
- •Тема 1.1. Психологія вищої школи, її предмет, завдання та методи
- •Тема 1.2. Загальна психологічна характеристика студентського віку
- •Тема 1.3. Професійне становлення особистості студента як майбутнього фахівця з вищою освітою
- •Тема 1.4. Психологія студентської групи
- •Тема 2.1. Психологічні засади управління навчальним процесом у вищій школі
- •Тема 2.2. Психологічний аналіз учіння студентів
- •Тема 3.1. Психологія виховання студентської молоді
- •Тема 3.2. Психологія педагогічної комунікативної взаємодії викладача зі студентами
- •Тема 3.3. Психологічний аналіз протиріч і конфліктів у педагогічній взаємодії, шляхи їх запобігання та вирішення
- •Тема 3.4. Психологія особистості та діяльності викладача вищої школи
- •Тема 1.1. Психологія вищої школи, її предмет, завдання та методи
- •Тема 1.2. Загальна психологічна характеристика студентського віку
- •Тема 1.3. Професійне становлення особистості студента як майбутнього фахівця з вищою освітою
- •Тема 1.4. Психологія студентської групи
- •Модуль 2. Психологічні засади управління вузівським навчальним процесом і навчально-професійною діяльністю студентів
- •Тема 2.1. Психологічні засади управління навчальним процесом у вищій школі
- •Тема 2.2. Психологічний аналіз уміння студентів
- •Модуль 3. Психологія виховання особистості студента як майбутнього фахівця з вищою освітою
- •Тема 3.1. Психологія виховання студентської молоді
- •Тема 3.2. Психологія педагогічної комунікативної взаємодії викладача зі студентами
- •Тема 3.3. Психологічний аналіз протиріч і конфліктів у педагогічній взаємодії, шляхи їх запобігання та вирішення
- •Тема 3.4. Психологія особистості та діяльності викладача
- •II. Тематичний план
- •III. Педагогічний контроль
- •Критерії та норми оцінювання знань слухачів із психології вищої школи
- •Норми оцінювання:
- •IV. Література до всього курсу
- •Тема 1.1. Психологія вищої школи, її предмет, завдання та
- •1.1.1. Виникнення психологи вищої школи як нової галузі психологічних знань
- •1.1.2. Криза освіти. Основні напрями реформування вищої освіти та науки у XXI столітті
- •1.1.3. Предмет і основні категорії психології вищої школи
- •1.1.4. Завдання психології вищої школи на сучасному етапі реформування вищої освіти в Україні
- •1.1.5. Зв'язок психології вищої школи з іншими галузями психологічних знань
- •1.1.6. Методологія і принципи психологічного дослідження
- •1.1.7. Класифікація методів збору та інтерпретації емпіричних психологічних фактів. Поняття про методику психологічного дослідження
- •1.1.8. Дослідницькі вміння. Етика дослідника
- •Завдання до практично-семінарського заняття № 1 «Предмет, завдання та методи психології вищої школи»
- •Самооцінка студентського періоду життя
- •Сучасні проблеми вищої освіти та шляхи їх вирішення
- •Конспект лекції
- •1.2.1. Психологічна характеристика студентства як періоду пізньої юності або ранньої дорослості
- •1.2.2. Суперечливості та кризи студентського віку
- •1.2.3. Вищий навчальний заклад - один із провідних факторів соціалізації особистості студента як фахівця
- •1.2.4. Адаптація студента до навчання у вищій школі, її види та умови ефективності
- •1.2.5. Типологічні особливості сучасних студентів
- •Завдання до практично-семінарського заняття № 2 «Психологія студентського віку»
- •Самооцінка професійних якостей
- •Тема 1 з. Професійне становлення особистості студента як майбутнього фахівця з вищою освітою Конспект лекції
- •1.3.1. Навчально-професійна діяльність як провідна, її ознаки
- •1.3.2. Професіоналізація особистості студента як новоутворення віку
- •1.3.3. Фахова компетентність як показник психологічної готовності студента до професійної діяльності
- •1.3.4. Роль самовиховання в професійному зростанні студента
- •Завдання до практично-семінарського заняття № 3 «Професійне зростання студента як фахівця»
