3.2. Проект створення амп бука лісового

Архівно-маточні плантації (АМП) створюють з метою збереження та концентрації на невеликій території генофонду плюсових дерев. АМП також є джерелом репродуктивного матеріалу під час створення лісо насінних плантацій. Архівно-маточні плантації створюють вегетативним шляхом, оскільки під час насіннєвого розмноження у потомства формується новий, відмінний від материнської особи, генотип (комбінативна мінливість)

За представництвом клонів АМП розділяють на місцеві, обласні і республіканські. Місцеві плантації охоплюють: плюсові дерева окремих лісництв, державних підприємств; обласні – окремих областей; республіканські – всієї України. Останні доцільно створювати в дослідних господарствах науково-дослідних організацій.

Архівно-маточні плантації закладаються шляхом садіння щеплених саджанців, або щепленням спеціальних підщепних культур, або щепленням звичайних виробничих культур [8].

Площу під архівно-маточні плантації розраховують виходячи з кількості плюсових дерев, які перевіряються за потомством, технологія створення даних культур і плантацій, схеми розміщення садивного матеріалу. При цьому використовують формулу:

S

де, S- площа, га,

К – кількість сіянців, або живців, шт,

N – кількість плюсових дерев, шт,

Р – площа живлення одного висадженого сіянця, або щепленої рослини, шт

Отримаємо:

S га.

Однак, необхідна мінімальна площа буде дещо іншою за рахунок особливостей, обумовлених застосованою схемою змішування клонів та необхідністю пропорційного представництва клонів. Тому остаточна площа AMП буде визначена нижче [8].

Господарська ефективність плантації визначається густотою садіння дерев, урожайністю клонів і умовами зростання. Урожайність плантації прямопропорційна кількості дерев, що вирощуються. Разом з тим, в умовах кращої освітленості крони, дерева збільшують рясність плодоношення в декілька разів. Тому густота повинна відповідати біологічним особливостям деревної породи і забезпечувати максимальну рясність плодоношення. Оптимальним розміщенням дерев бука лісового буде двохрядне садіння в шаховому порядку, при відстані між рядами 7 м і в ряду – 6 м.

Отже кількість дерев на 1 га визначаємо за формулою:

N=10000/a×b

де, N – кількість садивних місць на 1 га;

a – відстань між деревами в ряду, м;

b – відстань між рядами, м;

N=10000/6×7=238

На всю площу потрібно

N=238×3,885=925 шт.

На АМП потрібно представити 925 шт. потомства плюсових дерев.

Розрахуємо потребу в живцях

N=N_підщ. ×К₁×К₂×К₃

Де, N_підщ – кількість підщеп, потрібних для забезпечення оптимальної кількості дерев,

К₁, К₂, К₃ – коефіцієнти, які враховують приживлювання прищеп.

Коефіцієнт, що враховує підживлюваність приймаємо 1,2 [1]. Отже,

отримуємо такі результати:

N=925×1,2=1110 шт.

Для створення плантації потрібно заготовити 1110 шт. живців.

Для забезпечення перехресного запилення, рослини на AMП розміщуємо за визначеною схемою, що передбачає максимально можливе віддалення потомства одного дерева від іншого.

На лісонасінних плантаціях представлено 37 плюсових дерева . При створенні АМП бука лісового приймаємо схему спірального змішування в межах фіксованих блоків (див. рис. 3.1).

1	18	19	36	37	17	18	35	36	8	17	34	35	15	16	33	34	14	15	32	33	12	13	30	31	11	12	29	30	10	11	28	29
2	17	20	35	1	16	19	34	37	9	18	33	36	14	17	32	35	13	16	31	34	11	14	29	32	10	13	28	31	9	12	27	30
3	16	21	34	2	15	20	33	1	10	19	32	37	13	18	31	36	12	17	30	34	10	15	28	33	9	14	27	32	8	13	26	31
4	15	22	33	3	14	21	32	2	11	20	31	1	12	19	30	37	11	18	29	35	9	16	27	34	8	15	26	33	7	14	25	32
5	14	23	32	4	13	22	31	3	12	21	30	2	11	20	29	1	10	19	28	36	8	17	26	35	7	16	25	34	6	15	24	33
6	13	24	31	5	12	23	30	4	13	22	29	3	10	21	28	2	9	20	27	37	7	18	25	36	6	17	24	35	5	16	23	32
7	12	25	30	6	11	24	29	5	14	23	28	4	9	22	27	3	8	21	26	1	6	19	24	37	5	18	23	36	4	17	22	35
8	11	26	29	7	10	25	28	6	15	24	27	5	8	23	26	4	7	22	25	2	5	20	23	1	4	19	22	37	3	18	21	36
9	10	27	28	8	9	26	27	7	16	25	26	6	7	24	25	5	6	23	24	3	4	21	22	2	3	20	21	1	2	19	20	37

Рис. 3.1. спіральне змішування

Кількість місць, на яку зміщується перший клон у кожному наступному ряді, називається показником розміщення клонів. На поданій схемі цей показник дорівнює 9. Від цього показника і від кількості представлених на плантації клонів залежить величина просторової ізоляції (мінімальна відстань між рослинами одного клону). За одиницю просторової ізоляції приймають відстань між посадковими місцями. Величину просторової ізоляції залежно від кількості клонів та показника та показника їх розміщення вказують у спеціальних таблицях [8].