3.2. Застосування математичної статистики в дослідженнях

У будь-якому дослідженні об’єктивність результатів залежить від точності виміру явищ, їх аналізу і обробки. Статистичні методи дозволяють систематизувати, науково опрацювати і подати матеріали дослідження, перевірити їх наукову достовірність.

Статистичні методи застосовуються при обробці матеріалів психолого-педагогічних досліджень для того, щоб вивести з отриманих кількісних даних якнайбільше корисної інформації.

Математична статистика − велика і складна систему знань. Не можна розраховувати на те, що кожен педагог чи психолог повністю опанує ці знання, але основним комплексом простих статистичних методів оволодіти не складно. У даному розділі не будуть наводитись складні теоретичні викладки, а тільки практичні рекомендації з використання найпростіших методів статистичної обробки психолого-педагогічних досліджень.

Доречне застосування цих методів дозволить досліднику, провівши початкову обробку, одержати загальну картину того, що дають кількісні результати його досліджень, оперативно проконтролювати хід досліджень.

Проте надмірне захоплення статистикою може навіть зашкодити, якщо аналіз і встановлення причинно-наслідкових зв'язків замінюється набором цифр, складних формул і посилань на різні математичні таблиці.

Математична статистика – не самоціль, а засіб наукового дослідження. Вона не пояснює явищ і не встановлює їх причин, а кількісно описує масові явища і встановлює емпіричні закономірності.

Не до всіх видів отриманих даних можна застосувати певні статистичні процедури.

У статистичних розрахунках завжди є певна міра умовності, припущення.

Статистика не створює нової наукової інформації. Ця інформація або міститься, або не міститься в отриманих дослідником матеріалах. Призначення статистики полягає в тому, щоб одержати з цих матеріалів більше корисної інформації і довести, що ця інформація не випадкова.

Статистичні методи розкривають зв'язки між досліджуваними явищами. Однак необхідно знати, що якою б високою не була імовірність таких зв'язків, вони не дають права досліднику визнати їх причинно-наслідковими. Статистика аналізує дані, на які впливає безліч причин. Статистика, наприклад, стверджує, що існує значущий зв'язок між руховою швидкістю і грою в теніс. Але звідси ще не випливає, що рухова швидкість і є причиною успішної гри. Не можна, принаймні в деяких випадках, не враховувати те, що сама рухова швидкість є наслідком успішної гри.

Щоб підтвердити чи спростувати існування причинно-наслідкових зв'язків і відношень, досліднику доводиться проводити серії експериментів.

Знання математичної статистики не може замінити знання сутності питання, яке вивчається.

В наукових роботах статистичні методи застосовуються з метою:

• характеристики та стислого опису результатів дослідження груп учнів (чи окремих учнів);

• стандартизації результатів і розподілу їх на рівні;

• порівняння результатів дослідження двох груп учнів (класів);

• встановлення зв’язку між явищами педагогічного процесу.

Результатом констатувального етапу педагогічного експерименту є ряд значень, що отримали учні в процесі опитування (тестування, шкалування, анкетування, бесіди тощо). Наприклад, шкільні оцінки, кількість набраних за тестом балів, час виконання кожним учнем завдання, зріст кожного учня тощо. Вибір методів подальшого статистичного опрацювання залежить від специфіки цих значень і від того, яка вимірювальна шкала використовувалась для визначення тієї чи іншої ознаки.