6. Якісні властивості грошей.

Найбільш актуальними в сучасних умовах є такі властивості грошей: стабільність вартості, економічність, тривалість використання, однорідність, подільність, портативність. Базовою властивістю грошей є стабільність вартості, підтримання якої є одним з центральних економічних завдань. Важливою властивістю грошей є їх економічність, яка дає змогу суспільству мінімізувати витрати на виготовлення грошей і забезпечити ними потреби обороту. Важливим способом забезпечення економічної готівки є довгостроковість її використання, яку вважають властивістю грошей. Однорідність грошей є властивістю, яка вимагається від усіх форм грошей. Особливо гостро вирішувалось питання однорідності, коли носієм грошей виступали звичайні товари, оскільки кожний екземпляр таких грошей істотно відрізнявся від інших. Гроші повинні мати і таку властивість, як подільність. Для здійснення платежів швидко, без додаткових витрат, гроші повинні легко ділитися на будь – які частини. Останньою властивістю грошей є їх портативність. Вони мають бути такими, щоб їх легко було носити, зручно ними користуватися в повсякденному житті.

7. Сутність та економічна основа грошового обороту.

Грошовий оборот – це процес безперервного руху грошей між суб’єктами економічних відносин у суспільному відтворені. Економічною основою грошового обороту є процес суспільного відтворення. За економічним змістом структура грошового обороту є такою: Це грошовий обіг особливих грошей при русі: а)еквівалентність; б)безповоротність; в) прямолінійність. Фінансово-кредитний сектор грошового обороту: а) фіксально-бюджетний; б) кредитний. Залежно від форм грошей в яких відбувається грошовий оборот: а)готівковий; б)безготівковий.

8. Молель грошового обороту. Грошові агрегати та грошова база.

Більш детально визначити особливості і закономірності грошового обороту можливо на його моделі, побудованій за схемою широко відомої в західній літературі моделі кругообороту доходів та продуктів. Модель відображає рух доходів і витрат чотирьох груп суб’єктів грошового обороту: фірм, сімейних господарств, державних структур /уряду/, фінансових посередників. Все розмаїття доходів і витрат кожної групи суб’єктів обороту згруповане в декілька економічно обособлених основних грошових потоків, які опосередковують відносини між цими групами суб’єктів. Грошові платежі здійснюють також між окремими суб’єктами внутрі кожної групи, зокрема між фірмами, між сімейними господарствами тощо. Вони становлять значну частину сукупного грошового обороту.

Грошові потоки та їх балансування

Потоки безперервні та довготривалі, вимірюються в одиницях (наприклад, в гривнях за певний період: рік, місяць, день). З усіх потоків найбільш важливими є: - національний (сукупний) продукт, тобто загальна вартість всіх виготовлених виробів та послуг; - національний доход, що характеризує сукупний доход, одержаний населенням, включаючи заробітну плату, ренту, процентні виплати. Кількісним вимірником товарних потоків є гроші. Модель кругообігу доходів і продуктів описує потік товарів та послуг, якими обмінюються сімейні господарства і фірми, збалансований контпотоком грошових платежів, що здійснюються при цьому обміні.

9. Структура грошового обороту за економічним змістом та формою платіжних засобів. Першим, видом економічних відносин, що реалізуються в грошовому обороті, є відносини обміну. Такий характер руху грошей, що обслуговує сферу обміну, дає підстави виділити його в окремий сектор, що називається грошовим обігом. Значна частина грошового обороту пов'язана з процесами розподілу вартості валового національного продукту. Рух грошей тут має одну суттєву відмінність від грошового обігу - він здійснюється нееквівалентно, тобто назустріч грошовому платежу платник не одержує реального еквівалента у формі товарів чи послуг. Цей сектор грошового обороту називається фінансово-кредитним. Друга частина фінансово-кредитного обороту обслуговує сферу перерозподільних відносин, у яких власність суб'єктів не відчужується, а лише передається у тимчасове користування, при внесенні грошей на банківський депозит чи під час купівлі цінних паперів. Тому для цих відносин характерне ще одержання доходу тим суб'єктом, який передає свою власність у тимчасове користування. Цей сектор називається кредитним оборотом. Залежно від форми грошей, в якій відбувається грошовий оборот, він поділяється на безготівковий і готівковий.

