
- •Мова. Функції мови. Походження мови.
- •Українська мова – національна мова українського народу. Коротка історія.
- •Престиж мови. Пуризм.
- •Сучасний стан української мови. Двомовність. Суржик. Жаргон.
- •Мова і держава. Мова і школа. Мовні обов’язки громадян.
- •Видатні українські мовознавці і борці за українську мову.
- •Огляд науково-популярної літератури про українську мову.
- •Питання української мови в змі.
- •Тема рідної мови в українській літературі.
- •Культура мовлення.
- •Письмо. Етапи розвитку письма. Українське письмо.
- •Слово. Значення слова. Тлумачні словники.
- •Ономастика. Значення українських імен і прізвищ.
- •Українські топоніми.
- •Синоніми. Види синонімів. Синонімічні ряди. Антоніми. Антонімічні пари.
- •Омоніми. Види омонімів. Пароніми.
- •Іншомовні слова в українській мові. Інтернаціоналізми.
- •Історизми, архаїзми, неологізми в українській мові.
- •Українська діалектологія. Діалектизми.
- •Іменник. Семантичні групи іменників української мови. Морфологічні ознаки, синтаксичні функції іменників.
- •Лексико-граматичні категорії іменників.
- •Групи іменників на –р чоловічого роду іі відміни.
- •Закінчення іменників чоловічого роду іі відміни в родовому відмінку однини.
- •Рід. Число. Відмінки іменників.
- •Відміни іменників. Іменники, що стоять поза відмінами.
- •Прикметник. Семантичні групи прикметників української мови. Морфологічні ознаки, синтаксичні функції прикметників.
- •Розряди прикметників за значенням.
- •Утворення ступенів порівняння прикметників і прислівників.
- •Дієслово. Семантичні групи дієслів. Система граматичних форм дієслів.
- •Перехідні і неперехідні дієслова. Стан дієслів. Дієвідміни.
- •Способи дієслів. Змінювання дієслів. Час дієслів.
- •Українська фразеологія. Семантичні групи фразеологізмів.
- •Джерела української фразеології.
- •Українська лексикографія.
- •Українська орфоепія.
- •Милозвучність української мови. Наголошування в українській мові.
- •Словотвір української мови.
- •Морфемна будова слова.
- •Стилістика української мови. Стилістичні норми.
- •Відмінювання прізвищ.
- •Відмінювання числівників.
- •Словосполучення.
- •43. Українська орфографія. Принципи орфографії. Правопис префіксів.
- •Правопис найуживаніших суфіксів.
- •Апостроф і м’який знак.
- •Чергування приголосних.
- •Подовження і подвоєння.
- •Правопис складних і складноскорочених слів, абревіатур.
- •Правопис прислівників.
- •Правопис часток.
- •2. Окремо: з усіма частинами мови: ні море, ні синій, ні близько, ні читати.
- •Правопис прийменників, сполучників, вигуків.
- •Перенос слів.
- •Односкладні речення. Слова-речення.
- •Неповні речення.
- •Однорідні члени речення.
- •Вставні частини і звертання.
- •Відокремлені означення, прикладки.
- •Відокремлені додатки, обставини.
- •Складносурядні речення.
- •Складнопідрядні речення.
- •Складнопідрядні речення з кількома підрядними.
- •Безсполучникові речення.
- •Розділові знаки у безсполучникових реченнях.
- •Складна синтаксична конструкція.
- •Пунктуація української мови. Принципи пунктуації.
- •Правила постановки коми.
- •Правила постановки тире.
- •Правила постановки двокрапки.
- •Пряма мова.
Групи іменників на –р чоловічого роду іі відміни.
1. Мішана група.
Усі назви осіб за родом заняття, у яких є наголошений суфікс яр. При відмінюванні наголос переходить із суфікса на закінчення (вугляр, каменяр, пісняр, скляр, тесляр, школяр, бджоляр, бетоняр, човняр, сміттяр). Винятки: муляр, столяр, ювіляр, мадяр, екземпляр, футляр, маляр. Ці іменники - до твердої групи.
2. М’яка група.
Усі іменники з суфіксами ар, ир, при відмінюванні наголос переходить на закінчення або на корінь (календар, кобзар, пролетар, секретар, шахтар, пузир, проводир, пухир, бондар, козир, лікар, писар, а також - Ігор, якір, кучер, єгер).
3. Тверда група.
Переважна більшість односкладових чи двоскладових іменників українського походження (вир, вихор, відвар, жир, сир, стовбур, явір, а також - звір, комар, снігур, хабар, варвар, долар, панцир, пластир), а також іменники іншомовного походженню на ер, ір, ор, ур, а також іменники з постійно наголошуваними ар, яр, ир (інженер, майстер, шофер, папір, сувенір, директор, професор, семафор, абажур, каламбур, базар, гектар, комісар, буксир, бригадир, командир, касир, комунар, а також - муляр, маляр, столяр, ювіляр, мадяр, екземпляр, футляр).
Закінчення іменників чоловічого роду іі відміни в родовому відмінку однини.
Закінчення а, я мають такі групи іменників:
1. Назви істот - учня, комара, горобця, абітурієнта, коня, звіра, Мороза, Вітра.
2. Назви неістот - чітко окреслених предметів, що підлягають лічбі - листка, пальця, клена, четверга, жовтня, ножа, зошита, ключа, бінокля, олівця, плаща, вуха, дуба.
3. Назви міст – Києва, Херсона, Лондона, Парижа, Житомира, Ужгорода, Стокгольма, Острога, (виняток: Красного Лиману, Кам’яного Броду, Кривого Рогу).
4. Назви річок, озер (під наголосом – а ,я, не під наголосом – у, ю) (Дніпра, Інгульця, Дністра, Ірпеня, Дінця, але - Дону, Бугу).
5. Назви мір довжини, ваги, площі, об’єму, часу, грошей (гектара, місяця, тижня, вівторка, метра, грама, процента, долара, мільйона, ампера, електрона, вольта, катета, синуса, відмінка, суфікса, атома, кілограма але- віку, року).
6. Терміни загальнонаукові та мовні, математичні (атома, квадрата, синуса, радіуса, ромба, сектора, трикутника, відмінка, префікса, але- виду, роду, складу, способу, стану, синтаксису).
7. Назви будівель та їх частин (коридора, сволока, комина, хліва, гаража, але - паркана-паркану).
Всі інші іменники (їх більшість) мають закінчення: у, ю. Такі іменники позначають:
1. Речовину, масу, матеріал (цукру, меду, водню, кисню, оцту, бензину, піску, цементу, асфальту, воску, гіпсу, борщу, квасу, сиру, льоду, але - хліба, вівса).
2. Явища природи (вітру, снігу, туману, граду, циклону, землетрусу).
3. Збірні поняття (хору, оркестру, танцю, колективу, гурту, ансамблю, батальйону, березняку, вишняку, гаю, каталогу, каравану, але табуна).
4. Іменники зі значенням місця, простору (лугу, небокраю, простору, горизонту, стадіону).
5. Назви держав і територій (Китаю, Тунісу, Криму, Донбасу).
6. Назви установ, закладів, організацій (парламенту, департаменту, інституту, театру, вокзалу).
7. Почуття, фізичний і психічний стан (жалю, жаху, болю, сміху).
8. Дії, процеси (відльоту, відходу, переїзду, виступу, крику).
9. Абстрактні поняття (розуму, миру, слуху, характеру, настрою, вантажу).