51. Класифікація кредитів

За терміном користування кредити поділяються на: • короткострокові — до 1 року; • середньострокові — до 3-х років; • довгострокові — понад 3 роки.За формою забезпечення кредити поділяються на: • забезпечені заставою (майном, майновими правами, цінними паперами); • гарантовані (банками, фінансами чи майном третьої особи); • з іншим забезпеченням (поручительством, свідоцтвом страхової організації); • незабезпечені (бланкові). За ступенем ризику кредити поділяються на: стандартні, під контролем, субстандартні, сумнiвні, безнадiйні. За формою надання кредити бувають: строковий, револьверний, кредитна лiнiя, овердрафт, субординований борг, iншi кредити.Субординований борг — це позика (забезпечена або незабезпечена), за якою в договірному порядку погоджено, що в разі ліквідації чи банкрутства боржника сплата буде здійснена після задоволення вимог усіх інших кредиторів. За строками погашення кредити поділяються на: • кредити, що погашаються одноразово, тобто кредит повертається у повній сумі у певний термін; • кредити, для яких передбачається періодичне погашення суми позички і відсотків по ній певними частинами, що пов’язане з періодичністю надходження виручки від реалізації продукції (проведення робіт, надання послуг); • кредити, що погашаються достроково ( за вимогою кредитора або за заявою позичальника); • кредити з регресією платежів.

52. Економічні межі кредиту  Під ніш ми розуміємо такий рівень розвитку кредитних відносин в народному господарстві, за якого попит і пропозиція на кредит балансуються при збереженні стабільної, помірної, доступної для переважної більшості нормально працюючих позичальників, процентної ставки. Іншими словами, реальний попит на позичкові кошти, який пред’являють економічні суб’єкти – учасники відтворювального процесу при нормальній ставці банківського процента, є кількісним виразом межі нарощування пропозиції позичок з боку кредиторів, передусім банків. За такого підходу динаміка банківського процента стає основним показником дотримання чи порушення меж кредиту. Якщо рівень банківського процента швидко зростає чи надмірно високий, це свідчить про недостатню пропозицію кредиту, недостатнє задоволення реальних потреб економічних суб’єктів у позичкових коштах, про недокредитування економіки, а отже – про порушення меж кредиту з боку їх “незаповнення”. І навпаки, якщо рівень банківського процента надто низький, чи швидко і тривалий час знижується, це свідчить про надмірну пропозицію кредиту, випереджаюче зростання її порівняно з реальним попитом, про перекредитування економіки, тобто про порушення меж кредиту в бік їх “переповнення”.

54. Роль кредиту в розвитку економіки Виконання кредитом певних функцій, які є проявом його сутності, дає змогу йому відігравати надзвичайно велику роль у розвитку економіки і суспільства в цілому. У своїй перерозподільній функції кредит, який характеризується високою мобільністю, активно впливає на всі процеси суспільного відтворення. Насамперед кредит відіграє значну роль в організації грошових розрахунків – готівкових і безготівкових. Він також допомагає суб’єктам господарювання збільшувати обсяги виробництва, забезпечувати безперебійність кругообігу основного й оборотного капіталу та уникати кризових явищ. Особливо значна роль кредиту в задоволенні тимчасової потреби в коштах, обумовленої сезонністю виробництва та реалізації продукції. Кредит сприяє розширенню виробництва та реструктуризації економіки, спрямованої на зменшення частки підприємств військово-промислового комплексу і розвиток виробництва товарів народного споживання, гострий дефіцит яких постійно відчувався в Радянському Союзі. В умовах тривалої економічної, особливо інвестиційної, кризи в Україні кредит відіграє значну роль у відновленні діяльності підприємств, які тривалий час простоювали, допомагає їм змінити асортимент продукції, що випускається, та поліпшити її якість, зробити цю продукцію конкурентоспроможною на внутрішньому і світовому ринках. За рахунок кредиту організовується виробництво нової продукції, багато з якої раніше не випускалось в Україні, створюються підприємства сфери послуг населенню. Особливо велику роль кредит відіграє у насиченні споживчого ринку товарами, у тому числі імпортними. Кредит сприяє розвитку реформованого сільського господарства України, сприяючи цим не тільки забезпеченню її населення високоякісними продуктами харчування, а промисловості сировиною, а й перетворенню нашої країни з її багатющими чорноземами і сприятливим для ведення сільського господарства кліматом у крупного експортера сільськогосподарської продукції. При цьому значне місце відводиться іпотечному кредиту. Дедалі більшого значення набуває кредит у забезпеченні населення якісним житлом, побутовою технікою, створенні можливостей для отримання освіти та задоволення інших соціальних потреб. Але поки він тут використовується вкрай недостатньо. Значну роль відіграє кредит в економії витрат обігу. З його допомогою вдається скорочувати витрати на виготовлення, випуск в обіг, перевезення, облік, зберігання грошових знаків, бо значна їх частина взагалі не потрібна. З допомогою кредиту також прискорюється обіг засобів обігу, особливо при застосуванні сучасних інформаційних технологій. 

