9. Тема рідної мови в українській літературі.

Так, в оповіданні Бориса Грінченка «Дзвоник» стоїть питання насильницької русифікації українців (з маленької Наталі в сиротинці глузують, адже дівчинка не розуміє чужої – російської мови).

Борис Антоненко-Давидович (1899-1984). Український письменник, перекладач (з рос., нім., інших мов). Питанням рідної мови присвятив розділи у книгах «Про що і як», «В літературі й коло літератури», книгу «Як ми говоримо». Мовні проблеми порушив у повістях «Тук-тук», «Смерть». Головний герой повісті «Слово матері», гімназист Іван Сметана, отримує заповіт умираючої матері – берегти рідну мову, не цуратися простого народу. Хлопець стає свідком дикої сцени (до панської покоївки Зіньки прийшла мати, у присутності доньки пани глузують з бідної селянки) і прозріває.

Декілька книг віршів присвятив рідній мові Дмитро Білоус. Особливою популярністю користується книга «Диво калинове» (1989). Якби Д. Білоус написав лише дві унікальні збірки "Диво калинове", "Чари барвінкові" - то й тоді заслуговував би на прижиттєвий пам'ятник.

Роман «Пий воду з криниці своєї» Василя Захарченка – це болісні роздуми про духовне відродження України, про яничарство українців, що було виплекане комуністичною системою, про сьогоднішнє місце української мови в Україні (жебрачка? посміховисько? непотріб?) Молодий талановитий журналіст Юрій Коновченко, який народився у сім’ї зденаціоналізованих українців, повертається до рідної мови завдяки своєму прадіду Юрію. Однак таке повернення не схвалюють ні його батько, ні тим паче дід Гордєй – послідовний і агресивний україноненависник.

У повісті «Невеличка драма» Валер’яна Підмогильного є сторінки, в яких описано московська технологія боротьби з українською мовою в Україні. Для цього слід, вважає україноненависниця Ірен, самій добре вивчити мову, увійти в середовище молодих талановитих українських інтелігентів, щоб зсередини знищити еліту української нації. Ірен знає, що українська мова – душа українського народу; знищити українську мову – значить знищити український народ.

Оповідання «Елементарно» Григорія Шияна – це діалог тележурналіста із “зіркою” естради Зоєю Ляпченко. Зоя – це невіглас, людина нахабна і аморальна. Новоспечена королева сучасної естради повсякчас демонструє примітивізм мислення через примітивізм власного мовлення.

Головна тема комедії «Мина Мазайло» Миколи Куліша, за свідченням самого автора, – міщанство і українізація. У сім’ї державного службовця – справжній переполох: син Мокій захопився українською мовою, поринув у її словникові багатства. Рідна тітка Мокія – шовіністка тьотя Мотя, спеціально приїжджає з Курська, щоб урятувати племінника від укрмови.

Роман «Добротворець» Івана Цюпи присвячений всесвітньо відомому педагогу Василю Сухомлинському. Сухомлинський був великим патріотом рідної мови, він був переконаний, що з рідної мови, із залюбленості у рідне слово, із відчуття пахощів, найтонших переливів слова починається людина. Василь Сухомлинський – це прекрасний приклад, зразок справжнього вчителя рідної мови.