- •Зміна підходів до навчально-професійної діяльності студентів
- •Конспект лекції
- •1.4.1. Психологічні особливості студентської групи та її структура
- •1.4.2. Розвиток студентської групи, характеристика студентського колективу
- •1.4.3. Міжособистісні стосунки в студентській групі
- •1.4.4. Проблема лідера та лідерства
- •1.4.5. Психологічні особливості студентського самоврядування
- •Завдання до практично-семінарського заняття № 4 «Психологія студентської групи»
- •Освіта як система, характерні для неї особливості
- •Необхідність і об'єктивні можливості управління системою освіти. Види педагогічного управління
- •2.1.3. Психологічний аналіз функцій педагогічного управління
- •Завдання до практично-семінарського заняття № 5 «Психологічні засади управління навчально-професійною діяльністю студентів»
- •Дидактична модель навчального процесу
- •Порівняльна характеристика традиційної авторитарної та сучасної гуманістичної моделі навчання студентів
- •Структура навчальної програми міністерство освіти і науки україни Національний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова
- •Орієнтовний тематичний план вивчення дисципліни:
- •4. Зміст програми дисципліни:
- •5. Рекомендована література:
- •Тема 2.2. Психологічний аналіз уміння студентів Конспект лекції
- •Роль мотивації в навчально-професійній діяльності
- •Організація самостійної навчально-пізнавальної діяльності студентів
- •Розвиток творчого потенціалу майбутніх фахівців
- •2.2.5. Психологічні передумови і показники успішності студентів у навчально-професійній діяльності
- •2.2.6. Причини неуспішності студентів і шляхи їх усунення
- •Завдання до практично-семінарського заняття № 6 «Психологічний аналіз уміння студентів»
- •Конспект лекції
- •Сучасні вимоги до особистості фахівця з вищою освітою та завдання виховання студентів
- •Мета і зміст виховання студентської молоді
- •Психологічні механізми формування якостей особистості та аналіз відповідних функцій виховання
- •3.1.4. Етапи становлення моральної свідомості та критерії моральної вихованості
- •Основні напрями реалізації виховних функцій у вищому навчальному закладі та їх характеристика
- •І. Ілюстративний напрямок
- •Іі. Декларативний напрямок
- •III. Діяльнісно-практичний напрямок
- •Завдання до практично-семінарського заняття № 7 «Психологія виховання студентської молоді»
- •Кодекс цінностей сучасного українського виховання
- •Абсолютні, вічні цінності:
- •Основні національні цінності:
- •Основні громадянські цінності:
- •Основні напрями реалізації виховних функцій у вищій школі
- •Конспект лекції
- •3.2.2. Психологічна характеристика педагогічної взаємодії
- •3.2.3. Труднощі а бар'єри в професійно-педагогічному спілкуванні викладачів і студентів
- •3.2.4. Діалогічне спілкування, його психологічна характеристика
- •Завдання до практично-семінарського заняття № 8
- •Самоаналіз бар’єрів спілкування
- •Конспект лекції План
- •Співвідношення мотиваційної та вчинкової структури в ставленні викладача і студентів та стиль взаємин між ними
- •3.3.2. Особливості педагогічного конфлікту
- •3.3.3. Умови запобігання та шляхи вирішення педагогічного конфлікту у взаєминах викладачів і студентів
- •Навчання майбутніх педагогів вирішенню педагогічних конфліктів
- •Завдання до практично-семінарського заняття № 9 «Психологічний аналіз протиріч і конфліктів у педагогічній взаємодії, шляхи їх запобігання та вирішення»
- •Конспект лекції
- •Педагогічна творчість та її особливості
- •3.4.3. Професіоналізм особистості викладача
- •Особливості педагогічної діяльності викладача залежно від особливостей його «я-концепції»
- •Авторитет викладача
- •3.4.5. Типологія викладачів
- •Викладач очима студентів
- •Питання для самоконтролю з курсу «психологія вищої школи»
- •Короткий термінологічний словник
- •Список використаної літератури
Особливості педагогічної діяльності викладача залежно від особливостей його «я-концепції»