55. Розвиток кредитних відносин в Україні Історія розвитку кредитних відносин в Україні ще досить коротка. Складалась вона на базі тих кредитних відносин, які існували у колишньому Радянському Союзі з його адміністративно-команд-ною системою господарювання. Причому перехід від старої до ринкової системи у сфері кредитних відносин відбувався швидше, ніж в інших сферах життя країни. Це пояснюється тим, що в основі цих відносин лежить наймобільніший ресурс — гроші. Перші ринкові зміни в кредитних відносинах відбулися в кінці 80-х років у процесі корінної перебудови управління економікою. Уже в 1988 р. у Російській Федерації, а у 1989 р. і в Україні почали формуватись комерційні та кооперативні банки. Створювались вони на акціонерних або пайових засадах в основному підприємствами та організаціями певної галузі економіки для вирі-шення своїх нагальних проблем. Саме з виникненням цих банків почали відбуватися серйозні зміни у кредитних відносинах. Передусім змінювався склад як кредиторів, так і позичальників. Основними кредиторами ставали комерційні банки, у тому числі й колишні державні, які з часом акціонувались. А позичальниками все частіше ставали колективні і приватні підприємства та окремі громадяни. Позичальниками були й підприємства державної форми власності. До цих двох учасників кредитної угоди нерідко долучався третій — страховик, гарант, поручитель. Значні зміни відбувались у формах і видах кредитів, й особливо у методах кредитування.

56. сутність та вимірники процента Процент (від лат. pro centum — на сотню) - сота частка будь-якого числа, що взяте за ціле. В українській мові його синонімом є слово "відсоток . Такою часткою він був як у період існування лихварського кредиту, так і в умовах сучасної ринкової економіки, коли лихварський кредит витіснений іншими формами та видами кредиту. Але, незважаючи на схожість зовнішньої форми, сутність процента за різних способів виробництва надто відмінна. В умовах ринкової економіки його сутність полягає у тому, що позичковий процент є платою за користування позичковим капіталом, його ціною. При цьому між кредитором і позичальником з приводу величини процента, його видів, методів сплати виникають певні економічні відносини, які визначають роль процента в ринковій економіці. Він е другою (після валютного курсу) економічною змінною, за якою ведуться жорсткі спостереження в економіці. Адже процентна ставка є вартістю позички для позичальника та винагородою позикодавця за інвестицію. Вона впливає на стан останньої та на рішення суб'єктів підприємницької діяльності щодо інвестицій чи зберігання своїх коштів у фінансових активах. Значний вплив процентної ставки і на повсякденне життя громадян, на їхні особисті рішення щодо споживання та заощадження.

