4.3. Характеристика інструментів світового фінансового ринку

Операції на світовому фінансовому ринку здійснюються за допомогою фінансових інструментів.

Фінансові інструменти – різноманітні фінансові активи, які обертаються на ринку, є законними вимогами власників цих активів на отримання певного (як правило, грошового) доходу в майбутньому і за допомогою яких реалізуються операції на світовому фінансовому ринку. Основними інструментами на світовому фінансовому ринку є готівкові гроші, банківські кредити, цінні папери.

Фінансові інструменти, які обертаються на окремих сегментах світового фінансового ринку, характеризуються значною різноманітністю, тому їх можна класифікувати за багатьма ознаками (див. табл. 4.2).

Таблиця 4.2

Класифікація інструментів світового фінансового ринку

Класифікаційна ознака	Інструменти, що обслуговують світовий фінансовий ринок
За видами фінансових ринків	інструменти національного та міжнародного кредитного ринку (гроші і розрахункові документи, які обертаються на грошовому ринку); інструменти національного та міжнародного фондового ринку (цінні папери, які обертаються на цьому ринку); інструменти національного та міжнародного валютного ринку (іноземна валюта, розрахункові валютні документи, а також окремі види цінних паперів, які обслуговують цей ринок); інструменти національного та міжнародного ринку фінансових послуг (фінансові послуги, які надаються фінансовими інституціями (банками і небанківськими кредитними установами, факторинговими і лізинговими компаніями, фондовими і валютними біржами, страховими компаніями тощо) суб'єктам фінансових відносин — підприємницьким структурам, державі та громадянам); інструменти ринку дорогоцінних металів золота: цінні метали (золото, срібло, платина), які використовують з метою формування фінансових резервів і тезаврації, а також цінні папери, які обслуговують цей ринок.
За періодом обертання	короткострокові фінансові інструменти (з періодом обігу до одного року); довгострокові фінансові інструменти (з періодом обігу більше одного року).
За характером фінансових зобов’язань	інструменти, додаткові фінансові зобов'язання за якими не виникають (валютні цінності, золото тощо); боргові фінансові інструменти, які характеризують кредитні відносини між їх покупцем і продавцем та зобов'язують боржника погасити в передбачені строки їх номінальну вартість і заплатити винагороду у формі відсотка (облігації, векселі, чеки тощо); пайові фінансові інструменти, які підтверджують право їх власника на частку в статутному капіталі емітента і на отримання відповідного доходу (акції, інвестиційні сертифікати тощо).
За пріоритетною значимістю	первинні фінансові інструменти (фінансові інструменти першого порядку), які характеризуються їх випуском в обіг первинним емітентом і підтверджують прямі майнові права або відносини кредиту (акції, облігації, чеки, векселі тощо); вторинні фінансові інструменти, або деривативи (фінансові інструменти другого порядку).
За гарантованістю рівня дохідності	фінансові інструменти з фіксованим доходом; фінансові інструменти з невизначеним доходом, рівень дохідності яких може змінюватися залежно від фінансового стану емітента або кон'юнктури фінансового ринку.
За рівнем ризику	безризикові фінансові інструменти; фінансові інструменти з низьким рівнем ризику; фінансові інструменти з помірним рівнем ризику; фінансові інструменти з високим рівнем ризику; фінансові інструменти з дуже високим рівнем ризику.

Так, в економічній літературі прийнято виділяти дві основні групи фінансових інструментів світового фінансового ринку, які відрізняються надійністю щодо отримання доходу: інструменти власності та інструменти позики (див. рис. 4.7).

Інструменти власності – безстрокові інструменти, які засвідчують пайову участь інвестора в статутному фонді емітента (акціонерного товариства) та дають право власнику на отримання доходу у вигляді дивідендів, право на частку майна товариства при його ліквідації тощо.

Інструменти позики – строкові інструменти, які відображають відносини позики і являють собою зобов’язання емітента виплатити тримачу цінних паперів дохід у визначені умовами випуску моменти часу.

П охідні фінансові інструменти (деривативи) – це інструменти світового фінансового ринку, механізм випуску та обігу яких пов’язаний з купівлею-продажем певних фінансових активів. Ціни на похідні фінансові інструменти встановлюються залежно від цін активів, які покладені в їх основу і називаються базовими активами (цінні папери, процентні ставки, фондові індекси, іноземна валюта тощо). Похідні інструменти – це, як правило, угоди на придбання (продаж) з відстрочкою виконання, що слугують для страхування ризиків.

Фінансові інструменти світового фінансового ринку залежно від механізму нарахування доходу поділяються на інструменти з фіксованим доходом та інструменти з плаваючим доходом.

Інструменти з фіксованим доходом – облігації, інші боргові зобов’язання з фіксованими процентними виплатами, а також привілейовані акції, за якими сплачується фіксований дивіденд.

Інструменти з плаваючим доходом – боргові зобов’язання зі змінними процентними виплатами та прості акції, оскільки дивідендні виплати за ними наперед не визначені й залежать від розміру прибутку, отриманого фірмою протягом звітного періоду.

До характеристик фінансових активів світового фінансового ринку можна віднести:

1. Термін обігу – проміжок часу до кінцевого платежу або до вимоги ліквідації (погашення) фінансового активу. Активи бувають: короткострокові (з терміном обігу до одного року); середньострокові (від одного до чотирьох-п’яти років); довгострокові (від п’яти до десяти і більше років).

2. Ліквідність – можливість швидкого перетворення активу на готівку без значних втрат.

3. Дохідність – розраховується, як правило, у вигляді річної процентної ставки. При цьому розрізняють: номінальну ставку доходу (дохід у грошовому виразі, отриманий з однієї грошової одиниці вкладень, тобто абсолютний дохід, отриманий від інвестування коштів у фінансовий актив, абсолютну плату за використання коштів; реальну ставку доходу (дорівнює номінальній ставці доходу за вирахуванням темпів інфляції).

4. Дохід по активу – очікувані грошові потоки по ньому, тобто процентні, дивідендні виплати, а також суми, отримані від погашення чи перепродажу фінансового активу іншим учасникам ринку.

5. Подільність – мінімальний обсяг активу, який можна купити чи продати на ринку.

6. Ризикованість – невизначеність, пов’язана з величиною та часом отримання доходу за даним активом у майбутньому.

7. Механізм оподаткування – визначає, у який спосіб та за якими ставками оподатковуються доходи від володіння та перепродажу фінансового активу.

8. Конвертованість – перетворення фінансового активу на інший фінансовий актив (установлюється в умовах випуску).

9. Комплексність – можливість бути сукупністю кількох простих активів.

10. Валюта платежу – валюта, в якій здійснюються виплати за тим чи іншим фінансовим активом.

11. Поворотність – відображає розмір витрат обігу або сукупних витрат з інвестування в певний фінансовий актив та перетворення цього активу на готівку.