29. Дієслово. Семантичні групи дієслів. Система граматичних форм дієслів.

Дієслово – повнозначна змінювана частина мови, яка називає дію або стан, як процес і відповідає на питання що робити? Дієслова виражають дію, яка відбувається в певному часі. Цим вони відрізняються від тих іменників, що можуть називати дію але не виражати її перебігу (збирання – збирати, переробка - переробляти).

Дієслово може називати

а) конкретну фізичну дію (писати, малювати, пиляти, орати);

б) стан предмета (лежати, сидіти, стояти);

в) рух і переміщення в просторі (ходити, бігати, плавати);

г) діяльність органів чуття (бачити, чути);

д) ставлення до кого-небудь (шанувати, ненавидіти, кохати, поважати);

е) становлення предмета, зміни, що відбуваються з ним (розквітнути, рости, старіти, бліднути).

У систему дієслова входять такі форми (дієслівні утворення):

1. неозначена форма дієслова (інфінітив): працювати, писати, вчитися.

2. способові форми дієслова (у дійсному, у мовному, наказовому способах): працюю, напишуть, вчилися б, думаймо.

3. дієприкметник: працюючий, написаний, забутий.

4. безособові форми на но, то: написано, зроблено, забуто.

5. дієприслівник: зрозумівши, принісши.

Синтаксична роль дієслова – присудок:

Любіть Україну, як сонце, любіть.

Початковою формою дієслова є неозначена форма, або інфінітив. Інфінітив - це форма дієслова, що називає дію, але не виражає способу, часу, особи, числа, роду. Інфінітив використовують тоді, коли треба назвати дію взагалі, безвісно до того, хто її виконує і коли. Інфінітив має кінцевий суфікс ти, ть. Синтаксична роль інфінітива – підмет, присудок, означення, обставина. Життя прожити – не поле перейти. Я прийшов до вас попередити. Ваше вміння подобатися людям мене вражає.

30. Перехідні і неперехідні дієслова. Стан дієслів. Дієвідміни.

За своїм значенням і відношенням до інших частин мови усі дієслова поділяються на дві групи: перехідні і неперехідні.

Перехідні називають дію, що прямо переходить на предмет, виражений іменником – додатком у знахідному відмінку без прийменника: косити пшеницю, садити дерева, писати вірші.

При перехідних дієсловах іменник – додаток може вживатися в родовому відмінку, якщо:

а) дія переходить не на весь предмет, а також на його частину (купити цукру, з’їсти хліба, принести води, молока, меду, піску, солі).

б) перед дієсловом стоїть частка не (не бачив товариша, не має зошита). Неперехідні дієслова називають дію, яка не переходить безпосередньо на предмет:

Хмари пливли над землею. Зустрівся з сестрою, допоміг матері, розпитав про бабусю.

Три стани дієслів: активний, пасивний, зворотно-середній. Всі дієслова без частки ся належать до активного стану. Дієслова пасивного і зворотно-середнього стану мають частку ся. Дієслова зворотно-середнього стану називають дію, що спрямована на самого мовця (одягатися, вмиватися, чепуритися, листуватися, сперечатися, кусатися, рватися, стиратися). Дієслова пасивного стану називають дію, яку виконує суб’єкт, що виступає додатком в орудному відмінку (Поле ореться трактором).

Дієслова належать до однієї з дієвідмін. Дієвідміни визначаємо за закінченнями у 3 особі мн. (уть, ють – 1 дієвідміна, ать, ять – 2 дієвідміна). В особових закінченнях дієслів 1 дієвідміни будуть е, є (плекаєш, думаєш, зможемо, скажете). В особових закінченнях дієслів 2 дієвідміни будуть и, ї (клеїш, стоїмо, мовчимо).