
- •Мова. Функції мови. Походження мови.
- •Українська мова – національна мова українського народу. Коротка історія.
- •Престиж мови. Пуризм.
- •Сучасний стан української мови. Двомовність. Суржик. Жаргон.
- •Мова і держава. Мова і школа. Мовні обов’язки громадян.
- •Видатні українські мовознавці і борці за українську мову.
- •Огляд науково-популярної літератури про українську мову.
- •Питання української мови в змі.
- •Тема рідної мови в українській літературі.
- •Культура мовлення.
- •Письмо. Етапи розвитку письма. Українське письмо.
- •Слово. Значення слова. Тлумачні словники.
- •Ономастика. Значення українських імен і прізвищ.
- •Українські топоніми.
- •Синоніми. Види синонімів. Синонімічні ряди. Антоніми. Антонімічні пари.
- •Омоніми. Види омонімів. Пароніми.
- •Іншомовні слова в українській мові. Інтернаціоналізми.
- •Історизми, архаїзми, неологізми в українській мові.
- •Українська діалектологія. Діалектизми.
- •Іменник. Семантичні групи іменників української мови. Морфологічні ознаки, синтаксичні функції іменників.
- •Лексико-граматичні категорії іменників.
- •Групи іменників на –р чоловічого роду іі відміни.
- •Закінчення іменників чоловічого роду іі відміни в родовому відмінку однини.
- •Рід. Число. Відмінки іменників.
- •Відміни іменників. Іменники, що стоять поза відмінами.
- •Прикметник. Семантичні групи прикметників української мови. Морфологічні ознаки, синтаксичні функції прикметників.
- •Розряди прикметників за значенням.
- •Утворення ступенів порівняння прикметників і прислівників.
- •Дієслово. Семантичні групи дієслів. Система граматичних форм дієслів.
- •Перехідні і неперехідні дієслова. Стан дієслів. Дієвідміни.
- •Способи дієслів. Змінювання дієслів. Час дієслів.
- •Українська фразеологія. Семантичні групи фразеологізмів.
- •Джерела української фразеології.
- •Українська лексикографія.
- •Українська орфоепія.
- •Милозвучність української мови. Наголошування в українській мові.
- •Словотвір української мови.
- •Морфемна будова слова.
- •Стилістика української мови. Стилістичні норми.
- •Відмінювання прізвищ.
- •Відмінювання числівників.
- •Словосполучення.
- •43. Українська орфографія. Принципи орфографії. Правопис префіксів.
- •Правопис найуживаніших суфіксів.
- •Апостроф і м’який знак.
- •Чергування приголосних.
- •Подовження і подвоєння.
- •Правопис складних і складноскорочених слів, абревіатур.
- •Правопис прислівників.
- •Правопис часток.
- •2. Окремо: з усіма частинами мови: ні море, ні синій, ні близько, ні читати.
- •Правопис прийменників, сполучників, вигуків.
- •Перенос слів.
- •Односкладні речення. Слова-речення.
- •Неповні речення.
- •Однорідні члени речення.
- •Вставні частини і звертання.
- •Відокремлені означення, прикладки.
- •Відокремлені додатки, обставини.
- •Складносурядні речення.
- •Складнопідрядні речення.
- •Складнопідрядні речення з кількома підрядними.
- •Безсполучникові речення.
- •Розділові знаки у безсполучникових реченнях.
- •Складна синтаксична конструкція.
- •Пунктуація української мови. Принципи пунктуації.
- •Правила постановки коми.
- •Правила постановки тире.
- •Правила постановки двокрапки.
- •Пряма мова.
Українська фразеологія. Семантичні групи фразеологізмів.
Фразеологія - це розділ науки про мову, що вивчає сталі (крилаті) вирази. Точне значення фразеологізмів дає фразеологічний словник.
Семантичні групи фразеологізмів:
1.Фразеологізми зі словами на позначення частин людського тіла – голова, лоб, ніс, очі, зуби, вуха, волосся, шия, рука, палець, нога, груди, живіт (вбивати в голову, сушити голову, підводити голову, звалювати з хворої голови на здорову, на головах ходити, як сніг на голову, не по зубах, тримати язик за зубами, скалити зуби, зуб на зуб не попадає, цідити крізь зуби, мати зуб, до чорта в зуби, класти зуби на полицю).
2.Фразеологізми зі словами на позначення явищ природи (хилитися від вітру, вітер у голові, пустити за вітром, кидати слова на вітер, іншим вітром повіяло, шукай вітра в полі).
3.Фразеологізми зі словами на позначення рослинного світу (дати дуба, дуб дубом, одного поля ягоди, на вербі груші, міцний горішок, скакати в гречку, як горох при дорозі, як горохом об стінку).
4.Фразеологізми зі словами на позначення тваринного світу (волам хвости крутити, як чорний віл, підкласти свиню, убити двох зайців, як кіт наплакав, як мокра курка, комар носа не підточить, не бачити смаленого вовка).
5.Фразеологізми зі словами на позначення знарядь праці (воду решетом носити, як п’яте колесо до воза, прийде коза до воза).
6.Фразеологізми з числівниками (сім чудес світу, на сьомому небі, за сімома замками, сім п’ятниць на тиждень, на всі сто, за сім верст киселю їсти, де сім няньок, там дитина без носа).
В українській мові багата синоніміка фразеологізмів. Так, до слова «картати» - милити чуба, гріти чуба, давати жару, накривати мокрим рядном, знімати стружку, вставляти клепку, брати в шори.
Джерела української фразеології.
1.Розмовно-побутова мова (сверблять руки, переорати межу, тиха вода греблю рве).
2.Професійна діяльність
Кравці (білими нитками шите, тріщить по всіх швах, сім раз відмір, один раз відріж, як на мене шите, проходити червоною ниткою, увірвалася нитка).
Ковалі (міцного гарту, куй залізо, поки гаряче).
Бондарі (вставити клепку, без сьомої клепку).
Рибалки (змотувати вудочки, піймати на вудку).
Гончарі (не святі горшки ліплять).
Перукарі (намилити шию, під один гребінець).
Військові (пахне порохом, карбувати крок, підносити на щит).
Моряки (кинути якір, на всіх парах).
Шляховики (зелена вулиця).
Художники (згустити фарби).
Актори (номер не пройде, сходити зі сцени, зірвати маску, помінятися ролями).
Хлібороби (прокладати першу борозну, попустити віжки).
3.Вирази з художньої літератури, фольклору, вислови відомих людей (за тридев’ять земель, молочні ріки і кисельні береги, і щуку кинули у річку, перемагать і жить, вічний революціонер).
4.Фразеологізми біблійного походження (вавилонське стовпотворіння, едемські сади).
5. Фразеологізми з античної міфології (, альфа і омега, нить Аріадни, ахіллесова п’ята, спалити кораблі, троянський кінь, гордіїв вузол).
Добре знання фразеології, доречне використання фразеологізмів у мовленні – одне із джерел підвищення власного престижу.