Розподіл вкритих лісовою рослинністю земель за типами лісу

Тип лісу	Площа, га	Головна порода	Переважаюча порода
С2 ДГрБк	3,4	Д	Д
С2 БкЯц	247,3	Яц	Яц
С2 БкЯцСм	374,5	См	См
С3 ГрД	661,4	Д	Д
С3 ЯцД	569,3	Д	Д
С3 ЯцБк	321,8	Бк	Бк
С3 Дяц	736,6	Яц	Яц
С3 БкЯц	1493,7	Яц	Яц
С3 БкСмЯц	2407,5	Яц	Яц
С3 БкЯцСм	518,3	См	См
С3 СмЯцБк	964,7	Бк	Бк
С3 Бк	13,9	Бк	Бк
С3 ГрЯцБк	15,9	Бк	Гр
С4 Вхч	23,2	Вхч	Вхч
С4 Вхс	28,4	Вхс	Вхс
D2 ГрД	1448,6	Д	Д
D2 ЯцБк	15,5	Бк	Бк
D3 ГрД	749,9	Д	Д
D3 ЯцД	8945,3	Д	Д
D3 Дяц	2976,1	Яц	Яц
D3 СмЯцБк	3712,5	Бк	Бк
D3 ДГрБк	48,7	Бк	Бп
D3 ЯцБк	3145,7	Бк	Бк
D3 ГрЯцБк	37,4	Бк	Гр
D3 ГрБкЯц	2779,2	Яц	Яц
D3 БкСмЯц	3487,4	Яц	Гр
D4 Вхч	367,6	Вхч	Вхч
D4 Вхс	131,8	Вхс	Вхс
D4 Яц	30,8	Яц	Яц
Всього	36256,4

Наведені дані розподілу вкритих лісовою рослинністю земель за типами лісу свідчать про те, що на території ДП «Дрогобицький лісгосп» найбільш поширеними є багаті грудові типи лісу. За рівнем зволоження найпоширенішими є вологі типи лісу.

Розподіл вкритих лісовою рослинністю земель за переважаючими породами і класами бонітету приведено на рисунку 1.3.

Р ис. 1.3. Розподіл вкритих лісовою рослинністю земель за групами порід і класами бонітету.

З наведених даних бачимо, що деревостани ДП «Дрогобицький лісгосп» характеризуються високою продуктивністю. Насадження І класу бонітету займають 53,3% покритих лісом земель, а І^а класу – 21,9%, ІІ – 18,8%.

А налізуючи рис. 1.4. бачимо, що найбільша частка в держлісгоспі насаджень з відносною повнотою 0,7 (36,2%). Велику площу займають насадження з відносною повнотою 0,6 та 0,8, тобто 17,6 та 23,2% відповідно.

Рис. 1.4. Розподіл вкритих лісовою рослинністю земель за групами порід та відносними повнотами.

Насадження з повнотою 0,3 та 0,4 зростають на площах 685,7 та 1705,7га і представляють собою потенційний фонд реконструкції.

Найбільш поширеними на території держлісгоспу є насадження з відносною повнотою 0,6 та 0,7.

ДП «Дрогобицький лісгосп» здійснює всі види лісогосподарської діяльності і керує проведенням рубок головного користування, проводить рубки догляду, санітарні рубки, лісокультурні і лісозахисні роботи.

Усі ліси ДП «Дрогобицького лісгоспу» віднесені до гірських. Вік головного користування встановлюється залежно від групи лісів, переважаючої породи, її походження та продуктивності. У лісах першої групи для першої та другої зон округів санітарної охорони курортів вік головного користування по буку становить 161-180 років, в інших лісах першої групи – 121-140 років. У лісах другої групи і для бука в горах всіх класів бонітету вік головного рубання прийнятий 101-120 років. Для смереки на бучинах і яличинах, смереки в горах всіх бонітетів становить 91-100 років, для ялиці в горах – 121-140 років. В лісах другої групи: смерека і ялиця в горах першого бонітету і вище – вік рубки 91-100 років; смерека і ялиця в горах другого бонітету і нижче, бук – вік рубки 101-120 років.

Рубки головного користування покликані забезпечити задоволення потреб споживачів в деревині, раціональне та своєчасне її використання. У експлуатаційному фонді ДП «Дрогобицького лісгоспу» переважають середньовікові насадження, їх частка становить 50,6%. Слід відзначити також те, що серед експлуатаційних насаджень стиглі та перестійні деревостани становлять лише 2,7%.

