Тема 5. Вірні відповіді на тестові питання: 1 a; 2 a; 3 d; 4 b; 5 b; 6 d; 7 c; 8 b; 9 d; 10 d. Тема № 6. Імунологія та процеси регенерації органів та тканин щелепно-лицевої ділянки.

1. Хворий П., 20 років, спортсмен, скаржиться на збільшення ясен в передньому ділянці обох щелеп, яке почалося 5 років тому і тривало повільно. Кровоточивість ясен зазначав рідко при чищенні зубів. Об'єктивно: ясенні сосочки фронтального ділянки обох щелеп з вестибулярного боку перекривають коронки зубів на 2/3-3/4 їх довжини. При зондуванні ясенних кишень - слабка кровоточивість. Десна блідо-рожевого кольору. Прикус глибокий.

Який хірургічний метод необхідно застосувати?

A. Клаптева операція.

B. Відкритий кюретаж.

C. Закритий кюретаж.

D. Гінгівотомію.

E. Метод спрямованої тканинної регенерації.

F. Гінгівектомію.

2. Хвора К., 38 років, страждає ДП 12 років. Періодично (1-2 рази на рік) відзначає загострення у вигляді посилення кровоточивості, хворобливості ясен. Останні 5 років періодично відзначала гноевиделеніе з ясен. Рухливість 42, 41, 31, 32 зубів помітила 2 роки тому. Лікувалася не систематично (полоскання настоями трав, фізпроцедури). Хвора 15 років хворіє на хронічний холецістоангіохолітом.

Об'єктивно: ясенні сосочки обох щелеп гипереміровані з ціанотичним відтінком, легко кровоточать при пальпації. З ПК виділяється гнійний ексудат. Над-і підясенні зубні відкладення в помірній кількості. Глибина ПК 4-7мм. Рухливість 42, 41, 31, 32 зубів ІІІ, інших - ІІ ступенів.

На ортопантомограма вертикальна резорбція альвеолярної кістки на 1/2-2/3 довжини коренів зубів. Який метод хірургічного лікування необхідно використовувати?

A. Клаптеві операції з підсадкою стимуляторів репаративного остеогенезу.

B. Гінгівотомію.

C. Гінгівектомію.

D. Гінгівопластика.

E. Кріокюретаж.

3. Хворий Д., 30 років, практично здоровий, скаржиться на Y подібний дефект з вестибулярної боку 23 зуба, який з'явився 2 роки тому. Глибина передодня рота 15мм. Який метод хірургічного лікування дефекту ясен ви запропонуєте?

A. Пластику ксеногенної очеревиною.

B. Пластику колагенової мембраною.

C. Пластику дефекту місцевими тканинами.

D. Гінгівостеопластіку.

Питання для контролю підготовчого рівня знань

1. Назвіть анатомічні та гістологічні особливості тканин пародонтального комплексу.

2. Особливості будови ясенної борозенки і епітелію приєднання.

3. Особливості іннервації і васкуляризації тканин пародонту.

4. Яка мета хірургічного лікування ГП?

5. Показання та етапи проведення гінгівотоміі.

6. Показання та етапи проведення гінгівектоміі.

7. Показання та етапи проведення гінгівопластика.

8. Показання та етапи проведення гінгівостеопластікі.

9. Суть методу спрямованої тканинної регенерації.

Тема 6. Відповіді до тестових завдань: 1 A, 2 F, 3 C.

Тема № 7. Імунологія гострих та хронічних одонтогенних, пародонтогенних та неодонтогенних запальних процесів ЩЛД та профілактика їх ускладнень.

1. Хлопчик 7 років поступив у відділення інтенсивної терапії з приводу набряку обличчя, що розвився протягом доби, не супроводжується свербежем, безболісний. Мати дитини не пов¢язує появу набряку з будь-яким чинником, проте відмічає, що у неї самої траплялися випадки набряку Квінке. При огляді: набряк обличчя (особливо губ, повік) дуже щільної консистенції, обмежений за площею, білуватого відтінку. Патологічна висипка відсутня. Антигістамінні засоби виявилися неефективними. При лабораторному обстеженні виявлений дефіцит С1-2 інгібіторів.

