5) Особисті немайнові права виконавця.

1. Виконавцеві твору належать такі особисті немайнові права:

а) вимагати визнання того, що він є виконавцем твору;

б) вимагати, щоб його ім'я або псевдонім зазначалися чи повідомлялися у зв'язку з кожним його виступом, записом чи виконанням (у разі, якщо це можливо);

в) вимагати забезпечення належної якості запису його виконання і протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій суттєвій зміні, що може завдати шкоди його честі і репутації.Виробник фонограми, виробник відеограми має право зазначати своє ім'я (назву) на кожному носії запису або його упаковці поряд із зазначенням авторів, виконавців і назв творів,вимагати його згадування у процесі використання фонограми (відеограми).Організація мовлення має право вимагати згадування своєї назви у зв'язку із записом, відтворенням, розповсюдженням своєї передачі і публічним повторним сповіщенням її іншою організацією мовлення.

6) Коли винахід вважається новим?

Винахід визнається новим, якщо він не є частиною рівня техніки. Об’єкти, що є частиною рівня техніки, для визначення новизни винаходу повинні враховуватися лише окремо. Рівень теххніки включає всі відомості, які стали загальнодоступними у світі до дати подання заявки до Установи.

5 варіант

1) Елементи системи ів.

Норми П.І.В. на даний момент належним чином не структуризовані та уніфіковані у повній мірі, про що свідчить значний масив законів та інших н-п актів які регулюють відносини з приводу виникнення, зміни та припинення права І.В. Найбільш домінуючими в цій сфері є цивільно–правові інститути (з певною долею адміністративних). Система права І.В. (як інституту цивільного права, а не самостійної галузі) складається з таких основних субінститутів та норм: Авторського права та суміжних прав; Патентного права; Правових засобів індивідуалізації учасників цивільного обороту товарів і послуг; Норми що регулюють відносини щодо правової охорони інших (нетрадиційних) об’єктів права інтелектальної власності; Інститути договірів у сфері інтелектуальної власності (ліцензійного та договору франчайзингу); Захист права інтелектуальної власності.

2) Що таке форограма і чим відрізняється від відеограми?

Фонограма — це будь-який виключно звуковий запис виконань або інших звуків.

Відеограма — це відеозапис на відповідному матеріальному носії виконання або будь-яких рухомих зображень, крім зображень у вигляді запису, що входить до аудіовізуального твору.

Фонограма (відеограма) стає об'єктом правової охорони за таких умов:

— виробник є громадянином України або юридичною особою з офіційним місцезнаходженням на території України;

— фонограму (відеограму) вперше опубліковано на території України або опубліковано на території України протягом ЗО днів від дня її першої публікації в іншій державі.

3) Що таке роздільне співавторство?

При роздільному співавторстві та чи інша частина твору, підготовлена будь-яким і конкретним співавтором, чітко визначена. Кожна з таких частин твору може бути використана окремо, як самостійний твір, вона має самостійне значення і не пов'язана з іншими частинами такого твору нерозривно.

При роздільному співавторстві кожен із співавторів має право використовувати свою частину твору самостійно, на свій розсуд, якщо інше не передбачено домовленістю між співавторами.

Право на твір, створений у співавторстві, належить усім співавторам незалежно від того, чи утворює він одне нерозривне ціле або складається із частин, кожна із яких має самостійне значення. Право на опублікування та інше використання такого твору в цілому належить всім співавторам.

Якщо твір, створений у співавторстві, становить одне нерозривне ціле, то жоден із співавторів не може без достатніх підстав відмовити іншим у дозволі на опублікування, інше використання або зміну твору.

При роздільному співавторстві винагорода за використання твору визначається угодою між ними. Якщо такої угоди немає, то розмір винагороди визначається відповідно до частки твору, створеної конкретним співавтором. Проте співавтори можуть домовитися й про інший розподіл винагороди.