
- •Мова. Функції мови. Походження мови.
- •Українська мова – національна мова українського народу. Коротка історія.
- •Престиж мови. Пуризм.
- •Сучасний стан української мови. Двомовність. Суржик. Жаргон.
- •Мова і держава. Мова і школа. Мовні обов’язки громадян.
- •Видатні українські мовознавці і борці за українську мову.
- •Огляд науково-популярної літератури про українську мову.
- •Питання української мови в змі.
- •Тема рідної мови в українській літературі.
- •Культура мовлення.
- •Письмо. Етапи розвитку письма. Українське письмо.
- •Слово. Значення слова. Тлумачні словники.
- •Ономастика. Значення українських імен і прізвищ.
- •Українські топоніми.
- •Синоніми. Види синонімів. Синонімічні ряди. Антоніми. Антонімічні пари.
- •Омоніми. Види омонімів. Пароніми.
- •Іншомовні слова в українській мові. Інтернаціоналізми.
- •Історизми, архаїзми, неологізми в українській мові.
- •Українська діалектологія. Діалектизми.
- •Іменник. Семантичні групи іменників української мови. Морфологічні ознаки, синтаксичні функції іменників.
- •Лексико-граматичні категорії іменників.
- •Групи іменників на –р чоловічого роду іі відміни.
- •Закінчення іменників чоловічого роду іі відміни в родовому відмінку однини.
- •Рід. Число. Відмінки іменників.
- •Відміни іменників. Іменники, що стоять поза відмінами.
- •Прикметник. Семантичні групи прикметників української мови. Морфологічні ознаки, синтаксичні функції прикметників.
- •Розряди прикметників за значенням.
- •Утворення ступенів порівняння прикметників і прислівників.
- •Дієслово. Семантичні групи дієслів. Система граматичних форм дієслів.
- •Перехідні і неперехідні дієслова. Стан дієслів. Дієвідміни.
- •Способи дієслів. Змінювання дієслів. Час дієслів.
- •Українська фразеологія. Семантичні групи фразеологізмів.
- •Джерела української фразеології.
- •Українська лексикографія.
- •Українська орфоепія.
- •Милозвучність української мови. Наголошування в українській мові.
- •Словотвір української мови.
- •Морфемна будова слова.
- •Стилістика української мови. Стилістичні норми.
- •Відмінювання прізвищ.
- •Відмінювання числівників.
- •Словосполучення.
- •43. Українська орфографія. Принципи орфографії. Правопис префіксів.
- •Правопис найуживаніших суфіксів.
- •Апостроф і м’який знак.
- •Чергування приголосних.
- •Подовження і подвоєння.
- •Правопис складних і складноскорочених слів, абревіатур.
- •Правопис прислівників.
- •Правопис часток.
- •2. Окремо: з усіма частинами мови: ні море, ні синій, ні близько, ні читати.
- •Правопис прийменників, сполучників, вигуків.
- •Перенос слів.
- •Односкладні речення. Слова-речення.
- •Неповні речення.
- •Однорідні члени речення.
- •Вставні частини і звертання.
- •Відокремлені означення, прикладки.
- •Відокремлені додатки, обставини.
- •Складносурядні речення.
- •Складнопідрядні речення.
- •Складнопідрядні речення з кількома підрядними.
- •Безсполучникові речення.
- •Розділові знаки у безсполучникових реченнях.
- •Складна синтаксична конструкція.
- •Пунктуація української мови. Принципи пунктуації.
- •Правила постановки коми.
- •Правила постановки тире.
- •Правила постановки двокрапки.
- •Пряма мова.
Словотвір української мови.
В українській мові виділяються морфологічний і неморфологічний способи творення слів.
Морфологічний спосіб – основний. До нього належать такі типи творення: суфіксальний, префіксальний, префіксально-суфіксальний безафіксний, складання основ і слів, абревіація. До неморфологічних способів творення належать: лексико-семантичний, лексико- синтаксичний, морфолого-синтаксичний.
