1.6 Визначення трудомісткості ремонту й технічного обслуговування

Використовуючи нормативну базу й дані графіка ремонту, визначаємо трудомісткість ремонту й технічного обслуговування верстатів:

а) механічної частини

= , (1.6)

де n_к, п_т, п_о, п_ок - відповідно кількість капітальних, поточних ремонтів і оглядів;

t_к^мех, t_т^мех, t_о^мех, t_ок^мех. – відповідно норма часу на 1 одиницю складності ремонту механічної частини капітальних, поточних ремонтів і оглядів;

Тр._ц.(рік) – тривалість ремонтного циклу в роках;

R_мех – категорія складності ремонту механічної частини.

= нормо-годин

В завданні дано 19 верстатів, тоді трудомісткість ремонту й технічного обслуговування механічної частини верстатів визначаємо за формулою:

= N , (1.7)

де N – кількість верстатів, N =19 шт;

- трудомісткість ремонту й технічного обслуговування механічної частини верстата, ч.

= 19 129,6 = 2462 нормо-годин

б) електричної частини

= , (1.8)

де n_к, п_т, п_о, п_ок - відповідно кількість капітальних, поточних ремонтів і оглядів;

t_к^эл, t_т^эл, t_о^эл, t_о^эл. – відповідно норма часу на 1 одиницю складності ремонту електричної частини капітальних, поточних ремонтів і оглядів;

Тр._ц.(рік) – тривалість ремонтного циклу в роках;

R_эл – категорія складності ремонту електричної частини.

= нормо-годин

В завданні дано 19 верстатів, тоді трудомісткість ремонту й технічного обслуговування електричної частини верстатів визначаємо за формулою:

= N , (1.9)

= 19 44 = 836 нормо-годин

в) електронних пристроїв

t^ЧПУ= ( ) Fе , (1.10)

де t_р^ЧПУ , t_то^ЧПУ – відповідно норма часу на 1000 годин, відпрацьованих 1 пристроєм, ремонту й технічного обслуговування електронних пристроїв числового програмного керування (ЧПУ), година;

F_е – ефективний фонд часу роботи встаткування, година.

t^ЧПУ= ( ) 3854 = 619,7 нормо-годин

В завданні дано 19 верстатів, тоді трудомісткість ремонту й технічного обслуговування електронних пристроїв ЧПУ верстатів визначаємо за формулою:

= N , (1.11)

= 19 619,7 = 11774,3 нормо-годин

1.7 Розрахунок чисельності персоналу, зайнятого ремонтом і технічним обслуговуванням верстатів

Необхідну кількість персоналу, зайнятого ремонтом і технічним обслуговуванням верстатів:

а) механічної частини ( слюсарів-ремонтників) визначаємо за формулою:

Ч_р = , (1.12)

де – трудомісткість ремонту й технічного обслуговування механічної частини 19 верстатів, нормо-годин;

F_д – дійсний фонд часу роботи одного робітника, годин;

k_н – планований коефіцієнт виконання норм, k_н=1.

Fд = Fп  (1 – α), (1.13)

де Fп - номінальний фонд часу роботи одного робітника, годин;

α - втрати часу по поважних причинах (хвороби, тарифні відпустки, виконання державних обов'язків) (α= 8-12%)

Fп = (Дк – Дв – Дп)  d , (1.14)

де Дк, Дв, Дп – відповідно кількість календарних, вихідних і святкових днів у році;

d – тривалість однієї зміни (8 годин).

Fп = (365 – 104 – 9)  8 = 2016 годин,

Fд = 2016  (1 – 0,1) = 1814 годин,

Ч_р = чол.

Приймаємо 2 слюсарів – ремонтників.

б) електричної частини ( слюсарів-електриків) визначаємо за формулою:

Ч_эл = , (1.15)

де – трудомісткість ремонту й технічного обслуговування електричної частини 19 - верстатів,

Ч_эл = чол.

Приймаємо 2 слюсарів-електриків, тому що дільниця працює в 2 зміни.

в) електронних пристроїв (наладчиків) визначаємо за формулою:

Ч_нал = , (1.16)

де – трудомісткість ремонту й технічного обслуговування електронних пристроїв ЧПУ 19 - верстатів,

Ч_нал = чол.

Приймаємо 7 наладчиків.

Складаємо відомість працівників ремонтної дільниці.

Таблиця 1.4 - Відомість працівників ремонтної дільниці

Професія	Прийнята кількість, чоловік	У тому числі по розрядах					У тому числі по змінах
		2	3	4	5	6	I	II
Слюсар-ремонтник	2	-	-	2	-	-	1	1
Слюсар-електрик	2	-	-	2	-	-	1	1
Наладчик	7	-	-	2	5	-	4	3
Всього	11	-	-	6	5	-	6	5

Визначаємо середній тарифний розряд:

, (1.17)

де Ч_і - чисельність робітників i-го розряду;

Р_i – i-тий розряд

Ср = розряд

Визначаємо годинну тарифну ставку середнього розряду:

, (1.18)

де Т_сi – тарифна ставка i-го розряду.

грн./год

8. Визначення площі й об'єму дільниці

Площа дільниці складається з виробничої й допоміжної площі. Виробничу площу розраховуємо виходячи з кількості і розміру верстатів. Допоміжна площа - це площа ділянки, зайнята складськими і побутовими приміщеннями.

Виробничу площу визначаємо за формулою:

, (1.19)

де S – площа верстату;

n – кількість верстатів.

м²

Допоміжна площа складає 16% від виробничої площі:

(1.20) м²

Загальну площу дільниці розраховуємо за формулою:

(1.21)

м²

Приймаємо висоту будівлі 8,2 м.

Об’єм будівлі розраховуємо за формулою:

(1.22)

Об’єм дільниці:

м³