Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Практична 2.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
42.84 Кб
Скачать

Міністерство освіти і науки України

Прикарпатський лісогосподарський коледж

Практична робота №2

Тема: «Спеціальне розслідування нещасних випадків, та розробка заходів з профілактики виробничого травматизму»

Виконав: студент групи ТО-41

Боян В.П.

Перевірив: викладач

Савчин М.Д.

Болехів-2013рік.

ОХОРОНА ПРАЦІ ТА ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ В ГОТЕЛЬНОМУ КОМПЛЕКСІ

Готельний комплекс є місцем відпочинку і, як наслідок, великого скупчення людей. Адміністрація готельного комплексу бере на себе обов’язок не лише забезпечити затишне проживання і гарантії доброго відпочинку, але і гарантію безпеки людей, що проживають та працюють у ньому, їхнього життя, здоров’я, майна тощо. Саме тому необхідний ретельний контроль у сфері безпеки таких закладів.  Актуальність теми полягає в тому, що готельний комплекс оснащений великою кількістю різного обладнання і майна. У ньому працює значна кількість обслуговуючого персоналу, відбувається постійна зміна проживаючих. Саме тому питанням охорони праці та техніки безпеки в готельних комплексах приділяється велика увага.  Метою даної роботи є розкриття сутності проведення та дотримання заходів, які забезпечують нормальні умови праці чи безпечне тимчасове перебування в готельному комплексі.  Основні вимоги до готельних комплексів усіх категорій: готель повинен мати зручні шляхи під’їзду з відповідними дорожніми знаками, майданчик для паркування авто, вивіску з назвою та зазначеною категорією; готель має бути розташований у сприятливих екологічних умовах; в готелі має гарантуватися безпека життя, здоров’я та особистого майна; готель має бути оснащений інженерними системами та різноманітним обладнанням [3]. В готельних комплексах повинні проводитися заходи щодо профілактики травматизму, створення нормальних санітарно-гігієнічних умов, електробезпеки, навчання персоналу.  Директор готельного комплексу наказом призначає відповідального за безпеку праці, формує склад служби охорони праці, призначає відповідальних за стан охорони праці в кожному підрозділі та відповідальних за навчання персоналу готельного комплексу і перевірку знань з охорони праці.  На основі положень, правил і типових інструкцій у кожному готелі розробляється своє положення про організацію роботи з охорони праці та виробничої санітарії. Крім того, для кожної категорії працівників розробляються інструкції.  Працівник готельного комплексу зобов’язаний дотримуватися норм, правил, інструкцій з охорони праці, вміти правильно застосовувати колективні й індивідуальні засоби захисту, негайно повідомляти своєму безпосередньому керівникові про будь-який нещасний випадок, а також про ситуації, що створюють загрозу життю і здоров’ю людей [1, с. 218]. Працівники готельного комплексу допускаються до роботи лише після проходження інструктажу з техніки безпеки. Видами інструктажу є вступний, первинний, повторний, позаплановий, поточний. Профілактика виробничого травматизму. Причини травматизму не тільки можуть бути організаційними і технічними. До організаційних відносяться: недостатній нагляд за дотриманням правил техніки безпеки, відсутність необхідної технічної квaліфікації у персоналу, роботa без запобіжних засобів, неправильне розташування людей на робочому місці, недостатній інструктаж, погане освітлення, низька або висока температура, слабка вентиляція тощо. До технічних причин травматизму відносяться: несправність або недосконалість технологічного обладнання, інструментів, пристроїв і засобів техніки безпеки, незручність або зaхaращеність робочого місця. Причиною травми може стати також хворобливий стан працюючого, непідготовленість до даної роботи і неуважне відношення до неї, стомлення і нетверезий стaн.  Розслідування й облік нещасних випадків відбувається відповідно до «Положення про порядок розслідування й обліку нещасних випадків на виробництві». Це положення встановлює єдиний порядок розслідування й обліку нещасних випадків на виробництві, обов’язковий для всіх готельних комплексів. За результатами розслідування складається висновок, що є обов’язковим для роботодавця і може бути оскаржений в органах державної інспекції праці або в суді.  Виробнича санітарія і гігієна. Гігієна праці розглядає питання, пов’язані з умовами роботи і їхнім впливом на людський організм; розробляє гігієнічні та лікувально-профілактичні заходи, спрямовані на поліпшення і збереження здоров’я працівників, підвищення працездатності та продуктивності праці. Існують декілька гігієнічних критеріїв оцінки умов праці: забруднення повітря; температура, вологість і швидкість руху повітря; рівень шуму; освітленість; санітарний стан; особиста гігієна співробітників.  