
- •Мова. Функції мови. Походження мови.
- •Українська мова – національна мова українського народу. Коротка історія.
- •Престиж мови. Пуризм.
- •Сучасний стан української мови. Двомовність. Суржик. Жаргон.
- •Мова і держава. Мова і школа. Мовні обов’язки громадян.
- •Видатні українські мовознавці і борці за українську мову.
- •Огляд науково-популярної літератури про українську мову.
- •Питання української мови в змі.
- •Тема рідної мови в українській літературі.
- •Культура мовлення.
- •Письмо. Етапи розвитку письма. Українське письмо.
- •Слово. Значення слова. Тлумачні словники.
- •Ономастика. Значення українських імен і прізвищ.
- •Українські топоніми.
- •Синоніми. Види синонімів. Синонімічні ряди. Антоніми. Антонімічні пари.
- •Омоніми. Види омонімів. Пароніми.
- •Іншомовні слова в українській мові. Інтернаціоналізми.
- •Історизми, архаїзми, неологізми в українській мові.
- •Українська діалектологія. Діалектизми.
- •Іменник. Семантичні групи іменників української мови. Морфологічні ознаки, синтаксичні функції іменників.
- •Лексико-граматичні категорії іменників.
- •Групи іменників на –р чоловічого роду іі відміни.
- •Закінчення іменників чоловічого роду іі відміни в родовому відмінку однини.
- •Рід. Число. Відмінки іменників.
- •Відміни іменників. Іменники, що стоять поза відмінами.
- •Прикметник. Семантичні групи прикметників української мови. Морфологічні ознаки, синтаксичні функції прикметників.
- •Розряди прикметників за значенням.
- •Утворення ступенів порівняння прикметників і прислівників.
- •Дієслово. Семантичні групи дієслів. Система граматичних форм дієслів.
- •Перехідні і неперехідні дієслова. Стан дієслів. Дієвідміни.
- •Способи дієслів. Змінювання дієслів. Час дієслів.
- •Українська фразеологія. Семантичні групи фразеологізмів.
- •Джерела української фразеології.
- •Українська лексикографія.
- •Українська орфоепія.
- •Милозвучність української мови. Наголошування в українській мові.
- •Словотвір української мови.
- •Морфемна будова слова.
- •Стилістика української мови. Стилістичні норми.
- •Відмінювання прізвищ.
- •Відмінювання числівників.
- •Словосполучення.
- •43. Українська орфографія. Принципи орфографії. Правопис префіксів.
- •Правопис найуживаніших суфіксів.
- •Апостроф і м’який знак.
- •Чергування приголосних.
- •Подовження і подвоєння.
- •Правопис складних і складноскорочених слів, абревіатур.
- •Правопис прислівників.
- •Правопис часток.
- •2. Окремо: з усіма частинами мови: ні море, ні синій, ні близько, ні читати.
- •Правопис прийменників, сполучників, вигуків.
- •Перенос слів.
- •Односкладні речення. Слова-речення.
- •Неповні речення.
- •Однорідні члени речення.
- •Вставні частини і звертання.
- •Відокремлені означення, прикладки.
- •Відокремлені додатки, обставини.
- •Складносурядні речення.
- •Складнопідрядні речення.
- •Складнопідрядні речення з кількома підрядними.
- •Безсполучникові речення.
- •Розділові знаки у безсполучникових реченнях.
- •Складна синтаксична конструкція.
- •Пунктуація української мови. Принципи пунктуації.
- •Правила постановки коми.
- •Правила постановки тире.
- •Правила постановки двокрапки.
- •Пряма мова.
Подовження і подвоєння.
Подовження м’яких приголосних
Подовжуються м’які приголосні між двома голосними в:
1. Ім.. с. р. IІ в: обличчя, Поділля, узбережжя, клоччя, волосся, волосся, подружжя, весілля, життя, знаряддя.
АЛЕ!!! обійстя, щастя, листя, осердя.
2. Ім.. ІІІ в. Ор. одн. : сіллю, віссю, молоддю, ніччю, міддю, подоріжжю.