57.Теорія вибору портфеля активів. Теорія вибору портфеля відповідає на запитання про розподіл портфеля і прогнозує, як заощадник розмістить свої кошти між альтернативними видами цінних паперів. Згідно з цією теорією, при прийнятті рішень щодо того, куди і скільки інвестувати, заощадники зважають на п’ять критеріїв. Цими чинниками вибору портфеля є:

багатство заощадника або загальний обсяг заощаджень, які буде вкла- дено;

• сподівана віддача на цінний папір порівняно зі сподіваною віддачею на інші інвестиції;

• ступінь ризиковості активу порівняно з ризиковістю інших активів;

• ліквідність активу порівняно з ліквідністю інших активів;

• вартість отримання інформації про актив порівняно з вартістю отримання інформації про інші активи

59. ризикова та строкова структура процентних ставок Спочатку розглянемо, чому облігації з однаковим строком (тривалістю часу) до погашення мають різні процентні ставки. Взаємозв'язок між цими процентними ставками називається ризиковою структурою процентних ставок, або структурою процентних ставок за ступенем ризику. Втім, важливу роль у визначенні ризикової структури відіграють ризик, ліквідність і правила подоходних податків. Строк погашення облігації також впливає на процентну ставку. Взаємозв'язок між процентними ставками на облігації з різними строками погашення називається строковою структурою процентних ставок, або структурою процентних ставок за строками погашення. У цьому розділі ми дослідимо джерела і причини коливань процентних ставок стосовно одна одної і розглянемо ряд теорій, що пояснюють ці коливання.

Строкова структура процентних ставок

Ми бачили, як ризик, ліквідність та режим оподаткування, що відображаються ризиковою структурою, можуть впливати на процентні ставки. Іншим фактором, що впливає на процентну ставку по облігації, є строк її погашення. Облігації з однаковим ризиком, ліквідністю та умовами оподаткування можуть мати різні процентні ставки, бо їхні строки погашення різні Графічне зображення доходів по облігаціях з різними строками погашення, але з однаковим ризиком, ліквідністю та умовами оподаткування називають кривою доходу. Ця крива описує структуру процентних ставок за строком погашення для певного виду облігацій, скажімо, урядових облігацій. Вставка "З фінансових новин" показує декілька кривих доходу для цінних паперів Державної скарбниці США, що опубліковані у "Wall Street Journal". В кривих доходу можна виділити різні відрізки: висхідний, горизонтальний, спадний. Коли криві доходу мають висхідну траєкторію, як зображено у вставці "З фінансових новин", то довгострокові процентні ставки вищі за короткострокові Коли криві доходу горизонтальні, то короткострокові і довгострокові процентні ставки однакові. І коли криві доходу мають спадну траєкторію, то довгострокові процентні ставки нижчі за короткострокові. Криві доходу можуть характеризуватися складнішими формами. Вони спочатку можуть зростати, а далі спадати, або навпаки 60. способи нарахування процентів При здійсненні фінансових розрахунків суми грошей незалежно від їх походження та призначення пов'язують з конкретними періодами або моментами часу. Тому в кредитних угодах передбачаються не тільки суми боргу, а й строки та періодичність його погашення і плати процентів. Особливо важливу роль чинник часу відіграє при довгостроковому кредитуванні. Це випливає з нерівноцінності теперішніх і майбутніх грошей, навіть якщо не брати до уваги інфляцію та ризик. Майбутні гроші менш цінні, ніж теперішні.Для визначення оптимальної для банку процентної ставки за кредитом розраховують мінімальну норму дохідності:МНД = (% В + Мпр) · (n/360) = (Д - В)/Кз, де % В — процентні витрати за залученими ресурсами, %; Мпр — мінімальна норма прибутку від кредитних операцій, %; Д — мінімально припустимий дохід за позичкою як сума процентних і комісійних платежів, грн; В — операційні витрати банку з оформлення та обслуговування кредиту, гр. од.; n — строк кредитування, дні; Кз — основна сума кредиту плюс відповідна сума обов'язкового резерву на відповідних коррахунках банку в НБУ.Виходячи з цього, оптимальна процентна ставка за кредитом (Rо):Rо = Д/К · 360/n, де Д — мінімально припустимий дохід за позичкою як сума процентних і комісійних платежів; К — основна сума кредиту; n — строк кредитування.