Забруднення повітря. Усі приміщення готельного комплексу, де працює персонал, повинні бути просторими, мати досить високі стелі, бути оснащеними природною або примусовою вентиляцією, що забезпечує нормальну циркуляцію повітря і виключає проникнення сторонніх запахів.  Температура, вологість і швидкість руху повітря. Ці параметри мa ють сильний вплив на стан людини, її працездатність і регулюються за допомогою систем опалення та кондиціонування. Температурa повітря в приміщеннях повинна бути не нижче 18°С; вологість повітря в теплий період року 30–60%, у холодний – не перевищувати 70%; швидкість руху повітря в холодний період – до 0,3 м/с, у теплий – до 0,5 м/с.  Рівень шуму. У готельних комплексах слід дотримуватися протишумних правил. Підлоги в коридорах, холах і вітaльнях мають покриватися звукопоглинаючими килимами або покриттями, що їх замінюють; телевізори мають встановлюватися лише в номерах або спеціальних приміщеннях, а телефон загального користування – поодаль від житлових кімнат у спеціaльних кабінах або під акустичним ковпаком. Для зменшення шуму в житлових і громадських приміщеннях використовують спеціальні звукоізолюючі вікна і двері, звукоізолюючу обробку стін.  Освітленість. За поганої освітленості з’являється зорова втома, загальна млявість, погіршення зору, знижується продуктивність праці. У приміщеннях повинне бути природне (не менш одного вікна) і штучне освітлення, що забезпечує освітленість цілодобово при лампах розжарювання – 100 лк, при люмінесцентних лампах – 200 лк, у коридорах – природне або штучне освітлення. Кожне робоче місце повинне бути достатньо освітлене, але освітлення при цьому не повинно засліплювати. Штучне освітлення може бути загальним, місцевим і комбінованим. Зaстосування лише місцевого освітлення нaробочих місцях не допускається. Існує також аварійне освітлення на випадок евакуації [2, с.427-428].  Санітарний стан. У готелі повинні дотримуватися санітарно-гігієнічних норм і правил, встановлених органами санітарно-епідеміологічного нагляду, зокрема щодо чистоти приміщень, стану сантехнічного обладнання, видалення відходів, ефективного захисту від комах і гризунів, обробки білизни. Усе газове, водопровідне і каналізаційне обладнання повинне бути встановлене й експлуатуватися відповідно до «Правил технічної експлуатації готелів та їхнього обладнання».  У приміщеннях необхідно щодня робити вологе прибирання, видаляти пил і павутину, пилососити килими та килимові покриття, протирати вікна, двері. Після закінчення роботи приміщення потрібно ретельно прибирати і залишати в повному порядку. Періодично необхідно прибирати приміщення з використанням мильно-лужного розчину, хлорного вапна, проводити генеральні прибирання, і заходи дезінфекції й дезінсекції (боротьби з комахами). Особлива увага має приділятися роботі покоївок. Транспортування білизни, прибиральних матеріалів й інвентарю здійснюється покоївками на візках.  Інструкція з санітарного утримання вимагає від персоналу особливої уваги до постільної білизни проживаючих та їхньої своєчасної заміни. У білизняній повинна бути ідеальна чистота. Чиста і брудна білизна має зберігатися в різних приміщеннях, окремо одна від одної. Прання білизни проживаючих здійснюється покоївками в спеціально обладнаних приміщеннях. Інструкція з санітарного утримання включає також вимоги до стану території, що прилягає до готельного комплексу. Територія повинна бути прибрана, озеленена, облагороджена.  Особиста гігієна співробітників. Усі працівники готельного комплексу не рідше одного разу на рік мають проходити медичний профогляд у поліклініках і подавати на роботі довідки про стан свого здоров’я. Співробітники, що не пройшли медогляд, до роботи не допускаються. Таким чином, оскільки готельний комплекс оснащений великою кількістю різного обладнання і майна, у ньому працює значна кількість обслуговуючого персоналу, відбувається постійна зміна проживаючих, питанням охорони праці і техніки безпеки в готельних комплексах повинна приділятися велика увага. Керівництво має створити всі умови, щоб працівники готельного комплексу дотримувались норм, правил, інструкцій з охорони праці, вміти правильно застосовувати колективні й індивідуальні засоби захисту, негайно повідомляли своєму безпосередньому керівникові про будь-який нещасний випадок, а також про ситуації, що створюють загрозу життю і здоров’ю людей.

