3. Організаційно-правові форми і види соціального забезпечення

В Україні розвиваються наступні форми соціального забезпечення:

1) обов'язкове державне соціальне страхування;

2) соціальне забезпечення за рахунок прямих асигнувань з Державного бюджету України;

3) забезпечення за рахунок коштів соціальних фондів підприємств, творчих об'єднань і приватних добровільних внесків громадян;

4) утримання непрацездатних громадян у державних, комунальних і інших установах соціального призначення;

5) адресна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям, непрацездатним громадянам за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів;

6) недержавне пенсійне забезпечення громадян за договорами працівників з роботодавцями, недержавними пенсійними фондами та приватними пенсійними системами.

Обов'язкове державне соціальне страхування працівників підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності являє собою систему соціального забезпечення працівників і членів їх сімей у період соціально-трудових відносин.

Джерелом фінансування цієї форми соціального забезпечення є фонди соціального страхування України, які утворюються за рахунок зборів страхувальників (фізичних та юридичних осіб у встановлених відсотках), суб'єктів підприємницької діяльності та осіб, які працюють на умовах трудового договору.

За рахунок фондів працівникам виплачуються:

• допомоги по безробіттю;

• допомоги у разі нещасних випадків на виробництві;

• допомоги по тимчасовій непрацездатності;

• допомоги по вагітності та пологах;

• допомога на народження дитини;

• допомога на поховання;

• грошові кошти на придбання путівок на санаторно-курортне лікування працівників і членів їх сімей;

• пенсії.

Здійснення соціального страхування покладено на правління та виконавчі дирекції фондів соціального страхування.

Соціальне забезпечення за рахунок прямих асигнувань з Державного бюджету України.

Кошти бюджету мають строго цільовий характер. Вони призначені для виплати державних пенсій:

• військовослужбовцям офіцерського складу та прирівняним до них особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ;

• державним службовцям;

• науковцям;

• журналістам;

• суддям;

• працівникам прокуротури;

• підвищення пенсій ветеранам війни та деяким іншим категоріям громадян.

За рахунок прямих асигнувань з державного бюджету представляються численні види допомог:

• сім'ям з дітьми;

• медичне обслуговування, професійне навчання і працевлаштування інвалідів;

• протезування і забезпечення засобами пересування і т. д.

Практично виконання цієї роботи здійснюється в основному місцевими органами соціального захисту, військкоматами, службами соціального забезпечення МВС України, відділеннями Пенсійного фонду.

Забезпечення за рахунок коштів соціальних фондів підприємств, творчих об'єднань, благодійних організацій і приватних добровільних внесків громадян.

Надання допомоги непрацездатним громадянам із зазначених фондів носить додатковий цільовий характер.

Вона виділяється найменш соціально захищеним громадянам (хворим, старим, дітям), матеріальне становище яких є критичним.

Найбільш великими громадськими об'єднаннями і фондами розглянутої форми соціального захисту є:

• Чорнобильська організація «Союз Чорнобиль України»;

• Фонд України соціального захисту інвалідів.

Чорнобильська організація нараховує більше 1,5 млн. чоловік. Захищає інтереси 4 млн. потерпілих від Чорнобильської аварії, має розгалужену мережу регіональних організацій.

Фонд України соціального захисту інвалідів є державною організацією соціальної допомоги. Бюджет фонду соціального захисту інвалідів формується за рахунок коштів держбюджету, благодійних внесків підприємств, громадян та інших надходжень.

Кошти фонду витрачаються на:

• фінансування державних програм щодо соціального захисту інвалідів;

• професійної реабілітації інвалідів;

• створення робочих місць;

• надання грошової допомоги інвалідам на придбання засобів пересування, протезування, санаторно-курортне лікування, встановлення телефонів та ін.

Утримання непрацездатних громадян у державних, комунальних і інших установах соціального призначення.

Це самостійна форма соціального забезпечення за рахунок прямих асигнувань з державного бюджету.

В даний час в стаціонарних установах (будинках-інтернатах для престарілих та хворих України) перебувають близько 50 тис. громадян похилого віку. Перебування в інтернатному закладі однієї людини обходиться 300-400 грн. на місяць.

Адресна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям і непрацездатним громадянам за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

Це нова форма допомоги конкретним непрацездатним людям, малозабезпеченим сім'ям з дітьми, пенсіонерам.

Право на адресну допомогу має сім'я, у якої рівень забезпечення нижче прожиткового мінімуму. Ведеться обстеження, за результатами якого допомога може надаватися не разово, а постійно.

Недержавне пенсійне забезпечення громадян за договорами працівників з роботодавцями, недержавними фондами і приватними пенсійними системами.

Реформування системи соціального захисту припускає встановлення додаткової недержавної пенсії, яка буде забезпечуватися в основному за рахунок добровільних страхових внесків громадян недержавними пенсійними фондами. Такі фонди можуть створюватись роботодавцями чи приватними особами для паралельного недержавного пенсійного забезпечення працівників при виході їх на пенсію.

Недержавна пенсія відрізняється від державної тим, що її розмір можна встановити за власним бажанням. Він залежить від того, скільки грошей людина виплатив в фонд у вигляді внесків.

Вкладники коштів у недержавні фонди не позбавляються державних пенсій, а лише одержують до них додатки.

За загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням надаються наступні види матеріального забезпечення та соціальних послуг:

1) Пенсійне страхування:

• пенсії за віком, інвалідності внаслідок загального захворювання;

• пенсії у зв'язку з втратою годувальника;

• медична реабілітаційна профілактика;

• допомога на поховання пенсіонера.

2) Страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням:

• допомога по тимчасовій непрацездатності, в т.ч. догляд за хворою дитиною;

• допомога по вагітності та пологах;

• допомога при народженні дитини та догляд за ним;

• допомога на поховання;

• забезпечення оздоровчих заходів.

3) Страхування від нещасного випадку на виробництві і профзахворюванні:

• профілактичні заходи по уникненню нещасних випадків на виробництві і профзахворювань;

• відновлення здоров'я та працездатності потерпілого;

• допомога по тимчасовій непрацездатності та профзахворюванню;

• відшкодування збитків, понесених працівником каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаних з виконанням ним трудових зобов'язань;

• пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або профзахворюванни;

• пенсія у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або від профзахворювання;

• допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або від профзахворювання.

4) Страхування по безробіттю:

• допомога по безробіттю;

• відшкодування витрат, пов'язаних з професійною підготовкою, перепідготовкою і профорієнтацією;

• матеріальна допомога безробітному та членам його сім'ї;

• дотація роботодавцю для створення робочих місць;

• допомога на поховання безробітного.

В залежності від тривалості виплати допомоги діляться на:

• одноразові;

• періодичні;

• щомісячні.

До одноразових відносяться:

• одноразова допомога при народженні дитини;

• допомога на лікування;

• допомога на поховання.

До періодичної допомоги відносяться допомоги, що виплачуються у разі:

• хвороби;

• вагітності та пологів;

• при карантині;

• при протезуванні.

Щомісячні допомоги припускають здійснення грошових виплат регулярно протягом тривалого періоду (допомоги по догляду за дитиною до 3 років, до 16 років і т.д.)