31. Сучасний кейнсіансько-неокласичний синтез.

Сучасний кейнсіансько-неокласичний синтез – це сполучення сучасних неокейнсіанских і неоліберальних положень та "істин" з попередніми ранніми неокласичними, а також з деякими постулатами класичної політичної економії, насамперед у зв'язку із "сучасними теоріями формування доходів".

31. Грошово-кредитна політика України у світлі грошових теорій.

Загальноекономічна та грошово-кредитна політика, що проводилась в Україні в перехідний період, поступово трансформувалася від суто кейнсіанського спрямування до монетаристського та кейнсіансько-монетаристського синтезу. На першому етапі (1991—1994 рр.) у ній переважали настрої недооцінки сталості грошей та монетарної політики, пріоритетності прямого державного регулювання економіки, перебільшення значення фіскально-бюджетної політики тощо. На другому етапі (1994—2000 рр.) був проголошений курс на прискорене формування ринкового механізму, проведення жорсткої антиінфляційної політики, стимулювання розвитку підприємництва, посилення сти­мулюючих властивостей податкового механізму та на підвищення ролі монетарної політики в системі економічного регулювання. Подібна переорієнтація адекватна ідеям сучасного монетаризму. Проте більш-менш послідовно і повно вона була реалізована лише у сфері монетарної політики.

31. Сутність та структура кредиту.

Сутність кредиту полягає не в масі позиченої вартості, а в тих економічних відносинах, які виникають у зв’язку з рухом вартості на засадах зворотності та платності. Ці відносини характеризуються низкою специфічних рис, які конституюють явище кредиту і відрізняють його від інших економічних явищ.

Об’єктом кредиту є та вартість, яка передається в позичку одним суб’єктом іншому. Суб’єкти кредиту — це кредитори і позичальники. Взяті разом, ці елементи створюють структуру кредиту.

46. Загальні передумови та економічні чинники необхідності кредиту.Кредит існував не завжди. Він виник на певному етапі розвитку людського суспільства. Коли товарно-грошові відносини почали ставати більш-менш регулярними, взаємовідносини між товаровиробниками іноді набували особливого характеру: продавцеві потрібно було продати товар, а в покупця не було грошей, щоб його купити, оскільки він ще не виготовив свій товар або виготовив, але не продав його з певних причин. За таких умов акт купівлі-продажу товару не міг відбутись. І тут випадково, як і багато інших винаходів людства, був відкритий кредит – за наявності довіри продавця до покупця товар був проданий з відстрочкою платежу, тобто у кредит.

47.Функції кредиту 1) перерозподільчу; Перерозподільча функція кредиту випливає із самої сутності і ролі кредитних відносин. Внаслідок кредитного перерозподілу прискорюється залучення нових грошових коштів у сферу господарювання 2) заміщення грошей в обігу; Функція заміщення грошей кредитними інструментами пов’язана з антиципаційною властивістю кредиту, тобто його здатністю випереджати в часі процес нагромадження в товарній і грошовій формах.3) стимулювальну; 4) контрольну. Контрольна функція кредиту полягає в тому, що в процесі кредитування здійснюється взаємний контроль за використанням і поверненням позики Ці функції кредиту тісно зв’язані між собою, визначаючи в своїй сукупності певну економічну роль кредитних відносин.

48. Єдність кредиту з іншими економічними категоріями та відмінності між ними Кредит як форма економічних відносин має багато спільного з іншими економічними категоріями — грошима, фінансами, торгівлею, капіталом тощо, а саме:— вони всі є вартісними категоріями;— гроші як засіб платежу з'явилися на ґрунті кредитних відносин.— кредит у функції перерозподілу вартості обслуговує рух капіталу, сприяє формуванню фінансових ресурсів, розвитку торгівлі;— завдяки розвитку кредиту гроші набувають статусу капіталу, що тісно переплітаються між собою функціонально