Керівництво і контроль за лісозаготівельними роботами виконується майстрами лісу, лісничими, головним інженером.

Технологія лісосічних робіт встановлюється зележно від пори року, рельєфу місцевості, розміру лісосік, характеристики насаджень, технологічного оснащення із врахуванням максимального використання механізації лісосічних робіт.

Розробка лісосік проводиться згідно технологічних карт, що забезпечує максимальну продуктивність праці робітників, ефективність використання механізмів і дотримання лісівничих вимог. Переважно лісосіки освоюють взимку.

Процес лісозаготівель складається із лісосічних робіт, вивезення лісу і робіт на нижніх складах. Застосування механізмів, а також організація та технологія кожного виду робіт наступна: на кожну лісосіку відведену в рубку складається технологічна карта. Перед початком робіт на лісосіці виконуються підготовчі роботи: прибираються завислі, пошкоджені гниллю і інші небезпечні дерева, встановлюються механізми і обладнання.

Обрубування сучків на лісосіках проводиться, переважно, вручну, або з використанням бензопил. Заготівля лісу здійснюється комплексними бригадами, у складі 4-6 чоловік, які виконують всі етапи лісосічних робіт - від валки дерев до їх навантаження на автомашини і очищення лісосік.

Очищення лісосік від порубочних решток здійснюється відповідно до діючих правил з дотриманням пожежної безпеки і санітарного мінімуму в лісах і полягає в зборі порубочних решток в купи або вали і подальшому їх спалюванні, або залишенням для перегнивання залежно від лісорослинних умов з врахуванням подальших лісовідновних робіт. Вивезення проводиться автотранспортом в хлистах, півхлистах і розкряжованими сортиментами.

У своєму розпорядженні держлісгосп має такі машини і механізми: МТЗ - 80, МТЗ - 82, ТДТ - 55, ТДТ - 40, ТДТ - 55, ЛТ - 157, ОЛКТ - 120А, ЗІЛ - 150, ЗІЛ - 164, ЗІЛ - 151, Урал - 375, ЗІЛ - 130, ЗІЛ - 157, МАЗ - 509, бензопили: "Дружба", "Урал - 2", "Тайга - 214", навантажувальні крани тощо.

Основний спосіб рубки в ДП «Дрогобицькому лісгоспі» – суцільнолісосічний (шириною 50 м). Досягнутий рівень механізації окремих операцій при лісозаготівлі є такий: валка лісу – 100 %, обрубка суків – 28 %, трелювання – 100 %, навантаження на верхніх складах – 63 %, вивезення – 100 %, розвантаження на нижніх складах – 95 %, розкряжування хлистів – 100 %, сортування і штабелювання на нижніх складах – 98 %, навантаження на нижніх складах – 100 %.

Проміжне користування є одним з компонентів ведення лісового господарства. Кошти, які отримуються від проміжного користування надходять в бюджет господарства.

Рубки догляду за лісом полягають у періодичному зрідженні деревостанів з метою покращення видового складу та одержання в майбутньому високоякісних деревостанів. Основний використовуваний у підприємстві метод рубок догляду – комбінований, але застосовуються також верховий і низовий. Породний склад майбутнього деревостану визначає інтенсивність і повторюваність проведення рубок.

У ДП «Дрогобицький лісгосп» рубки догляду здійснюють в 3 черги:

- в першу чергу в рубку догляду назначають ділянки, де може пройти зміна порід чи погіршення росту головних порід;

- в другу чергу - насадження, в яких затримки рубок догляду в першій половині ревізійного періоду не несуть шкоди господарству;

- в третю чергу назначають ділянки, такі, що будуть вимагати проведення рубок догляду в другій половині ревізійного періоду.

Повторюваність рубок догляду у підприємстві застосовують таку:

- освітлення: а) для дуба - 5 років; б) інших порід - 3 роки; - прочищення - 5 років;

- проріджування: а) для дуба - 8 років; б) інших порід - 7 років;

При проведенні рубок догляду використовуться бензопили і сокири. Трелювання здійснюється кіньми та тракторами.

Ступінь фактичного охоплення рубками догляду насаджень, які потребують догляду становить: освітлення – 100 %, прочищення – 100 %, проріджування – 83 %, прохідні рубки – 92 %.