10. Маса грошей в обороті. Грошові агрегати. Грошова маса – це сукупний об’єм купівельних і платіжних засобів, що обслуговують господарський оборот і знаходяться на руках у приватних осіб, підприємств, держави. Для визначення окремих складових грошової маси використовуються грошові агрегати. Грошовий агрегат – це певна структурна складова грошової маси, що володіє певним рівнем ліквідності. Грошові агрегати банківської системи: Мо – готівка в обігу, М1 = Мо + залишки коштів на поточних рахунках, М2=М1 + залишки коштів на строкових рахунках, М3=М2 + кошти клієнтів за довірчими та трастовими операціями банків.

11. Швидкість обігу грошей Швидкість обігу грошей – це є швидкість їх обороту при обслуговуванні угод. Цей показник характерихується кількістю повторень одними і тими ж грошовими одиницями, функцій засобу обігуі засобу платежі в певний проміжок часу. Вимірюється в разах. 

13. Сутність та особливості функціонування грошового ринку. Грошовий ринок - це особливий сектор ринку, на якому здійснюються купівля та продаж грошей як специфічного товару, формуються попит, пропозиція і ціна на цей товар. Визначальний вплив зміни попиту та пропозиції грошей на ставку процента як їх ціну є свідченням підпорядкованості грошового ринку загальним закономірностям функціонування ринку взагалі. Для розуміння сутності грошового ринку важливе значення має визначення його суб'єктів. Суб'єктами цього ринку є юридичні та фізичні особи, які здійснюють операції купівлі-продажу грошей. Усі ці операції можна розділити на три групи: з продажу грошей, з купівлі грошей і посередницькі. В операціях з продажу грошей беруть участь сімейні господарства, фірми і структури державного управління, в операціях з купівлі грошей - ті самі економічні суб'єкти: фірми, сімейні господарства, структури державного управління. У посередницьких операціях ключовими суб'єктами є так звані фінансові посередники - банки, інвестиційні та фінансові компанії, страхові компанії, пенсійні фонди, кредитні товариства

14. Інституційна модель грошового ринку. Інституційна модель грошового ринку, яка відображає взаємозв'язки між суб'єктами грошового ринку, що реалізуються через потоки грошей та інструментів. У загальному вигляді інституційну модель грошового ринку можна подати як схему потоків грошей та інструментів між трьома групами економічних суб'єктів: тими, що заощаджують гроші; тими, що запозичують гроші; фінансовими посередниками. Кредиторами можуть бути будь-які економічні суб'єкти, що заощадили грошові кошти. Сімейні господарства (населення), а також фірми, урядові структури, включаючи органи місцевого самоврядування, іноземні фізичні та юридичні особи. Позичальниками можуть бути ті ж види економічних суб'єктів, але на перше місце за частотою і обсягом запозичень ділові фірми, а потім - урядові структури, сімейні господарства, іноземців. За інституційним критерієм грошовий ринок можна поділити на два сектори:-сектор прямого фінансування;-сектор опосередкованого фінансування.

15. Структура грошового ринку.

Грошовий ринок має складний механізм функціонування. На нього застосовуються різноманітні інструменти та методи управління грошовими потоками.

За видами інструментів грошовий ринок складається з двох взаємопов’язаних і доповнюючих один одного, але окремо функціонуючих ринків:

• Ринок позикових капіталів.

• Ринок цінних паперів.

Ринок позикових капіталів. Охоплює відносини, що виникають з приводу акумуляції кредитними установами грошових коштів фізичних і юридичних осіб та їх надання у вигляді позик на умовах зворотності, строковості та платності. Отже об’єктом оперування є власне не гроші, а лише право на тимчасове користування грошовими коштами.

Ринок цінних паперів - охоплює як кредитні відносини, так і відносини співволодіння, які оформляються спеціальними документами (цінними паперами), що можуть продаватись, купуватись, погашатись.