АЛЕ!!! вістю, радістю, молодістю, доблестю, якістю, кількістю, честю, повістю.
3. Окремих Ім..І в., 5 Пс: суддя, рілля, стаття, Ілля, спросоння, навмання, попідтинню, попідвіконню, зрання.
АЛЕ!!! господиня, княгиня, милостиня.
4. Дс лити: ллю, ллєш, ллє, ллємо +лляний.
Подвоєння приголосних
Це збіг однакових приголосних на межі :
1. Префікса і кореня: беззахисний, відділ, наддніпрянський, оббігти, беззбройний.
2. Кореня і суфікса: туманний, лимонний, щоденник, кінний, пасся, трясся.
3. Складноскороченого слова: військкомат, юннат, страйкком.
4. У наголошеному прикметниковому суфіксі енн: священний,натхненний, численний, здоровенний, страшенний, непримиренний; у наголошених прикметникових суфіксах анн, янн: невблаганний, несказанний, нездоланний, ненастанний, незрівнянний, рахманний, захланний, притаманний, окаянний, старанний, останній.
5. У словах Ганна, Геннадій, Емма, Елла, Жанна, бовван, ссати.
6. В іншомовних словах – власних назвах: Руссо, Голландія, Мекка, Міссурі.
7. В іншомовних словах – загальних назвах (слова-винятки): тонна, манна, нетто, брутто, мулла, мірра, дурра, вілла.
Правопис складних і складноскорочених слів, абревіатур.
Складні слова (разом)
1. Іменники, що утворені
а) з двох слів за допомогою сполучних о, е чи без них: пішохід, працелюб, лісостеп, радіокомітет, відеосалон.
б) І част. – Дс у ІІ ос. одн. наказ. сп..: Непийвода, нечуйвітер, Вернигора, Крутивус, Котигорошко, перекотиполе.
в) І част. – Чс у Р. відм..:сімдесятип’ятиріччя
2. Прикметники, що утворені від слів, які перебувають у підрядному зв’язку (між словами не можна поставити і):
а) від тих складних Ім.., що пишуться разом: лісостеповий, самохідний, працелюбний.
б) від Ім. + Пк, Ім + Дс: кароокий, народнопоетичний, паровозобудівний.
в) від Пс+Пк, Пс+Дпс: високоавторитетний, частовживаний, вищезазначений.
г) з кількох Пк (неоднорідних понять): новогрецький, складнопідрядний.
д) І част. – Чс: дев’яностолітній, двадцятитрьохметровий.
3. Числівники:
а) складні: п'ятнадцять, п’ятсот, кількасот, кільканадцять.
б) порядкові Чс, останнім елементом яких є слова -сотий, -тисячний, -мільйонний, -мільярдний: сорокатрьохмільйонний, чотирьохсотий, шістнадцятимільярдний.
Складні слова (через дефіс)
1. Іменники, що означають:
а) протилежні чи близькі за змістом поняття: батько-мати, хліб-сіль, щастя-доля, зустріч-прощання, купівля-продаж.
б) географічні назви, складні прізвища, назви казкових персонажів: Жар-Птиця, Лисичка-Сестричка, Нечуй-Левицький, Корсунь-Шевченківський, Новоград-Волинський.
в) назви вчених ступенів, державні посади, військові та інші звання: генерал-майор, член-кореспондент, екс-чемпіон, віце-президент, прем’єр-міністр.
г) політичні поняття, одиниці виміру: соціал-демократ, динамо-машина.
2. Прикметники:
а) між частинами яких можна вставити і: науково-технічний, українсько-японський.
б) компоненти яких означають відтінок кольору або якість з відтінком: гірко-солоний, темно-сірий, світло-ніжно-зелений.
АЛЕ!!! жовтогарячий, червоногарячий.
в) утвор. з 2-х основ, які повторюються; з 2-х слів, протилежних за значенням: ясний-яснесенький, опукло-ввігнутий.
г) І частина з суфіксом ико, іко, ово: політико-економічний, хіміко-біологічний, військово-спортивний.