3. Методи планування
Методи планування являють собою способи перетворення економічної інформації з метою визначення темпів і оптимальних пропорцій розвитку об'єкта планування, а також шляхів найбільш ефективного використання ресурсів. Обґрунтованість плану реалізується через застосування певних методів планування, їхню диференціацію й сполучення залежно від об'єктивного механізму тих соціально-економічних процесів, які є предметом планування. Методи планування припускають обґрунтування й безпосередні розрахунки показників господарської діяльності готелів.
Вибір методів планування визначається низкою факторів:
ступенем складності планованого показника і його взаємозв’язками;
довжиною планованого періоду (методи поточного й перспективного планування розрізняються);
забезпеченістю вихідною інформацією, можливістю її одержання, обробки й використання в планових розрахунках і ін.
Основними методами планування є:
балансовий;
нормативний (техніко-економічних розрахунків);
індексний;
економіко-аналітичний;
метод із використанням коефіцієнта еластичності;
економіко-математичне моделювання й ін.
Сутність балансового методу полягає в тім, що він дозволяє шляхом побудови відповідних балансів взаємно погоджувати ресурси, що є в наявності (матеріальні, трудові, фінансові) і фактичні потреби. Побудова різних балансів допоможе визначити можливі кінцеві результати господарської діяльності в плановому періоді, найбільш ефективну структуру джерел ресурсів, розкрити резерви поліпшення використання ресурсів. Кожний баланс складається з окремих статей, у яких указуються розміри окремих видів ресурсів, з одного боку, і потреб у цих ресурсах - з іншого. Економічне обгрунтування показників цих статей являє собою складний самостійний етап планування із застосуванням різних методів. Фінансовий план підприємства готельного господарства має форму балансу, у якому погоджуються джерела грошових доходів і напрямку витрат.
Застосування балансового методу при плануванні діяльності готелів дозволяє безпосередньо погоджувати експлуатаційну діяльність й обсяг постачання матеріальними ресурсами. Знаючи формулу матеріального балансу, зв'язок між його елементами, надходження матеріальних ресурсів (В) можна визначити в такий спосіб:
В = Р + Е + Зн. – Зо,
де Р - потреба готелю в матеріальних ресурсах; Е – економія матерільних ресурсів;
Зн - нормативні запаси матеріальних ресурсів; Зо – очікувані залишки матеріальних ресурсів.
У плануванні готельного господарства застосовують нормативний (техніко-економічних розрахунків) метод, який припускає використання при розрахунку показників плану техніко-економічних нормативів, що дозволяють обґрунтувати величину цих показників. Техніко-економічні нормативи характеризують раціональне використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Вони базуються на використанні прогресивних науково обґрунтованих норм і нормативів витрачання окремих видів ресурсів на одиниці об'єму послуг або одиницю продукції. Норми й нормативи, використовувані при плануванні, не є раз і назавжди даними. Вони повинні переглядатися в міру науково-технічного прогресу, раціоналізації організації праці, удосконалювання технології. При розробці нормативів також варто враховувати практику ефективно працюючих підприємств, досвід закордонних компаній і фірм, кон'юнктуру ринку, коливання попиту.
Нормативний (техніко-економічних розрахунків) метод застосовується при плануванні витрат готельного господарства, потреби в матеріальних ресурсах. При цьому використовують норми витрати електроенергії, амортизаційних відрахувань, забезпеченості малоцінними й швидкозношуваними предметами й ін. Планування чисельності працівників готельного господарства базується на нормах обслуговування, вироблення.
Роль нормативів при плануванні витрат і фінансів виконують транспортні тарифи,
ставки орендної плати, проценти за користування банківським кредитом, ставки податків, тощо.
При плануванні використають різні індексні побудови, які являють собою певні розрахункові операції, засновані на використанні існуючих залежностей між деякими індексами.
Як правило, індексні побудови відбивають взаємозв'язок між трьома індексами. Знаючи характер цього взаємозв'язку, по двох індексах можна обчислити третій. Наприклад, відома індексна рівність
Іпт = Іт : Іч.,
де Іпт — індекс продуктивності праці; Іт — індекс обсягу реалізації послуг; 1Ч — індекс чисельності. Звідси
Іт = Іпт • Іч,
Якщо відомо, що в плановому періоді індекс продуктивності праці в порівнянні зі звітним складе 1,15, а індекс чисельності - 1,06, то індекс обсягу реалізації послуг буде 1,22 (1,15 х 1,06). Це означає, що в плановому періоді обсягу реалізації послуг у порівнянні зі звітним зросте на 22 %.
У практиці планування широко застосовується економіко - статистичний метод. Він полягає в тому, що при розробці плану економічні явища й процеси вивчаються шляхом аналізу динаміки розвитку показників, які їх відображають. Наприклад, при розрахунку реалізації послуг можливо використовувати середній темп росту за передплановий період по формулі:
Метод з використанням коефіцієнта еластичності припускає розрахунок зміни показника (у) залежно від зміни фактора (х).
Коефіцієнт еластичності (Kе) розраховується по формулі
-
Ке=
∆П
:
∆Z
Пб
Zб
де ∆П — зміна показника у звітному періоді в порівнянні з базисним періодом,
Пб — показник базисного періоду, ∆Z — зміна фактора у звітом періоді в порівнянні з базисним періодом (наприклад,ціни); Zб — фактор базисного періоду .
Коефіцієнт еластичності показує процентну зміну показника при зміні фактора (який знаходиться в економічному зв’язку з ним) на один відсоток. Цей метод доцільно використовувати при плануванні реалізації основних і додаткових послуг, умовно-змінних витрат, продуктивності праці та ін.
Економіко-математична модель — це вираження істотного в досліджуваному процесі (явищі) у математичній формі — рівняння, нерівності, їхньої системи й т.д. Модель повинна виражати головне — закономірності й основні взаємозв'язки, головні фактори і умови.
Найпростішими моделями, які використовуються для планування обсягу реалізації послуг, є трендові моделі. Ці моделі дозволяють встановити розвиток показника в динаміці та розрахувати його на плановий період.