Розподіл учнів шкіл за віком

Складена таблиця (зразок)

Школа	Учні		Вік
	хлопчики	дівчата	До 8	8-10	10-12
ЗОШ І-ІІІ ст.№3	234	328	62	235	265
ЗОШ І-ІІІ ст.№6	542	554	112	490	494

Таблиця 3.5

Розподіл учнів шкіл за статтю та віком

Шахова таблиця (зразок)

Стать учнів	Вік учнів			Всього
	До 8	8-10	10 - 12
Хлопчики	42	36	53	131
Дівчатка	53	41	48	142
Всього	95	77	101	273

Графічний метод представлення емпіричних даних полягає у побудові графічних залежностей між досліджуваними параметрами.

Вони надають можливість стисло й наочно подати результати досліджень, у конкретній і зрозумілій формі пояснити цифрові дані та взаємозв’язок між ними. За допомогою вдало побудованих графіків чи діаграм можна зобразити не лише конкретні дані, а й закономірності, які вони ілюструють.

Графічні зображення результатів досліджень найчастіше будують на основі системи прямокутних координат. Для побудови графіків застосовують рівномірні і нерівномірні (функціональні) шкали. Рівномірною вважається шкала, протягом якої відстань між двома сусідніми відмітками не змінюється. У функціональної шкали відстань між двома сусідніми відмітками постійно змінюється за певним математичним законом (прикладом такої шкали може бути логарифмічна). Застосовують нерівномірні шкали для більш наочного зображення окремих графічних залежностей.

Побудова графіка включає три етапи:

• вибір шкали і побудова координатної сітки з урахуванням доцільного масштабу графічного зображення;

• відкладання дослідних точок (тобто числових значень експерименту) на координатній сітці;

• з’єднання дослідних точок ламаною або плавною лінією так, щоб вона проходила якнайближче до них. Наприклад, для опису динаміки рівня інтересу учнів до навчання використовується лінійний графік (рис. 3.1).

Рис. 3.1. Динаміка рівня інтересу учнів до навчання (лінійна діаграма).

Більш наочно, ніж лінійні графіки, залежності між досліджуваними факторами відображають діаграми: стовпчикові (вертикальні (рис. 3.2) і горизонтальні), стрічкові та секторні (рис. 3.3). Ступінь наочності діаграм значно підвищується за рахунок їх об’ємності, можливості нанесення словесних пояснень та різноманітних умовних позначень.

Рис. 3.2. Розподіл учнів за інтересами до професій

де: 1 − Л-Природа; 2 − Л-Техніка; 3 − Л-Знакова система; 4 − Л-Людина; 5 − Л-Художній образ.

Рис. 3.3. Розподіл оцінок учнів з трудового навчання (секторна діаграма).