Аналізуючи виконання рубок догляду за лісом по окремих видах слід відзначити: по освітленнях - виконання середньорічного об'єму за площею склала 88% від проектованого, що пояснюється завищенням об'єм вказаного заходу попереднім лісовпорядкуванням.

Виконання середньорічних об'ємів по площі прочищень склало 104% від проекту. Перевиконання пояснюється переходом значної кількості площ із віку освітлень, які потребували рубки. Відсоток виходу ділової деревини близький до проекту лісовпорядкування.

По прохідних рубках середньорічні розміри по всіх показниках близькі до проектних.

Деревина від рубок догляду реалізується місцевим організаціям та населенню (21 %) і використовується на власні потреби (79 %).

Санітарні рубки проводяться на ділянках, що пошкоджені хворобами і ентомошкідниками, а також у яких є високий відсоток сухостійних дерев. Фактичний середньорічний об'єм вибіркових санітарних рубок є вищий від проектних рішень, бо вони назначаються залежно від стану насаджень.

Основним методом лісовідновлення в ДП «Дрогобицькому лісгоспі» є створення лісових культур. Для якісного виконання лісовідновлення необхідно дотримуватися агротехніки створення лісових культур, схем змішування, використовувати якісний посадковий матеріал.

Найбільшого поширення в держлісгоспі набула така технологія створення лісових культур: підготовка грунту проводиться смугами, борознами або площадками. Механізована підготовка грунту в останній період становить близько 68 % від загального об'єму. Садіння сіянців проводиться переважно вручну. Але якість виконання лісокультурних робіт в окремих випадках є ще невисока. Має місце неправильний підбір порід, не дотримання агротехніки, недостатнє проведення доповнень і доглядів.

Підготовка грунту - в основному ручна, рідко кінна - площадками. Посадка – ручна (під лопату) та меч Колесова. У минулому 2011 році лісові культури створені на площі 124 га.

За останній ревізійний період покращився склад створюваних культур: головними породами стали ялиця, дуб, бук, рідше смерека, вводиться клен-явір. В гірських умовах підготовка грунту здійснюється вручну площадками. Догляд за лісовими культурами проводиться вручну на протязі 3 - 4 років. Кількість доглядів коливається від 8 до 10 разів. По роках це виглядає таким чином: 1 рік - 3-4 догляди; 2 рік - 2-3 догляди; 3 рік - 2 догляди; 4 рік - 1 догляд. Доповнення проводиться на 2-3 рік після посадки крупномірним посадковим матеріалом вручну. Догляд полягає в прополюванні навколо саджанців, або обжинці трав.

Заготівля насіння проводиться у кращих насадженнях. У держлісгоспі створюються тимчасові й постійні плантації та лісонасіннєві ділянки.

Загальний санітарний стан лісів держлісгоспу задовільний. У лісах держлісгоспу постійно ведеться моніторингове спостереження за появою джерел розмноження шкідників та хвороб. При виявленні таких джерел проводяться заходи з їх ліквідації. У молодих насадженнях - це наземні методи боротьби. Старші насадження призначають до санітарних рубок.

Обов'язковим є обстеження територій призначених для створення лісових культур чи розсадників на зараження шкідниками.

Поширення шкідників та хвороб у лісах держлісгоспу зумовлене неправильним веденням лісового господарства в минулому. Внаслідок інтенсивної надмірної експлуатації лісів створювалися чисті ялинові насадження, які часто не відповідали типам лісорослинних умов і виявились біологічно нестійкими.

У дубових насадженнях має місце розмноження зимової п'ядениці та обдирало, які пошкоджують насадження середнього та старшого віку. Найбільшу небезпеку з лісопаталогічної точки зору являє собою рак ялиці (Dasyscypha willkommii Rehm.). Менше потерпають ліси від кореневої губки (Heterobasicion annosum L.), трутовика Гартіга (Phellinus Hartigi All.), який є збудником гнилі ялиці, справжнього трутовика (Fomes fomentarius Gill), що вражає бук лісовий; несправжнього трутовика (Phellinus igniarius Fr.), опенька осіннього (Armillariella mellea Fr.). Розвитку стовбурної гнилі сприяють морозобійні і механічні пошодження стовбурів.

При виконанні в лісах господарських заходів а також доглядових та санітарних рубок у держлісгоспі дотримуються таких основних вимог:

• при проведенні санітарних рубок в ялицевих лісах рубати слід не лише сухостійні та вітровальні дерева, але й ослаблені, всихаючі, з раковими ранами дерева.