Спеціальному розслідуванню підлягають:

• нещасні випадки зі смертельним наслідком;

• групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше працівниками незалежно від тяжкості ушкодження їхнього здоров'я;

• випадки смерті на підприємстві;

• випадки зникнення працівника під час виконання ним трудових обов'язків;

• нещасні випадки з тяжкими наслідками, у тому числі з можливою інвалідністю, за рішенням органів Держнаглядохоронпраці.

Спеціальне розслідування організовує роботодавець, або орган, до сфери управління якого належить підприємство, або місцева держадміністрація, або виконавчий орган місцевого самоврядування.

До складу комісії зі спеціального розслідування (призначається наказом керівника територіального органу Держнаглядохоронпраці) включаються:

• посадова особа органу Державного нагляду за охороною праці (голова комісії);

• представник відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду;

• представники органу, до сфери управління якого належить підприємство (або відповідної місцевої держадміністрації, або виконавчого органу місцевого самоврядування) роботодавця;

• керівник (спеціаліст) служби охорони праці підприємства, або інший представник роботодавця;

• представник первинної профспілкової організації, членом якої є потерпілий (або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки);

• представник вищого профспілкового рівня;

• представник установи державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство, або такої установи за місцем настання нещасного випадку, якщо він стався з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, - у разі розслідування випадку гострого професійного захворювання (отруєння);

• представник інспекції Державного технічного нагляду Мінагрополітики - якщо нещасний випадок стався під час експлуатації зареєстрованих в інспекції сільськогосподарських машин.

Залежно від конкретних умов (кількості загиблих, характеру і можливих наслідків аварії тощо) до складу комісії можуть бути включені спеціалісти відповідного органу з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, представники органів охорони здоров'я та інших органів.

Спеціальне розслідування проводиться протягом не більше 10 робочих днів. За результатами розслідування складаються такі документи:

• акт спеціального розслідування за формою Н-5;

• карта обліку професійного захворювання (отруєння) на кожного потерпілого за формою П-5 (у випадку їх розслідування);

• акт за формою Н-1 або НПВ на кожного потерпілого окремо;

• також оформлюються інші матеріали, передбачені Порядком.

Кількість примірників актів визначається залежно від кількості потерпілих та органів, яким документи надсилаються. Спеціальна комісія зобов'язана:

• обстежити місце, де стався нещасний випадок, одержати письмові чи усні пояснення від роботодавця і його представників, посадових осіб, працівників підприємства, потерпілого, якщо це можливо, опитати інших осіб - свідків нещасного випадку та осіб, причетних до цього;

• визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;

• з'ясувати обставини і причини нещасного випадку;

• визначити, чи пов'язаний цей випадок з виробництвом;

• установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, а також розробити заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам;

• зустрітися з потерпілими або членами їх сімей чи особами, які представляють їх інтереси, з розгляду питань щодо розв'язання соціальних проблем, які виникли внаслідок нещасного випадку, внесення пропозицій щодо їх розв'язання відповідним органам, а також дати потерпілим (членам їх сімей, особам, які представляють інтереси потерпілих) роз'яснення щодо їх прав у зв'язку з настанням нещасного випадку.

