2. Перекладіть українською мовою:

Поставить в пример, аппаратные средства, единица измерения, письмо с увидомлением, повредить механизм, по делам службы, по имеющимся сведениям, по вопросу строительтва.

Поставити в приклад, апаратні засоби, одиниця виміру, лист з повідомленням, пошкодити механізм, у справах служби, за наявними відомостями, з питання будівництва.

2. Запрошення. Основні реквізити. Написати запрошення на святковий вечір.

Запрошення – це документ, що містить коротку інформацію про подію або захід і адресується конкретній особі, особам чи організації. Запрошуюи взяти активну або пасивну участь в анонсовновному заході, цей документ завжди повинен бути за змістом увічливим та коректним і містить дані про дату, місце, час, характер зідрання й умови, що висувають перед його учасниками.

Реквізити:

1. Назва документа.

2. Звертання до адресата ( у Кл. відмінку );

– статус ( посада );

• прізвище;

• ім’я по батькові;

3. Текст що містить:

– дату й час походу;

– місце проведення;

• назву заходу;

• прядок денний, тематику подій;

• прізвища доповідача у послідовності виступу;

• маршрут проїзду ( якщо треба );

• конкретний телефон для довідки.

4. Посада ( статус), підпис, ініціали та прізвище адресата або назва структури, яка запрошує.

5. Печатка (якщо треба).

Текст запрошення ( повідомлення ) залежить від характеру заходу, статусу й місця, яке відводиться в ньому адресатові.

Документ може бути й без назви і починаєтося з шановного звертання у Кл. відмінку;

• Шановний ( - а, - і )...

• Глибокошановний ( - а, - і )...

• Вельмишановний ( - а, - і )...

• Добродію ( - йко, - ї )...

• Пане ( - і, - но, - ове ) тощо.

За формулою і змістом цей документ подібний до службового листа –запрошення чи оголошення.

Зразок.

Запрошення.

Вельмішановні нані Наталія та пане Олександр !

Запрошуємо вас на ювілейні урочистості, прсвячені 70 – річчю від дня народження та 50 – річчю творчої діяльності народного артиста України Борейка Леоніда Семеновича, що відбудеться 4 квітня 2002 р. в Будинку актора ( вул. Красіна 7 ) о 17: 00 годині.

Голова Харківського театрального

товариства. (підпис) В. М. Шестопалов.

7. Прийменник по в діловому мовленні.

Прийменник — це неповнозначна службова частина мови, яка диференціює значення відмінкових форм.

Для українського ділового мовлення важливе правильне вживання прийменника по, особливо тоді, коли йдеться про переклад з російської мови на українську. Адже російські конструкції з прийменником по в українській мові перекладаються цілим рядом конструкцій з прийменниками.

Нормативними є також поєднання прийменика по:

1. У складних прикметниках з іншими частинами мови:

• з іменниками ( по можливості, по суті, по батькові та под.);

• із прикметниками ( по – господорськи, по – домашньому та под.);

• із займенниками ( по – нашому, по – своїму та под.);

• із числівниками ( по троє, один по одному, по – другому та под.);

2. З іменниками в М. відмінку:

• зі значеннями мети ( послали по інструктора, пішли по воду);

• зі значнння місця чи напрямку, де відбувається дія ( пляма розповзлася по стелі, трансляція по телебаченню);

• зі значенням певних стосунків, взаємин ( товариш по парті, дядько по батькові);

— зі значенням місця поширення дії ( розпорядження по фабриці,чеканник по міді);

• зі значенням розподільності ( усі делегати отримали по подарунку, жінкам подарили по букету просісків);

3. із займенниками ( по їхньому будинку, по цьому місцю та под.).