Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Тема 4 ЗВТ ВІВ та ТГВ 14.10.13.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
6.17 Mб
Скачать

36

Тема №4

«Засоби вимірювань у системах вів та тгв. Поняття про метрологічні характеристики звт»

План:

1.Сучасні види і методи вимірювання розмірів фізичних величин у галузі водного, комунального господарств.

2.Метрологічні характеристики ЗВТ у галузі водного та комунального господарств та будівництва

3.Основні засоби вимірювання розмірів фізичних величин.

  1. Сучасні види і методи вимірювання розмірів фізичних величин у галузі водного, комунального господарств.

Для забезпечення споживачів сучасних міст чистою водою в населених пунктах споруджують системи водопостачання.

Для відведення забруднених стічних вод після використання водопровідної води, як мешканцями житлових зон, так і промисловими та комунально-побутовими підприємствами розбудовують системи каналізації (водовідведення).

Житлові та промислові будівлі забезпечують теплом системи теплопостачання, а очищення промислових зон, вентиляцію житлових, промислових та побутових приміщень системи вентиляції і кондиціювання.

Класифікацію основного регульованого середовища в системах ВІВ та ТГП наведено на рис.1

Теплоносій

ГАЗ

Звт систем тгв та вів

Пар (конденсат)

Охолоджена вода (обратка)

Гаряча (нагріта) вода

Повітря

Інертний газ

Спалимий газ

Отруйний газ

ВОДА

Стічна (забруднена)

Технічна (оборотна)

Водопровідна (питна)

Чиста (джерельна)

Рис.1 Класифікація транспортованого системами ТГВ і ВІВ середовища за умовами використання

2. Метрологічні характеристики звт у галузі водного та комунального господарств та будівництва

Основними метрологічними характеристиками (термінологічний словник до теми№6) вимірювальних приладів є:

  • ціна поділки шкали,

  • початкове і кінцеве значення шкали,

  • діапазон показань,

  • межа вимірювань,

  • варіація показів,

  • стабільність ЗВ,

  • вимірювальне зусилля приладу,

  • клас точності ЗВ.

\

Рис.2 Класифікація метрологічних характеристик ЗВТ

Номінальне значення міри - це значення величини, що вказане на мірі або приписане їй (термінологічний словник до теми№4).

Дійсне значення міри - це дійсне значення величини, що відтворю­ється мірою (термінологічний словник до теми№4). .

Ціна поділки шкали - це різниця значень величини, що відповідає двом сусіднім відміткам шкали (термінологічний словник до теми№4).

Чутливість приладу визначається від­ношенням сигналу на виході приладу до викликаної ним зміни вимі­рюваної величини (термінологічний словник до теми№4).

Початкове і кінцеве значення шкали - це найменше і найбільше значення вимірюваної величини, що визначена на шкалі (термінологічний словник до теми№4).

Діапазон показань - це область значень вимірюваної величини, для якої нормовані допустимі похибки приладу (термінологічний словник до теми№4).

Межа вимірювань - це найбільше або найменше значення діапазо­ну вимірювань (термінологічний словник до теми№4).

Варіації показів - це різниця показів приладу, що відповідають да­ній точці діапазону вимірювань при двох напрямках повільних вимі­рювань показів приладу (термінологічний словник до теми№4).

Стабільність засобу вимірювання - це якість засобу вимірювання, що відображає незмінність в часі його метрологічних характеристик (термінологічний словник до теми№4).

Вимірювальне зусилля приладу - це сила, що створюється приладом при контакті з виробом і діє по лінії вимірювання (термінологічний словник до теми№4).

Клас точності засобу вимірювання - це узагальнена його характеристика, визначена границями припустимих і додаткових похибок, а також іншими властивостями засобів вимірювання, що впливають на їх точність і визначаються стандартами на окремі види засобів вимі­рювання.

ПРИМІТКА: Клас точності, хоч і характеризує сукупність метрологічних характеристик даного засобу вимірювання, однак не визначає однозначно точність вимірювань, оскільки остання залежить від методу вимірювання і умов їх виконання.

Слід зауважити, що метрологічні характеристики можуть мати суттєві відмінності залежно від:

  • призначення приладу;

  • конструкції приладу та зчитувального (облікового) пристосування;

  • ціни поділки шкали;

  • інструментальної та систематичної похибки тощо