Роботодавець протягом п'яти діб з моменту підписання акта спеціального розслідування чи одержання припису посадової особи органу Державного нагляду за охороною праці щодо взяття на облік нещасного випадку зобов'язаний розглянути ці матеріали і видати наказ про здійснення запропонованих заходів щодо запобігання виникненню подібних випадків, а також притягнути до відповідальності працівників, які допустили порушення законодавства про охорону праці.

Копії матеріалів розслідування роботодавець надсилає органам прокуратури, іншим органам, представники яких брали участь у розслідуванні. Потерпілому або членам його сім'ї надсилається затверджений акт за формою Н-1 (або НПВ) з копією акта спеціального розслідування нещасного випадку. Перший примірник матеріалів розслідування зберігається на підприємстві протягом 45 років.

Центральні органи виконавчої влади, місцева держадміністрація, виконавчі органи місцевого самоврядування, Держнаглядохоронпраці ведуть оперативний облік нещасних випадків зі смертельними наслідками, які пов'язані з виробництвом; облік потерпілих унаслідок групових нещасних випадків, про які складено акти за формою Н-1; державна санітарно-епідеміологічна служба та робочі органи виконавчої дирекції Фонду - облік потерпілих від гострих профзахворювань (отруєнь).

Підприємства та органи, до сфери управління яких вони належать, а також Фонд ведуть облік усіх пов'язаних із виробництвом нещасних випадків.

Роботодавець зобов'язаний проводити аналіз причин нещасних випадків за підсумками кварталу, півріччя і року та розробляти і здійснювати заходи щодо запобігання подібним випадкам.

Органи державного управління, Державного нагляду за охороною праці, Фонд та профспілкові організації в межах своєї компетенції перевіряють ефективність профілактики нещасних випадків, вживають заходів до виявлення й усунення порушень порядку.

 Розслідування та облік нещасних випадків на підприємстві готельного господарства

Причини травматизму можуть бути організаційними і техніч­ними. До організаційних відносяться: недостатній нагляд за дотри­манням правил техніки безпеки, відсутність необхідної технічної кваліфікації в персоналу, робота без запобіжних засобів, неправиль­не розташування людей на робочому місці, недостатній інструктаж, погане освітлення, низька або висока температура, слабка вентиля­ція тощо.

До технічних причин травматизму відносяться: несправність або недосконалість технологічного обладнання, інструментів, при­строїв і засобів техніки безпеки, незручність або захаращеність ро­бочого місця.

Причиною травми може стати також хворобливий стан пра­цюючого, непідготовленість до даної роботи і неуважне відношення до неї, стомлення і стан сп'яніння.

Розслідування й облік нещасних випадків відбувається відпо­відно до "Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випа­дків, професійних захворювань і аварій на виробництві", затвер­дженого постановою Кабінетом Міністрів від 25. 08. 2004 р. № 1112. Ця постанова встановлює певний порядок дій у разі, якщо стався нещасний випадок на підприємстві готельного господарства незалежно від форм власності.

Керівник підприємства готельного господарства, одержавши повідомлення про нещасний випадок, зобов'язаний негайно повідо­мити:

1) робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального стра­хування від нещасних випадків на виробництві та професійних за­хворювань за місцезнаходженням підприємства за встановленою Фондом формою;

2) підприємство, де працює потерплий, якщо потерпілий є працівником іншого підприємства;

3) органи державної пожежної охорони місцезнаходження під­приємства - у разі нещасного випадку, що стався внаслідок пожежі;

4) установу державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство, у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння).