Викладач із позитивною «Я-концепцією» |
Викладач із негативними тенденціями в «Я- концепції» |
Спокійний, упевнений у собі |
Надмірно хвилюється, підвищений рівень тривожності; «нервовий сам і нервує дітей» (П. П. Блонський) |
Гуманна відкритість, емоційно-ціннісна налаштованість на міжособистісні взаємини зі студентами |
Мінімізація міжособистісних контактів зі студентами, переважання ділових взаємин |
Виявляє готовність спілкуватися з кожним студентом і приймати його таким, яким він є |
Вибірковість у взаєминах зі студентами, має в групі «любимчиків» |
Приязний у взаєминах зі студентами, поважає їхню гідність |
Часто вдається до дисциплінарних засобів впливу на вихованця з приниженням його гідності (підвищення голосу, зневажливі вислови, «ярлики» тощо); багато часу витрачається на організаційні моменти |
Жвавий, життєрадісний, із почуттям гумору; моделює ситуації для вияву позитивних переживань |
Емоційно скутий, «сухий», не виявляє власного ставлення до змісту заняття; не стимулює позитивні переживання в студентів |
Надає перевагу активним, неформальним методам навчання; поважає думку майбутнього фахівця, допомагає йому актуалізувати свій творчий потенціал |
Схильний переважно до стереотипного, формального мислення та догматичного стилю з переважанням самоактивізації і саморепрезентації перед аудиторією |
Індивідуалізація навчання, опора на особливості кожного студента |
Здебільшого фронтальна орієнтація без урахування індивідуальних відмінностей слухачів |
Адекватно оцінює студентів, їхні конкретні вчинки, риси чи досягнення; залучає студентів до оцінювання, стимулює самооцінку |
Часто занижує можливості та досягнення студента; суб'єктивність в оцінюванні; не залучає однокурсників до взаємооцінювання |
Авторитет викладача
Ніхто не може навчитися в людини,
яка не подобається.
Ксенофонт, давньогрецький письменник
Сукупність професіоналізму діяльності та професіоналізму особистості створюють авторитет викладача. Авторитет (лат. nuctoritas - влада, вплив) - визнання за викладачем права на прийняття відповідального рішення, яке заслуговує повної довіри.
Є така залежність: чим піднесеніше ідеали, тим масштабніше особистість та яскравіший зміст життя, тим вимогливіша особистість до себе і тим вище її авторитет. Авторитетний викладач викликає в багатьох студентів бажання брати з нього приклад. Студенти запозичують у нього його судження, ставлення до праці, навіть особливості поведінки (неусвідомлене наслідування). Авторитетний викладач (куратор) стає також фактором виховання студентського колективу й кожного окремого студента.
Вимоги студентів (магістрантів) до викладача:
доброта, чуйність і педагогічний такт;
професійні якості в діяльності;
справедливість у вимогах і в оцінках.
Студенти можуть прийняти моральне виправдання вимогливості педагога до них за умови, якщо він вимогливий до самого себе. Цим пояснюється надмірно критичне ставлення до окремих викладачів, нерозуміння їхніх слабких місць і хиб.
Хибний авторитет викладача:
1) авторитет пригнічення, придушення;
2) авторитет відстані;
3) авторитет педантизму;
4) авторитет резонерства;
5) авторитет лібералізму;
6) авторитет байдужості.
Коли викладач по-справжньому авторитетний, будь-яка його сувора оцінка не принижує студента, а викликає в нього бажання усунути хиби, виправити помилку. Якщо висока оцінка чесно відпрацьована в авторитетного викладача, вона підвищує самоцінність студента, вагоміше стають для нього одержані знання, цікавіше стає вчитися в такого викладача.
Узагальнений портрет авторитетного викладача (за відгуками студентів);
загальний високий інтелект, широка ерудиція і глибокі знання;
2)характеризується всіма видами активності: інтелектуально-творчою, соціальною тощо;
здатний до емоційного співробітництва;
коли є протиріччя, бере на себе відповідальність.