• вибірку дерев, пошкоджених стовбурними гнилями в насадженнях проводити також при проведенні рубок догляду.

• при рубках слід оберігати дерева від механічних пошкоджень.

• рубки догляду і санітарні рубки в смеречинах, уражених кореневою губкою середньої та сильної степені проводити в осінньо-зимовий період з листападу по березень.

• суворо дотримуватись схеми агротехнічних доглядів та профілактичних обробок, як на розсадниках так і на незімкнутих культурах.

Побічне користування на території ДП «Дрогобицького лісгоспу» полягає у вирощуванні сільськогосподарських культур, використанні сінокосів, а також рибальство, бджільництво, заготівля лікарської сировини, тваринництво. Збір березового соку, лікарської сировини, заготівля харчових продуктів і техсировини виконується переважно силами лісової охорони [10].

Запроектований останнім лісовпорядкуванням розмір щорічного об'єму побічного користування наведено в табл. 1.8.

Таблиця 1.8

Розмір щорічного об'єму побічного користування

Види користування	Одиниці Виміру	Об'єм
		Фактичний	Проект
1. Викор. ріллі для одерж. с/г продукц.	Га	63,0	77,8
2. Сінокоси	Га	261	297,2
3. Випас худоби	га голів	-	1200 400
- у лісі	га голів	-	-
- на пасовищах	га голів	-	1200 400
4. Рибальство	-	-	-
5. Бортництво	б.сімей т	110 0,60	110 0,60
6. Заготівля березового соку	Т	0	0
7. Заготівля дикорослих:
- ягід	Т	0	0
- грибів	Т	0	0
- лікарських рослин	Т	0	0
8. Виробництво м'яса	Т	0	0

Наявних орних земель та сінокосів досить для задоволення потреб лісового господарства. Для підвищення продуктивності орних угідь вносяться органічні добрива [10].

Заготівля сіна проводиться на сінокосах, при догляді за лісовими культурами, на прогалинах та вздовж лісових доріг. Середні урожаї лісових сінокосів є невисокими (1,6 т/га).

Норма випасу худоби прийнята 3га на 1га. Всього на виділеній площі згідно нормативів допускається випас до 725 голів великої рогатої худоби.

Лісове підприємство має 1 пасіку на 110 бджолосімей. Згідно розрахунків у лісах держлісгоспу можна утримувати 134 бджолосім'ї.

Рибальство в підприємстві має любительський характер.

У підприємстві є 8,4 га садів, 55 га плантацій у задовільному стані.

У якості мисливських угідь територія держлісгоспу розподілена таким чином:

• Майданське і Східницьке лісництво закріплені за державним мисливським господарством "Майдан";

• Летнянське і Доброгостівське – за господарством "Стрий";

• Нагуєвицьке і Лішнянське – за Дрогобицьким УТМР;

• Бориславське і Трускавецьке – заповідні лісництва.

За даними останнього обліку мисливської фауни в угіддях держлісфонду проживають: оленів – 78 голів, косуль – 279 голів, кабанів – 214 голів, ведмедів – 24, борсуків – 45 голів, лисиць – 183, вовків – 28, зайців – 63520, куниць –123, білок – 530.

Мисливство носить любительський характер і ведеться за ліцензіями в установлені терміни і в загальноприйнятому порядку.

РОЗДІЛ 2.

ЗАХОДИ З РОЗВИТКУ ЛІСОНАСІННОЇ БАЗИ НА ГЕНЕТИКО-СЕЛЕКЦІЙНІЙ ОСНОВІ

2.1. Біолого-екологічна характеристика породи Бук лісовий

(б. звичайний, б. європейський)-Fagus sylvatica L.

Бук європейський (Fagus sylvatica L.) відноситься до родини букових. Рід Fagus містить 9 видів поширених в північній півкулі, але тільки три з них ростуть в Україні: Fagus sylvatica L., Fagus orientalis Lipski, Fagus taurica Popl.

Але, останній вид, виділений Г. І. Поплавською в Криму, не являється загальнопризнаним. Ряд ботаніків вважає цей вид гібридною формою європейського і східного бука[7].

Найважливішими морфологічними відмінностями бука європейського від бука східного є: менша кількість бокових жилок, в середньому по дві пари, максимальна ширина листової пластинки по середині, а не у верхній частині як у бука східного, широкоокругла основа замість клиновидної, набагато більша, ніж у бука східного довжина черешка [7].

