6 |
2,5 |
2,3 |
2,0 |
1,8 |
1,5 |
60 |
2,5 |
2,4 |
2,3 |
1,9 |
1,7 |
1,4 |
|
|
|||||
120 |
2,5 |
2,3 |
2,2 |
1,8 |
1,6 |
1,3 |
∞ |
2,4 |
2,2 |
2,1 |
1,8 |
1,5 |
1,0 |
N1 – кількість членів І сукупності.
N2 – кількість членів ІІ сукупності.
Якщо Femp > Fkrit, то для більш точної перевірки і встановлення достовірності різниці класів використовується t-критерій, що обчислюється за формулою:
(Формула
3.8)
д
е
– середнє арифметичне першої сукупності;
– середнє арифметичне другої сукупності;
N1 – обсяг першої вибірки (кількість членів першої сукупності);
N2 – обсяг другої вибірки (кількість членів другої сукупності);
σ12 – дисперсія першої сукупності;
σ22 – дисперсія другої сукупності.
temp порівнюють з tkrit, поданим у таблиці 3.9.
Таблиця 3.9
Таблиця для визначення достовірності t – критерію
N1 + N2 – 2 2 |
Достовірність |
|
95% |
99% |
|
1 |
12,71 |
63,66 |
2 |
4,30 |
9,93 |
3 |
3,19 |
5,84 |
4 |
2,78 |
4,60 |
5 |
2,57 |
4,03 |
8 |
2,30 |
3,36 |
10 |
2,23 |
3,17 |
12 |
2,18 |
3,06 |
14 |
2,15 |
2,98 |
16 |
2,12 |
2,92 |
18 |
2,10 |
2,88 |
20 |
2,09 |
2,85 |
22 |
2,07 |
2,82 |
24 |
2,06 |
2,80 |
26 |
2,05 |
2,78 |
28 |
2,05 |
2,76 |
30 |
2,04 |
2,75 |
40 |
2,02 |
2,70 |
60 |
2,00 |
2,66 |
120 |
1,98 |
2,62 |
∞ |
1,96 |
2,58 |
N1 – кількість членів І сукупності.
N2 – кількість членів ІІ сукупності.
Якщо temp > tkrit, то сукупності різняться за досліджуваною ознакою, вони не однакові (з 95% ймовірністю), якщо temp ≤ tkrit, то відмінностей немає, досліджувані групи подібні за певною ознакою і можуть бути використані для подальшого експерименту у ролі контрольних та експериментальних груп.