3. Престиж мови. Пуризм.

Престиж мови – це її авторитет у міжнаціональному і міжнародному спілкуванні. Престиж залежить від багатьох чинників, домінуючим серед яких є інформативність мови, тобто застосування її як носія найновішої та найважливішої інформації. Престиж мови не перебуває у прямій залежності від кількості людей, що нею послуговуються. Китайською мовою, наприклад, розмовляє більше мільярда чоловіків, однак вона не належить до числа найпрестижніших. Престижними можуть бути навіть мертві мови, якщо на них закодована велика кількість важливої інформації (латинська мова). Престиж мови – величина зміна. В історії відомо чимало випадків піднесення і падіння мов. Це залежить від суспільства – носія мови, його місця і ролі в загальнолюдському прогресі. На жаль, українська мова не належить до престижних мов, хоча має всі підстави для того. Дбати про престиж рідної мови – святий обов'язок кожного з нас.

Жодна мова не існує ізольовано, бо мови взаємодіють між собою. Найбільш поширеним видом і результатом цієї взаємодії є запозичення. Запозичуються слова, словотворчі моделі та елементи, синтаксичні конструкції і навіть звуки. Запозичення – це природне явище в житті мов, воно властиве навіть найбільш розвиненим мовам. Пуризм – рух за очищення рідної мови від іноземних впливів. Пуризм пережили свого часу чехи, угорці, румуни, які викинули зі своїх мов десятки тисяч чужорідних слів. Українська мова теж потребує такого очищення, насамперед від русизмів та американізмів.

4. Сучасний стан української мови. Двомовність. Суржик. Жаргон.

Сучасний стан української мови викликає велике занепокоєння. Прийнятий у 1989 році закон «Про мови в Українській РСР» проголосив українську мову державною, але цей закон уже не відповідає нинішній ситуації, бо виникла невідповідність між декларуванням державної мови і реалізацією цього статуту (продовжується колишня, ще більш витончена русифікація в Україні, що гальмує національне відродження). У Конституції України 1996р. (стаття 10) сказано про те, що українська мова – це державна мова України, однак не заявлено про механізми, які захищатимуть українську мову від винародовлення, про відповідальність перед законом за порушення статті 10.

Двомовність — білінгвізм — досить поширене явище в багатьох країнах світу. Воно полягає в масовому використанні двох мов у процесі щоденного спiлкування, коли людина змушена переходити з однiєї мови на іншу в залежності вiд того, де і з ким вона спілкуєтъся. Двомовність більш поширена серед народів, що не мають власної державності. Упродовж кiлькох століть двомовність існує в Україні. Тут двомовність виразно характеризується упослідженим становищем української мови. Сьогоднi на Україні двомовність стає все більш масовою серед українців, причому вимушеною, непропорційною.

Формування особистості в ранньому віці має вiдбуватися тільки рідною мовою свого народу, нею повинен здійснюватися навчально-виховний процес у всіх ланках народної освiти. Це питання досліджував ще О. Потебня. На переконання О. Потебні, той, хто розмовляє двома мовами, змінює характер і напрямок думки. Особливо засуджував О. Потебня нав’язування чужих мов дітям, бо володіння двома мовами у ранньому дитинстві для дитини є не гармонією; таке володіння стає на заваді досягненню цілісного світогляду. О. Потебня вважав, що двомовність у ранньому дитинстві шкідлива і залишає слід на все життя. У житті людини більше, ніж знання багатьох мов, важить розумовий розвиток, нагромадження духовних сил. Цьому найбільшою мірою сприяє рідна мова. Думку О. Потебні поділяли відомі мовознавці світу. Так, Ю. Шерех стверджував, що двомовність завжди переходить в одномовність. В Україні існує небезпека, що двомовність переросте в неукраїнську одномовність.

Серйозну небезпеку для мови становить явище, яке дістало назву «суржик». Суржиком називають мовну суміш української і російської мов, яка часто стає об'єктом для глузування. У суспільстві набрали популярності жаргонізми, або соціальні діалектизми, а також американізми. Суржик та жаргон не прийнятні для культурної особистості. Американізми можна безболісно і точно замінити українськими словами.