Морфологічний спосіб словотвору.
Суфіксальний тип (утворення нового слова додаванням суфікса до твірної основи)
(котик, котище, дідусь, ручка, ніженька, вітрисько, птаство, професура, шопеніана, олімпіада, ніжність, газетяр, комбайнер, вихователь, косар, сіяч, шкільний, стінний, гірський, сестрин, братів, прасувати, вчителювати, солити, чорніти, грати, стукнути, блискуче, широко, пішки, трохи, верхи.
Префіксальний тип (утворення нового слова додаванням до твірної основи префікса).
Найбагатша і найвиразніша префіксація – у дієсловах (безземельний, по-товариськи, по-материнськи, влітку, вранці, помалу, вчетверо).
Префіксально-суфіксальний тип (утворення нового слова додаванням до твірної основи префікса і суфікса одночасно).
Найчастіше творяться прикметники та прислівники: безземельний, по-товариськи, по-материнськи, влітку, вранці, помалу, вчетверо.
Осново- і словоскладання (дві або більше основ об’єднуються в одне слово).
Продуктивний тип словоскладання в іменниках та прикметниках: водолікарня, нафтобаза,
всюдихід, чотирикутник, дворушник, п”ятиборець, східноукраїнський, садово-городній,
кароокий, білосніжний, молокозавод, синьо-зелений.
Прізвища людей, утворені словоскладанням: Голобородько, Синьогуб, Криворот, Високос, Жовтобрюх, Назовибатько, Перебийніс, Тягнирядно, Вітрогон, Непийпиво, Залийвода, Нечуйвітер.
Абревіатури - це складноскорочені слова, які утворюються з окремих частин або букв повнозначних слів.
Буквені абревіатури: МП ( мале підприємство ), ВКВ (вільно конвертована валюта ), СПУ (Спілка письменників України ), СВУ (Спілка визволення України ), АТС (автоматична телефонна станція ), МВС ( міністерство внутрішніх справ ).
Звукові абревіатури: ООН (Організація Об’єднаних Націй ), ПЕОМ (персональна електронно обчислювальна машина ), АСОУ (автоматизована система організаційного управління ), ЛАЗ (Львівський автобусний завод ), ДЕК (державна екзаменаційна комісія).
Складові абревіатури: райвиконком, техінформ, виконроб, військкомат, нацбанк, завкафедрою, замдекана, завклубом, страхагент, інформбюро, авіакомпанія, медсестра, електроінструмент, телебачення, радіомовлення, держустанова.
Лексико-семантичний спосіб
Спосіб називається ще й омонімічним. Слова з’являються внаслідок розщеплення значення слова на окремі значення.
Бокс (вид спорту; вид зачіски; ізольована кімната в лікарні).
Вал (насип; хвиля в морі; технічна деталь).
Бар (малий ресторан; одиниця атмосферного тиску; деталь гірничого комбайна).
Лексико-синтаксичний спосіб
Похідне слово утворюється шляхом злиття кількох слів словосполучення в одне слово: споконвіку, впівголоса, запанібрата, утридорога, натщесерце, нерозлийвода, Панібудьласка, попідвіконню, Вишгород, вічнозелений, зірвиголова, пройдисвіт, злодій, добродій, теплотраса, теплохід, сінокіс.
Морфолого-синтаксичний спосіб
Слова утворюються шляхом переходу з однієї частини мови в іншу (варений, молотий, печена, смажені, верхи, зимою, зроду, лежачи, добре, блискуче, нарешті, довіку, доволі, спідлоба, вдосвіта).
Найпоширеніший в українській мові тип морфолого-синтаксичного способу - субстантивація (перехід в іменники): рідні та близькі, завідуючий, минуле, бобові, цивільний, черговий, варенична, набережна, колишнє, лісничий, поранений, відпочиваючі.