A. Вроджений ангіоневротичний набряк

B. Алергічний набряк Квінке

C. Контактний дерматит

D. Лімфатичний набряк

E. Кропив¢янка

2. Дівчинка 6 років поступила в лікарню з діагнозом ГРВІ. При огляді, крім нездужання, підвищення температури тіла до 37,8°С, нежиті, слизистих виділень з носа, спостерігалася сповільнена, незрозуміла мова, нестійка хода, невпевнені, хаотичні рухи, часті падіння, при проведенні пальценосової проби – тремтіння. Шкіра звичайного кольору, суха, шерохувата, в ділянці шиї, ліктьових суглобів – чисельні телеангіектази. Лабораторно: знижена кількість Т-лімфоцитів, дисімуноглобулінемія, дефіцит Ig A, Ig G, дисбаланс Th/Ts, знижена відповідь на ФГА та бактерійні антигени. Який найбільш вірогідний первинний імунодефіцитний стан зумовлює таку картину?

A. Синдром Луї-Бар

B. Синдром Ді-Джорджи

C. Синдром Віскота-Олдріджа

D. Повільний імунний старт (ПІС-синдром)

E. Хвороба Брутона

3.Хворий 69 років скаржиться на біль у правій половині обличчя, головний біль, підвищення температури. Хворіє 3 дні, захворювання пов'язує з переохолодженням. Об'єктивно: в області правої половини шкіри чола - запальна гіперемія, набряк. На місцях пухирів - ерозії з некротичним нальотом. По краях вогнища - пухирці з запальною гіперемією. Яка найбільш вірогідна патологія ?

A. Екзема

B. Бешиха

C. Дерматит

D. Оперізуючий лишай

E.. Червоний плескатий лишай

4. У хворого 29 років, наркомана, який звернувся до стоматолога з приводу пародонтозу, виявлено лихоманку протягом 1,5 місяця, генералізовану лімфоаденопатію, втрату маси тіла на 12 кг, пітливість, збільшення печінки на 3 см, сліди перенесеного 2 місяці тому оперізувального лишаю. Упродовж 1,5 року страждав на фурункульоз. Який найбільш імовірний діагноз?

A. Хроніосепсис

B. ЦМВ-інфекція

C. Лімфогранулематоз

D. ВІЛ-інфекція

E. Гострий лейкоз

5.У дівчини 15 років встановлена виразна гіперплазія мигдалін, аденоїдів, лімфовузлів. Які сучасні імунологічні тести можуть вірогідно довести активну форму Епштейна-Барр вірусної інфекції:

A. Визначення антитіл класу G до антигенів ЕБВ в слині

B. Якісний метод полімеразної ланцюгової реакції на ДНК ЕБВ в слині

C. Кількісний метод полімеразної ланцюгової реакції на ДНК ЕБВ в крові

D. Якісний метод полімеразної ланцюгової реакції на ДНК ЕБВ в крові

E. Реакція непрямої гемаглютинації

6. Первинний елемент при вiрусному ураженнi слизової оболонки порожнини рота

A. Папула

B. Бляшка

C. Ерозiя

D. Пухирець

E. Кiрка

7. Ознака, не характерна для герпетичного стоматиту

A. Поєднання ураження шкiри i слизової оболонки

B. Ураження слизової оболонки iнших органiв

C. Гнилiсний запах з рота

D. Швидке зникнення пухирцiв

E. Регiонарний лiмфаденiт, що передує висипанню

8. Для дiагностики герпетичного стоматиту використовують

A. Електроодонтометрiю

B. Стоматоскопiю

C. Метод iмунофлуоресценцiї, ПЛР

D. Бактеріологічне дослiдження крові

E. Бiохiмiчне дослiдження кровi

9. Гострий герпетичний стоматит проявляється

A. Рiзким невралгiчним болем вздовж гiлок трiйчастого нерва

B. Пухирцевим висипанням вздовж нервових стовбурiв

C. Довiльно згрупованими пухирцевими висипаннями на слизовiй оболонцi рота

D. Висипанням пухирцiв у мiжпальцевих складках

E. Безсимптомним перебiгом

10. Гострий герпетичний стоматит в першу чергу диференцiюють з

A. Невралгiєю трiйчастого нерва

B. Сифiлiсом

C. Багатоформною ексудативною еритемою

D. Хронiчним рецидивуючим афтозним стоматитом

E. Кандидозом

11. Оперiзуючий лишай диференцiюють за характером болю з

A. Невралгiєю трiйчастого нерва

B. Сифiлiсом

C. Пухирчаткою

D. Багатоформною ексудативною еритемою

E. Алергiчним стоматитом

12. Клiнiчнi ознаки, що дозволяють диференцiювати герпангiну та гострий герпетичний стоматит

A. Гострий початок

B. Симптоми iнтоксикацiї

C. Елементи ураження

D. Локалiзацiя елементiв ураження

E. Симптоматичний лiмфаденiт

13. Обтяжена спадковість вiдносно герпесвiрусної iнфекцiї, частi гострi "простуднi" захворювання, хронiчнi недуги дихальної системи, ураження очей вiрусним кон'юнктивiтом чи блефаритом, наявнiсть подразнень слизової оболонки ротової порожнини - чинники ризику щодо виникнення

A. Хвороб пародонта

B. Рецидивуючого герпетичного стоматиту

C. Хронiчного рецидивуючого афтозного стоматиту

D. Пухирчаки

E. Кандидозу

14. Ефективну дiю щодо профiлактики рецидиву герпетичного стоматиту виявляє

A. Застосування гормональних препаратiв

B. Прийом противiрусних препаратiв i iмунокоректорiв

C. Антибiотикотерапiя в поєднаннi з вiтамiнотерапiєю

D. Повний курс противiрусної терапiї

E. Рано розпочата фiзiотерапiя

15. Які мазі не застосовують для обробки ерозiй в першi днi захворювання на гострий герпетичний стоматит?

A. Зовіраксу

B. Бутадiонову

C. Фастум-гель

D. Ацикловіру

E. Бонафтонову

16. Ацикловiр, бонафтон, вальтрекс – препарати дії:

A. Протизапальної дії

B. Десенсибiлiзуючої дії

C. Вiтамiннi

D. Противiрусної дії

E. Неспецифiчнi стимулятори

17. На фонi зниження iмунологiчної реактивностi органiзму i мiсцевого iмунiтету дрiжджоподiбнi гриби можуть спричинити ураження СОПР:

A. виразково-некротичним стоматитом

B. Хворобою Ослера

C. Кандидозом

D. Синдромом Шегрена

E. Хворобою Лайла

18. Сухiсть в порожнинi рота, печiння слизової оболонки, посилення болю пiсля гострої iжi, надмiрний бiлий налiт i яскрава гiперемiя невкритих нальотом дiлянок слизової оболонки рота - характернi клiнiчнi ознаки

A. Глосодинiї

B. Кандидозу

C. Невралгiї трiйчастого нерва

D. Синдрому Шегрена

E. Хвороби Реклiнгаузена

19. Найiмовiрнiша хвороба, яка проявляється появою в порожнинi рота кандидозу, виразково-некротичних процесiв, герпетичної висипки, м'якої лейкоплакiї, саркоми Капошi

A. Сифiлiс

B. Туберкульоз

C. Інфекцiйний мононуклеоз

D. СНIД

E. Цукровий дiабет

20. Поява на слизовiй оболонцi порожнини рота саркоми Капошi характерна для

A. Сифiлiсу

B. Гранулематозу Вегенера

C. Туберкульозу

D. СНIДУ

E. Лейкоплакiї

Тема 7. Вірні відповіді на тестові питання: 1.A, 2.C, 3.A, 4.D, 5.C, 6.A, 7.E, 8.C, 9.C, 10.C, 11.A, 12.D, 13.B, 14.B, 15.C, 16.D, 17.C, 18.B, 19.D, 20.D.

