44. Правопис прислівників.

1. Разом пишуться Пс,

а) утворені префіксальним способом від Пк, Пс, Чс: змолоду, сповна, спроста, звисока, допізна, назавжди, позавтра, повсюди, утрьох, спершу, заодно;

б) І частина - префікс де, аби, сь, ні, ані, чи, чим, що, як, най: абиколи, ніяк, анікуди, щонайвище, чимдуж, чимскоріш, чимало;

в) утворені складанням основ (босоніж, праворуч, сьогодні, горілиць, мимоволі).

2. Дефіс ставимо у Пс, утворених:

а) по + Пк +ому ( и); по + присв. Зй + ому (єму); по + порядк. Чс. + е ( є ): по-українськи, по-нашому, по-п’яте, по-літньому, по-дівочи, по-справедливому.

АЛЕ!!! по-весняному і по весняному; по-їхньому і по їхньому; по-перше і по перше.

б)двома повнозначними словами, хоча б одне з яких – незмінюване: врешті-решт, видимо-невидимо, з давніх-давен, тишком-нишком, давним-давно, не сьогодні-завтра, рано-вранці, мало-помалу, часто-густо, повік-віки, повіки-віків, навік-віки, навіки-віків.

АЛЕ!!! на віки вічні, з усіх усюд.

в) від часток будь, небудь, казна, хтозна, бозна, невідь: хтозна-як, будь-коли, бозна-куди, невідь-скільки, казна-як.

г) від часток бо, но, то, от, таки, які стоять після Пс: все-таки, як-от, коли-то.

АЛЕ!!! по-латині, геть-чисто, десь-інколи, на-гора, десь-інде, десь-колись.

3. 8 Пс. з двома дефісами: де-не-де, коли-не-коли, як-не-як, хоч-не-хоч, віч-на-віч, пліч-о пліч, всього-на-всього, будь-що-будь.

4. Окремо:

а) до побачення, до запитання, на льоту, по закону, в цілому, в основному;

б) день у день, з року в рік, сам на сам, з боку на бік, раз у раз.

44. Правопис часток.

Правопис часток

1. Разом:

де, аби, сь, ні, ані, чи, чим, що, як, най, якщо утворюється нове слово: деколи, абияк, анітрохи, чимало, чимраз, чимдуж, чимбільш, чимскоріш, щовесни, щороку, щосереди, щомиті.

АЛЕ!!! аби з ким, ні про що, де в який.

2. Дефіс:

а) бо, но, то, от, таки (частка після слова): іди-бо, спечи-но, якось-то, важкий-таки, все-таки, як-от.

АЛЕ!!! таки сьогодні, от як.

б) будь, небудь, казна, хтозна, бозна, невідь: будь-де, коли-небудь, хтозна-звідки, бозна-як.

АЛЕ !!! невідь про що, бозна з ким, хтозна в який.

3. Окремо: тільки що, хіба що, дарма що, ледве що, поки що, що ж до, що то за, чи то, що то.

Правопис НЕ

1. Разом, якщо:

а) без не слово не вживається:

Ім: небога, невістка, немовля, ненависть, негода, нетерпляча, необхідність, нероба, нетяма, неробство, невдаха, нездара, неук.

Пк: неозорий, незмірний, непоборний, неподоланний, несказанний, незрівнянний, незлічений, незбагненний, нещадний, невблаганний, невгасимий, невгамовний, невловимий, невмирущий, невпинний, недбалий, ненаситний.

Дс: ненавидіти, неславити, незчутися, нехтувати, непокоїтись, нездужати, нетямитися, непритомніти, нетерпеливитися.

Пс: нещодавно, невтомно, неабияк, ненароком, нехотя, незабаром, невдовзі, невтямки, неподалік, несамовито, негайно, недаремно, недарма.

б) якщо утворюється нове слово і немає протиставлення:

недовіра (підозра), небезпека (загроза), недоля (лихо), недовгий (короткий), неважко (легко).

в) у складі недо: недогляд, недосяжність, недоук, недооцінений, недоконаний, недокритий, недобачати, недоважувати, недоказувати, недоїдати.

г) у 5 Займ.: неабихто, неабищо, неабиякий, неабичий, неабискільки.

д) у Сполучн.: немов, немовби, незважаючи на.

ж) у Дпк, якщо немає протиставлення, залежного від Дпк слова: нерозроблені питання, неполиті квіти.

2. Окремо:

а) з Ім., Пк., Пс. – для заперечення: не брат, не автобус, не чорний, не залізний, не сьогодні, не туди.

б) з Дс, Дпс: не хочу, не бажаючи.

в) з Чс: не четвертий, не чотири.

г) із З: не я, не твій, не такий.

д) з Дпк, якщо є залежне від Дпк слово чи протиставлення: не виконане мною завдання; не сказане, а записане слово.

ж) з Ім., Пк., Пс., якщо є протиставлення: не добрий, а злий; не сумнінно, а байдуже; не правда, а брехня.

Правопис НІ:

1. Разом:

а) з Ім., Пк. (коли без ні слово не вживається): нісенітниця, нікчема, ніяковість, ніяковий.

б) із З, Пс (заперечними): нітрохи, ніколи, ніскільки, ніхто, ніщо, ніякий, нічий, ніскільки.