Розділ 3. Завдання з прикладної селекції

3.1. Особливості плантаційного насінництва бука європейського

Відновлення бука в букових лісах природнім шляхом проходить досить інтенсивно. І не дивлячись на значну періодичність його плодоношення (5-7 років), в урожайні роки горішків бука буває так багато, що їх просто згрібають з поверхні землі. Тому в букових насадженнях, особливо в зрідженому стані, буває надзвичайно багато сходів та підросту різного віку. Навіть в культурах бука старших 40-50 років в дібровах Правобережжя букові дерева добре плодоносять і дають доброякісні горішки. Але букові ліси також потребують організації насінництва на селекційній основі [6].

В насадженнях бук вступає в репродукцію приблизно у віці 40 років, а на клонових плантаціях – у 10 років. Рясне і середнє плодоношення бука буває через 2-6 років, а особливо рясне через 10. Бук у віці до 30 років добре поновлюється порослю від пеньків з сплячих бруньок. Характерно, що порослеві буки, як правило, мають гнилизну. Живці бука задовільно приживлюються при щепленні способом поліпшеної копуліровки. Сворення лісових культур на генетико-селекційній основі повинно базуватися на використанні плюсових дерев і генетичних резерватів.

Перш за все, потрібно організувати популяційний напрямок насінництва на базі уже відібраних, або тих що будуть відібрані, плюсових насаджень з урахуванням висотних поясів та типів лісорослинних умов. Після видалення з таких насаджень мінусових дерев та обережного зрідження такі постійні лісонасінні ділянки в урожайні роки можуть давати велику кількість доброякісного насіння для лісокультурних цілей. Насінням або садивним матеріалом плюсових дерев можна також закласти нові лісонасінні ділянки або родинні лісонасінні плантації. Відбір в середині екологічних рас, а також плюсових дерев, на думку багатьох селекціонерів, в букових насадженнях потрібно проводити за такими ознаками: швидкість росту, прямий стовбур, діловий стовбур до самої вершини, відносно тонкі гілки крони, горизонтальне відхилення гілок від стовбура. Потрібне вибраковування дерев з роздвоєними вершинами, мітлоподібною кроною, морозобійними шпаринами [6].

Плантаційне насінництво найбільш доцільно організувати для розмноження особливо цінних екотипів та форм, які будуть виявлені при відборі при відборі плюсових дерев та цінних екотипів. Перші клонові лісонасінні плантації бука європейського в Закарпатській області були закладені в кінці минулого століття П.С.Каплуновським в Мукачівському лісгоспі способом щеплення на 2-5-річні саджанці бука в підвищених культурах. Спосіб щеплення – покращена копуліровка [2, 6].

Особливої уваги заслуговує плантаційне насінництво бука європейського на Поділлі та Правобережжі. Для відновлення букових лісів в цих регіонах або часткового введення бука в культури дуба для збагачення наших дібров потрібно створити тут окрему лісонасінну базу на селекційній основі. Для цього потрібно повністю використати Сатанівську букову дачу та інші існуючі тут насадження, в яких виявлені як плюсові насадження, так і плюсові дерева. Сатанівська букова дача, яка тепер вважається заповідником, є одночасно найбільш посухостійким та морозостійким екотипом букових лісів України.

Існують такі особливі вимоги до клонових лісонасінних плантацій бука: з меною уникнення пошкоджень пізньовесняними морозами плантації не можна закладати в низьких місцях, а розміщувати їх на верхніх або підвищених елементах рельєфу, не нижче, як 180-200 м над р.м.; розміщувати щеплені дерева на плантаціях бука потрібно не рідше 5×5 або 6×6 м. Це важливо тому, що пилок бука є важким і внаслідок цього він погано розлітається від материнських дерев і, як показали досліди І.І. Раца, дерева, які стоять поодинці, погано запилюються і тому дають багато пустих горішків [2].

Отже, чим густіше будуть стояти щеплені дерева, тим кращої якості вони будуть давати насіння. Перед закладкою клонові лісонасінних плантацій потрібно перевірити плюсові дерева на строки їх фенологічного розвитку та формувати кожну плантацію прищепним матеріалом однієї фенологічної форми.