Бук лісовий є типовим елементом середньоєвропейської флори. Зростає в помірному, м'якому кліматі, вимогливий до вологості і значної кількості опадів. Найкращі умови для зростання букових лісів складаються в центральній частині ареалу, де середньорічна температура коливається від 6,5 до 8,2 °С, середньомісячна температура січня – від 2,5 до 0,2°С і червня – від 13,7 до 17,5 °С, а річна сума опадів – від 560 до 1340 мм і відносна вологість повітря – від 79 до 85 % .

У зв'язку з цим для успішного росту бука лісового найбільше підходять гірські умови України і найбільш підвищені місця на плато і рівнинній місцевості. Так, у Карпатах сприятливі умови для букових насаджень спостерігаються на висоті 600-1000 м над р.м. Тут вони мають найбільшу біологічну стійкість і продуктивність. У понижених місцях, де річна сума опадів знижується до 500 мм і нижче, букові ліси природного походження, як правило, не трапляються [7].

У рівнинних умовах зростання букові насадження приурочені до горбистих ландшафтів висотою близько 300 м. над р.м. і більше. Бук тут займає вершини горбистих підвищень, підвищені плато, північні і прилеглі до них схили.

Дерево досягає висоти 30 (50) м. Це характерний елемент зони широколистяни лісів Європи. Тепловий режим визначає північну та східну межі ареалу бука лісового, оскільки він не витримує зниження середньої температури січня нижче мінус 6°С і скорочення вегетаційного періоду менше , ніж на п’ять місяців. Бук лісовий не може рости в районах зрічною кількістю опадів менше 500 мм і низькою вологістю повітря. Бук лісовий віддає перевагу свіжим і глибоким грунтам. Світлолюбний і водночас з тим тіневитривалий. Формує зімкнутий намет, тому підлісок практично відсутній. Стійкий до короткочасних понижень температури до -35°C, але довгочасні морози -13-20°C викликають значні пошкодження. У бука лісового є чітко виражені рання і пізня фенологічні форми. Рання більш зимостійка , але пошкоджується пізніми весняними заморозками [8].

На схилах з малопотужними грунтами трапляються масові вітровали. Висотна поясність поширення виду значна – від рівнини до 1970 м н.р.м. на Апеннінах. Формує чисті або змішані насадження з грабом, дубом, черешнею, кленом, явором, липою, а в горах з смерекою і ялицею. У Карпатах піднімається до висоти 1500 м н.р.м. [8].

Бук лісовий має ростові листкові пагони. Ростові пагони викривлені викривлені, що зумовлено дворядним розташуванням великих гострих бруньок[7]. Бруньки гострі, поодинокі, довгі, верхівкові і бокові однакові, до 2 см. Листові пластинки прості, яйцеподібно-еліптичні, 5-10 см в довжину, загострені до основи і вершини, хвилясті по краю; жилкування перисте, з 5-9 парами бокових жилок. Молоді листки червонуваті, шовковисті, зверху і знизу опушені. Квіти одностатеві, чоловічі – повислі, жіночі – прямостоячі. Плоди – тригранні горіхи з опушеним ендокарпієм, в дерев'янистій щетинистій плюсці, дозрівають протягом одного року [8].

Фенологічні форми. Поряд з основними періодами, вегетативного і генеративного розвитку, виділяють ряд фаз розвитку рослин, які називають фенологічними фазами росту та розвитку. Відомі три фенологічні форми бука лісового, які різняться за початком періоду вегетації, а саме: рання, проміжна та пізня. Різниця в термінах розпускання становить 10-15 та більше днів у разі поступової зміни зими на весну. А за різкої зміни температури різниця в термінах розпускання може скоротитися до трьох днів [2, 5].

Екологічні форми. За вибагливістю до лісорослинних умов місцезростання (багатство ґрунту, засоленість, зволоження тощо) і стійкістю до несприятливих чинників у бука лісового теж виділяють декілька географічно-кліматичних екотипів: Закарпатський, Прикарпатський, Буковинський, Західно-Подільський, Східно-Подільський, Кримський [1].

Морфологічні форми. Морфологічні форми – це форми, які відрізняються за зовнішньою будовою, розміром чи забарвленням окремих органів дерева (листової пластинки, крони, кори, плодів тощо) [2]. Більшість морфологічних форм бука лісового – гетероплоїди (анеуплоїди) [5].