16. Омоніми. Види омонімів. Пароніми.

Омоніми – це слова, що мають однакове звучання і написання, але зовсім різні значення. Приклади омонімів: Метелиця (танець і завірюха), лимонка (сорт груші і ручна граната), блок (підйомний кран і об’єднання держав).

Розрізняють омоніми лексичні (повні) і граматичні (неповні).

Лексичні омоніми – слова, які збігаються в усіх граматичних формах. Приклади лексичних омонімів: Ласка (тварина і почуття), байка (літературний твір і матерія), шпик (сало і шпигун), завод (підприємство і дія механізму), брак (зіпсована річ і відсутність чогось), лава (вулканічна і місце для сидіння).

Види часткових (неповних, граматичних) омонімів:

1.Омофони – слова, що збігаються за вимовою, проте мають різне написання. Приклади омофонів: погас – по гас, греби – гриби, орел – Орел, кленок – клинок, роман – Роман, потри – по три, настав – на став, сонце – сон це.

2. Омографи – слова, що мають однакове написання, але різну вимову. Приклади омографів: дзвони – дзвони, жила – жила, обід – обід, дорога – дорога, насип – насип, замок – замок, мука – мука, атлас – атлас, білизна – білизна, приклад – приклад.

3. Омоформи – слова, що звучать однаково у повних граматичних формах. Приклади омоформ: світи, мати, клич, три, води, діти, носи, долі, мила, поза, коло.

Функції омонімів : створення цікавої рими чи каламбуру (каламбур – це жарт, що будується на грі слів).

Від багатозначних слів омоніми відрізняються тим, що омоніми позначають зовсім різні предмети, поняття. У їх значеннях немає нічого спільного. А багатозначні слова у значеннях мають щось спільне, таке, що їх об’єднує.

Пароніми – це слова близькі за звучанням, але різні за значенням і написанням. Приклади : досвід – дослід, лицар – рицар, адрес – адреса, пам’ятник – пам’ятка.

17. Іншомовні слова в українській мові. Інтернаціоналізми.

Немає жодної мови в світі, в якій би не було запозичених, тобто іншомовних слів. В українській мові запозичена лексика становить 10 відсотків слів. Іншомовні слова засвоювалися прямо або через мову – посередницю усним і писемним шляхом у різні часи.

Найдавнішими є запозичення з грецької, латинської, пізнішими - з англійської, французької, італійської, польської, чеської, білоруської, російської, молдавської, татарської, нечисленні запозичення з кавказьких, тюркських мов, з іспанської, голландської, китайської, іранської, норвезької, португальської, перуанської, навіть з мови індійців.

У нашій мові є інтернаціоналізми - слова, які поширені в багатьох мовах світу і стали міжнародними. Приклади : революція, буржуазія, банк, організація, радіо, телефон, дисципліна, індустрія, університет, математика, студент.

Функції іншомовних слів: точніше, правдивіше, виразніше зобразити громадське життя, побут, звичаї якоїсь країни, показати належність літературного героя до певної нації, підкреслити освіченість персонажа.

Іншомовними словами не слід зловживати, вживання їх має бути виправданим, а слова – зрозумілими. Значення іншомовних слів - у словнику іншомовних слів.