Текст лекції

1. Сутність собівартості послуг у готельному господарстві

Собівартість послуг, що надаються підприємствами готельного господарства, являє собою сукупність поточних трудових, матеріальних і фінансових витрат, виражених у грошовій формі. Вона відображає досягнутий техніко-організаційний рівень експлуатаційної діяльності готелів, пов'язаної з виробництвом і реалізацією послуг.

Собівартість — важливий якісний показник діяльності готелів тому, що вона впливає на величину прибутку та рентабельності. В умовах ринкової економіки, коли підприємства готельного господарства самостійно розраховують тарифи на основні та додаткові послуги, значення собівартості, як основного елементу ціни ще більше зростає.

Собівартість послуг готельного господарства складається з витрат на утримання й експлуатацію основних фондів; обігових коштів, що направляються на придбання матеріальних ресурсів і витрат на оплату праці. На відміну від промислових підприємств, готельні підприємства пов'язані з експлуатаційною діяльністю й тому структура їх затрат різна. Проте є й загальні елементи витрат, такі як витрати на амортизацію, енергію, опалення, водопостачання та інші.

Структура витрат, які пов’язані з виробництвом готельних послуг та поняття собівартості на сьогоденні регулюється Інструкцією № 24 “Інструкція про планування, облік і калькуляцію собівартості послуг (робіт) на підприємствах житлово-комунального господарства”. Згідно цієї інструкції перелік та склад статей калькуляції виробничої собівартості послуг визначається підприємством самостійно.

Слід розрізнювати виробничу та повну собівартість. Інструкція № 24 рекомендує до виробничої собівартості включати прямі виробничі та загальновиробничі витрати, а до повної собівартості послуг – витрати, які пов’язані з виробництвом та збутом послуг, у тому числі встановлені державою як обов’язкові відрахування, податки та платежі. До цих витрат відносяться як прямі виробничі та загальновиробничівитрати, так і загально-господарські й позавиробничі (комерційні) витрати, тобто витрати на збут.

Таким чином, з метою планування, обліку й калькуляції собівартість готельних послуг повинна включати витрати, що групуються по таких статтях калькуляції:

1) оплата праці обслуговуючого персоналу;

2) відрахування на соціальне страхування;

3) амортизація основних коштів;

2. електроенергія;

3. водопостачання й каналізація;

4. поточний ремонт;

5. опалення;

6. прання білизни;

7. телефонізація, радіомовлення;

8. інші витрати на зміст будинків, території;

9. загальвиробничі витрати;

10. адміністративні витрати;

11. витрати на збут.

Статті 1-11 складають виробничу собівартість готельної послуги, тобто безпосередньо пов'язані з виробничим процесом і по наведеній вище класифікації відносяться до прямих виробничих й загальновиробничих витрата. До статті 12 відносяться витрати, що мають загальногосподарський характер, а до статті 13 - пов'язані із забезпеченням реалізації послуг ( збутом). Статті 1-13 складають повну собівартість.