44. Неповні речення.

Повне речення – таке, у якому наявні всі члени, необхідні для його структури і для розуміння його змісту. Неповним називають таке речення, у якому пропущено якийсь член (головний чи другорядний), але його легко можна встановити з контексту, з обставин.

Неповні речення використовують у діалогічній мові, у прислів’ях.

Залежно від того, чим пояснюється (зумовлюється) відсутність пропущеного члена, виділяють такі види неповних речень:

• Контекстуальні (пропущений член усвідомлюється з контексту, його пропущено, щоб уникнути повторів). Бджола жалить жалом, а людина – словом.

• Ситуативні (пропущений член підказується ситуацією). Про годинник, що б’є: 12-а година. Про автобус: На вокзал?

• Еліптичні (пропущений член – присудок або його частина – встановлюється не з контексту чи сусідніх речень, а з самого речення. Пропуск допомагає емоційно, стисло, поетично висловити думку).Угорі над нами – неба, неба! Ми за сонце і за весни!

Від неповних слід відрізняти незакінчені, обірвані речення, які пояснюються схвильованістю мовця.

Від неповних слід відрізняти односкладні речення.

44. Однорідні члени речення.

Речення ускладненого типу – це речення з однорідними і відокремленими членами, зі звертаннями і вставними частинами.

Кілька членів речення, що виконують тотожну функцію, відносяться до одного і того самого слова і об'єднуються один з одним сурядним зв'язком, називаються однорідними. Пісня та мила, пісня та люба все про кохання, все про любов.

Здебільшого однорідні члени речення виражаються однією і тією самою частиною мови, але у функції однорідних можуть виступати і різні частини мови.

Однорідні члени речення поєднуються між собою за допомогою перелічувальної інтонації та сполучників сурядності. Розквітають і квіти, і доля на моїй українській землі.

Розділові знаки при однорідних членах речення

Кома ставиться, якщо

а) однорідні члени не зв’язані сполучниками або зв’язані повторюваними єднальними чи розділовими сполучниками: Недарма осінь нас охопить до дії, руху, поривань.

б) перед протиставним сполучником: Розумний біля вогню нагріється, а дурний спалиться. Гарно щебече, та погано слухати.

в) якщо однорідні з'єднані парними-сполучниками як..., так; хоч..., але, то кома ставиться тільки перед другою частиною сполучника: У Килини та Горпини як не свадьба, то родини.

г) в усталених виразах кома не ставиться: Ні туди ні сюди, ні пуху ні пера, ні те ні се. ні риба ні м'ясо.

Узагальнюючі слова при однорідних членах. Узагальнюючі слова є тими самими членами речення, що й однорідні члени, які вони узагальнюють. Узагальнюючі слова означають родові поняття, а перелічувані однорідні члени — видові. У реченні з однорідними членами і узагальнюючим словом при них ставляться, крім коми або крапки з комою, двокрапка і тире. Головну роль у вживанні розділових знаків відіграє позиція узагальнюючого слова щодо однорідних членів речення. Якщо узагальнююче слово стоїть перед однорідними членами, то перед першим однорідним ставиться двокрапка. На столі, за яким сиділа вчителька, букети барвистих квітів: айстри, гвоздики, жоржини. Якщо ж узагальнююче слово стоїть після однорідних членів, то перед узагальнюючим словом ставиться тире. Ні спека дня, ні бурі, ні морози - ніщо не вб'є любов мою живу! Якщо перед однорідними членами стоїть узагальнююче слово, а однорідні члени, що стоять після нього, речення не закінчують, то після них ставиться тире. Усе: і це повітря, і покручені лози, і зів'яла трава — все це мимохіть нагадує їй щасливі хвилини її життя. Якщо при узагальнюючому слові є слова а саме, як-от, наприклад, тобто, то перед ними ставиться кома, після них – двокрапка. Всяке птаство, як-от: деркачів, перепілок, куликів, курочок — можна було викосити косою в траві.