Наказом утворює комісію з розслідування нещасного випадку, яка протягом трьох діб зобов'язана:

o обстежити місце нещасного випадку, одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо, опитати свідків нещасного випадку та причетних до цього осіб;

o визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства;

o з'ясувати обставини і причини нещасного випадку;

o визначити, чи пов'язаний цей випадок з виробництвом;

o встановити осіб, які допустили порушення вимог законо­давства про охорону праці, розробити заходи щодо запобігання по­дібним нещасним випадкам;

o скласти акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 у трьох примірниках;

o акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1 у шести примірниках, якщо цей нещасний випадок ви­знано таким, що пов'язаний з виробництвом, або акт про нещасний випадок, непов'язаний з виробництвом, за формою НПВ і передати їх на затвердження керівнику підприємства готельного господарства;

o у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння), пов'язаного з виробництвом, крім акта форми Н-1 скла­сти у чотирьох примірниках карту обліку професійного захворю­вання (отруєння) за формою Н-5.

Акти форми Н-5 і форми Н-1 (або форми НПВ) підписуються головою і всіма членами комісії. У разі незгоди із змістом зазначе­них актів член комісії письмово викладає свою окрему думку, яка додається до акта форми Н-5 і є невід'ємною частиною, про що ро­биться запис в акті форми Н-5.

Нещасні випадки реєструються у журналі за встановленою фо­рмою.

Керівник підприємства готельного господарства у п'ятиденний строк після затвердження акта форми Н-5 видає наказ про виконан­ня запропонованих спеціальною комісією заходів та запобігання виникненню подібних випадків, який обов'язково додається до ма­теріалів спеціального розслідування, а також про притягнення згід­но з законодавством до відповідальності працівників, які допустили порушення; надсилає копії матеріалів органам прокуратури, іншим органам .

Керівник готельного підприємства на підставі актів та форми НВП подає відповідним організаціям державну статистичну звіт­ність про потерпілих, затверджену Держкомстатом, та несе відпові­дальність за її достовірність. Керівник зобов'язаний проводити ана­ліз причин нещасних випадків за підсумками кварталу, півріччя і року та розробляти та виконувати заходи щодо запобігання подіб­ним випадкам.

Висновки:

В режимі сталого функціонування готель при вирішенні своєї економічної безпеки акцентує головну увагу на виробленні нормального ритму роботи, високого завантаження, запобіганні матеріальному і/або фінансовому збитку, заборона несанкціонованого доступу до службової інформації та комп’ютерних баз даних, на протидії недобросовісній конкуренції і кримінальним проявам.

Можна коротко охарактеризувати деякі «зовнішні» методи стимулювання підвищення ріння безпеки готелю. До цих методів підносяться:

1. Механізми економічної відповідальності готелю. Ця група механізмів включає систему стандартів (норм, нормативів, квот), відхилення від яких веде до певних економічних санкцій для готелю (під штрафів до заборони діяльності).

2. Механізми перерозподілу ризику. Це механізми страхування.

3. Механізми стимулювання підвищення рівня безпеки (зниження очікуваного збитку). Сюди відносяться механізми пільгового оподатковування, а також пільгового кредитування заходів щодо підвищення рівня безпеки (зниження ризику).

4. Механізми стимулювання повідомлення контролю наглядовому державному органам (наприклад, Держміськнагляду) даних про дійсний рівень безпеки готелю на звітний період. Як показує практика, домогтися точності й об’єктивності оцінки ситуації при такому підході досить важко.

Розробка і реалізація превентивних заходів дозволяє знизити частоту негативних подій і важкість наслідків і скороти загальні витрати на забезпечення безпеки готельно-ресторанного бізнесу.

