
- •Мова. Функції мови. Походження мови.
- •Українська мова – національна мова українського народу. Коротка історія.
- •Престиж мови. Пуризм.
- •Сучасний стан української мови. Двомовність. Суржик. Жаргон.
- •Мова і держава. Мова і школа. Мовні обов’язки громадян.
- •Видатні українські мовознавці і борці за українську мову.
- •Огляд науково-популярної літератури про українську мову.
- •Питання української мови в змі.
- •Тема рідної мови в українській літературі.
- •Культура мовлення.
- •Письмо. Етапи розвитку письма. Українське письмо.
- •Слово. Значення слова. Тлумачні словники.
- •Ономастика. Значення українських імен і прізвищ.
- •Українські топоніми.
- •Синоніми. Види синонімів. Синонімічні ряди. Антоніми. Антонімічні пари.
- •Омоніми. Види омонімів. Пароніми.
- •Іншомовні слова в українській мові. Інтернаціоналізми.
- •Історизми, архаїзми, неологізми в українській мові.
- •Українська діалектологія. Діалектизми.
- •Іменник. Семантичні групи іменників української мови. Морфологічні ознаки, синтаксичні функції іменників.
- •Лексико-граматичні категорії іменників.
- •Групи іменників на –р чоловічого роду іі відміни.
- •Закінчення іменників чоловічого роду іі відміни в родовому відмінку однини.
- •Рід. Число. Відмінки іменників.
- •Відміни іменників. Іменники, що стоять поза відмінами.
- •Прикметник. Семантичні групи прикметників української мови. Морфологічні ознаки, синтаксичні функції прикметників.
- •Розряди прикметників за значенням.
- •Утворення ступенів порівняння прикметників і прислівників.
- •Дієслово. Семантичні групи дієслів. Система граматичних форм дієслів.
- •Перехідні і неперехідні дієслова. Стан дієслів. Дієвідміни.
- •Способи дієслів. Змінювання дієслів. Час дієслів.
- •Українська фразеологія. Семантичні групи фразеологізмів.
- •Джерела української фразеології.
- •Українська лексикографія.
- •Українська орфоепія.
- •Милозвучність української мови. Наголошування в українській мові.
- •Словотвір української мови.
- •Морфемна будова слова.
- •Стилістика української мови. Стилістичні норми.
- •Відмінювання прізвищ.
- •Відмінювання числівників.
- •Словосполучення.
- •43. Українська орфографія. Принципи орфографії. Правопис префіксів.
- •Правопис найуживаніших суфіксів.
- •Апостроф і м’який знак.
- •Чергування приголосних.
- •Подовження і подвоєння.
- •Правопис складних і складноскорочених слів, абревіатур.
- •Правопис прислівників.
- •Правопис часток.
- •2. Окремо: з усіма частинами мови: ні море, ні синій, ні близько, ні читати.
- •Правопис прийменників, сполучників, вигуків.
- •Перенос слів.
- •Односкладні речення. Слова-речення.
- •Неповні речення.
- •Однорідні члени речення.
- •Вставні частини і звертання.
- •Відокремлені означення, прикладки.
- •Відокремлені додатки, обставини.
- •Складносурядні речення.
- •Складнопідрядні речення.
- •Складнопідрядні речення з кількома підрядними.
- •Безсполучникові речення.
- •Розділові знаки у безсполучникових реченнях.
- •Складна синтаксична конструкція.
- •Пунктуація української мови. Принципи пунктуації.
- •Правила постановки коми.
- •Правила постановки тире.
- •Правила постановки двокрапки.
- •Пряма мова.
Способи дієслів. Змінювання дієслів. Час дієслів.
В українській мові розрізняють три способи дієслів: дійсний, умовний, наказовий.
Дійсний означає реальну дію, тобто таку, яка відбулася, відбуватися чи відбудеться. Умовний стан означає дію бажану або можливу за певних умов. Дієслова умовного способу утворюються від дієслів минулого часу за допомогою частки би, б. Такі дієслова не мають часу, особи - змінюються за родами і числами.
Наказовий спосіб виражає спонукання до дії через наказ, прохання, побажання, заклик, пораду. Дія реально ще не існує і не існувала, але той, хто говорить, сподівається, що вона повинна відбутися. Дієслова наказового способу змінюються за особами і числами. Вони не мають І особи однини; форми 3 особи однини і множини утворюються за допомогою часток хай, нехай.
Зміна дієслів за особами, часами і числами називається дієвідмінюванням.
Зразок змінювання дієслів у наказовому способі.
Одн. Мн.
1 ос. ------------- співаймо, пишімо, ріжмо
2 ос. співай, пиши, ріж співайте, пишіте, ріжте
3 ос. хай (нехай) співає, пише, ріже хай (нехай) співають, пишуть, ріжуть.
Зразок змінювання дієслів в умовному способі.
Одн. Мн.
Чол.. р.співав би, писав би, різав би співали б, писали б, різали б
Ж. р. співала б, писала б, різала б би співали б, писали б, різали б
С. р. співало б, писало б, різало б би співали б, писали б, різали б
В українській мові є три часи дієслова: теперішній, минулий, майбутній.
Теперішній означає дію, яка відбувається постійно або в момент мовлення. Це дієслова недоконаного виду, змінюються за особами і числами.
Минулий час означає дію, яка відбулася до моменту мовлення про неї. Це дієслова як недоконаного, так і доконаного виду .Вони змінюються за родами і числами.
Майбутній час означає дію, яка відбудеться після мовлення про неї .Він має тpи форми: просту доконаного виду, складну і складену недоконаного виду. Ці дієслова змінюються за особами і числами.
В українській мові архаїчна група дієслів - бути, дати, їсти та дієслова з основою – вісти (доповісти , розповісти). Ці дієслова мають особливу систему особових закінчень.
Зразок змінювання дієслів у формах теперішнього, минулого і майбутнього часу.
Теп. час.
Одн. Мн.
1 ос.читаю, мовчу читаємо, мовчимо
2 ос. читаєш, мовчиш читаєте, мовчите
3 ос. читає, мовчить читають, мовчать
Мин. час.
Одн. Мн.
Чол..р. читав, мовчав читали, мовчали
Ж. р. читала, мовчала читали, мовчали
С. р. читало, мовчало читали, мовчали
Проста форма майб. ч.
Одн. Мн.
1 ос.прочитаю, помовчу прочитаємо, помовчимо
2 ос. прочитаєш, помовчиш прочитаєте, помовчите
3 ос. прочитає, помовчить прочитають, помовчать.
Складна форма майб. ч.
Одн. Мн.
1 ос. читатиму, мовчатиму читатимемо, мовчатимемо
2 ос. читатимеш, мовчатимеш читатимете, мовчатимете
3 ос. читатиме, мовчатиме читатимуть, мовчатимуть
Складена форма майб. ч.
Одн. Мн.
1 ос. буду читати, буду мовчати будемо читати, будемо мовчати
2 ос. будеш читати, будеш мовчати будете читати, будете мовчати
3 ос буде . читати, буде мовчати будуть читати, будуть мовчати.
Мин.ч.
Одн. Мн.
Чол.. р. читав, мовчав читали, мовчали
Ж. р. читала, мовчала читали, мовчали
С. р. читало, мовчало читали, мовчали