Тема № 8. Імунологія специфічних запальних процесів щелепо-ліцьової ділянки (туберкульоз, актиномікоз, сифіліс, СНІД)

1. Який вид імунітету формується при активному сифілісі

A. стійкий набутий

B. атитоксичний

C. нестерильний

D. пожиттєвий

2. При латентній формі сифілісу в крові переважають

A. IgA і IgM

B. IgG

C. відсутні антитіла

D. IgA

E. IgM

3. Серонегативний маніфестний перебіг сифілісу відбувається при

A. недостатній концентрації IgA і IgM до антигенів блідої трепонеми

B. високій концентрації IgM

C. високій концентрації IgG

D. відсутності специфічних антитіл до збудника сифілісу

4. Відсутність зараження сифілісом виникає при

A. активності клітинного імунітету

B. достатній активності клітинного та гуморального імунітету

C. вираженій активності антитрепонемних антитіл

D. толерантності Т- та В- лімфоцитів

5. Лікування первинного сифілісу передбачає призначення

A. імунотропних препаратів

B. препаратів пеніцилінового ряду

D. обов’язковій комбінації імунотропних препаратів та препаратів пеніциліну

E. тактики спостереження

6. Основою лікування актиномікозу є

A. хірургічне лвкування

B. імунотропне лікування

C. Хірургічне та імунотропне лікування

D. хірургічне та антибактеріальне лікування

E. антибактеріальне лікування

7. Для швидкої діагностики актиномікозу застосовують

A. полімеразну ланцюгову реакцію

B. реакцію гальмування міграції лейкоцитів з актинолізатом в якості антигену

C. шкірно-алергічну реакція з актинолізатами

D. гістологічні реакції

E. серологічні реакції

8. Для пригнічення актиноміцетів вирішальною є

A. гуморальна імунна відповідь

B. клітинна імунна відповідь

C. фактори вродженого імунітету

D. система комплементу

E. фактори вродженого та клітинного набутого імунітету

9. У формуванні протитуберкульозного імунітету важливу роль відіграють

A. CD4 T-лімфоцити

B. CD8 Т-лімфоцити

C. атитіла IgG

D. система комплементу

10. Туберкульозний вовчак буває у пацієнтів

A. з недостатньою імунною відповіддю на збудник

B. з агранулоцитозом

C. з достатньої імунною відповіддю на збудник

E. після імуносупресивної терапії

11. Первинний туберкульоз ротової порожнини можливий

A. тільки після травми слизової.

B. при неушкодженій слизовій

C. при повітряно-крапельному зараженні

D. тільки після імуносупресивної терапії

12. Ризик пневмоцистної пневмонії при ВІЛ-інфекції особливо суттєвий, коли число лімфоцитів CD4 сягає

A. вище 200 мкл^–1

B. нижче 200 мкл^–1.

C. нижче 500 мкл^–1

D. нижче 1000 мкл^–1.

13. Такі ознаки, як зниження числа лімфоцитов CD4 та зміна співвідношення CD4/CD8

A. вказують на ВІЛ-інфекцію, проте неспецифічні для неї і спостерігаються при інших хворобах.

B. є основним діагностичним критерієм ВІЛ- інфекції

C. не вказують на ВІЛ-інфекцію

D. вказують на ВІЛ-інфекцію на термінальних стадіях

14. Препарат зидовудін призначають усім ВІЛ – інфікованим, у яких число лімфоцитів CD4 в крові

A. нижче 200 мкл^–1

B. нижче 500 мкл^–1

C. нижче 1000 мкл^–1

D. не призначають через неефективність

15. Найчастіше опортуністичні інфекції при СНІД викликають:

A. Pneumocystis carinii,

B. Mycobacterium avium-intracellulare, Mycobacterium tuberculosis, C.Cryptococcus neoformans, Candida spp.,

D. Toxoplasma gondii, Histoplasma capsulatum,

E. ДНК- віруси, наприклад цитомегаловірус, вірус гепатитауB, виіс простого герпесу

F. усі відповіді вірні

16. Найбільш ефективною при СНІД вважається

A. монотерапія антиретровірусними препаратами

B. подвійна терапія

C. потрійна терапія

D. симптоматична терапія

E. імуностимулююча терапія