Список використаних джерел:  1. Бердій Я. І. Охорона праці [Текст] : Навч. посіб.– К.: ЦУЛ, 2002. – 322 с.  2. Мунін Г.Б., Змійов А.О., Зінов’єв Г.О. та ін. Управління сучасним готельним комплексом [Текст] : Навч. посіб. / За редакцією члена.кор. НАН України, д.е.н., професора Дорогунцова С.І.– К.: Ліра.К, 2005. – 520с.  3. Охорона праці і техніка безпеки в готелях [Електронний ресурс] : – Режим доступу:http://ua.textreferat.com/referat-494-8.html

4. http://prombezpeka.com.ua

5. Основи туризмознавства. — К.: КНТЕУ, 2003. — 100с.

6. Ресторанне господарство і туристична індустрія у ринкових умовах. — К.: КНТЕУ, 2004. — 208с.

7. Ресторанне господарство і туристична індустрія у ринкових умовах. — К.: КНТЕУ, 2003. — 304с.

8. Стратегічний менеджмент у туристичній індустрії. — К.: КНТЕУ, 2003

9. Квартальнов В. А. Иностранный туризм. — М.: Финансы и статистика, 2003. — 228с.

Форма Н-5

ЗАТВЕРДЖУЮ Директор ТзВО «Горгани»

(посада роботодавця або керівника органу, який

Боян В.П.Боян (підпис) (ініціали та прізвище)

15 березня 2013 р.

МП

АКТ проведення розслідування нещасного випадку, що стався

11 лютого 2013 р. о 11 год. 20хв.

на ТзВО «Горгани» готельно-відпочинковий комплекс

(найменування підприємства, код згідно з ЄДРПОУ)

15 Березня 2013р. М. Івано-Франківськ

(дата складення акта) (місце складення акта)

Комісія, утворена наказом від 12 лютого 2013 р. № 223

у складі голови

Павленка Олега Олександровича

– начальника служби охорони праці ТОВ «Горгани»;

членів комісії:

Сидоренка Віктора Івановича

  • головного інженера ТОВ «Горгани»;

Крилова Сергія Олександровича

– страхового експерта відділення виконавчої дирекції ФСНВУ в м. Івано-Франківськ;

Клименка Вадима Володимировича

– уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці ТОВ «Горгани»

за участі:

Шевченко Ірини Іванівни

– юрисконсульта ТОВ «Горгани»

провела з 12 лютого 203р. по 15 березня 2013 р.

розслідування нещасного випадку, що стався в готельному комплексі «Горгани», потерпілий 1 чоловік.

1. Відомості про потерпілого

Смирнов Сергій Петрович, 1960 року народження, водій автотранспортних засобів.

Стаж роботи:

загальний 31 рік;

у тому числі на підприємстві 13 років та 6 місяців;

за професією водій автотранспортних засобів 27 років.

Навчання з питань охорони праці пройшов 14 грудня 2009 р.

Інструктажі з питань охороні праці проходив:

вступний -2 липня 1996 р.;

первинний -3 липня 1996 р.;

повторний -21 січня 2012 р.

Перевірку знань з питань охорони праці пройшов – 15 грудня 2009 р.

Первинний медичний огляд пройшов 1 липня 1996 р.

Періодичний медичний огляд пройшов 2 червня 2012 р.

Передрейсовий медичний огляд пройшов 11 лютого 2012 р.

Наслідки нещасного випадку: забиття плечового поясу та плеча, закритий перелом правої ключиці.

2. Характеристика підприємства, об’єкта, дільниці та місця, де стався нещасний випадок (сталася аварія)

Товариство з обмеженою відповідальністю «Горгани» надає послуги з розміщення. Підприємство являється приватною власністю фізичних осіб. Довідка про включення до єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) видана Головним управлінням статистики.

Ідентифікаційний код

11345767

Ознака особи

Юридична особа

Організаційно – правова форма господарювання (КОПФГ)

240

Товариство з обмеженою відповідальністю

Місце знаходження (КОАТУУ)

6310138800

61001, м. Івано-Франківськ, вул. Кірова, 143

Форма власності (КФВ)

10

Приватна власність

Види діяльності (основний) (КВЕД)

34.30.0

Наданняпослуг розміщення.