Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Інстр пр зан БЖ радіаційна безпека.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
11.02.2020
Размер:
255.49 Кб
Скачать

Інструкція (для студентів) до проведення практичного заняття з «Безпеки життєдіяльності»

Спеціальність: 5.12010102«Сестринська справа»

Тема: «Техногенні небезпеки та їхні наслідки. Радіаційна безпека».

Оснащення: Ситуаційні задачі. Тестові завдання. Відеофільми: "Чорнобильська трагедія", "Захист від радіації". Комп’ютер, проектор, телескопічний екран. Прилади радіаційної розвідки, засоби індивідуального захисту.

І. Конкретні цілі:

Знати:

1. Механізм дії іонізуючих випромінювань. Ознаки радіаційного ураження.

2. Заходи з протирадіаційного захисту населення, продуктів харчування і води.

4. Прилади радіаційної розвідки та контролю.

5. Порядок проведення санітарної обробки населення.

Вміти:

1. Визначати фактори небезпеки при роботі з радіаційними речовинами.

2. Визначати зони радіоактивного забруднення, режимні заходи щодо захисту населення, правила поведінки у разі аварії.

3.Проводити санітарну обробку людей у разі радіаційної аварії.

4. Користуватися засобами індивідуального захисту.

ІІ. План проведення заняття.

  1. Співбесіда по темі заняття:

а) поняття про пожежу та її види;

б) основні причини виникнення пожеж у ЛПЗ;

в) заходи протипожежного режиму у Первомайському медичному коледжі;

г) засоби гасіння пожежі, їх призначення і класифікація;

д) правила поводження персоналу у разі виникнення пожежі;

е) види та зміст інструктажів з пожежної безпеки.

2. Самостійна робота студентів.

3. Підведення підсумків заняття.

Література:

  1. В.С. Тарасюк, «Охорона праці в ЛПЗ. Безпека життєдіяльності», ст. 333-342.

  2. Желібо. «Безпека життєдіяльності», ст.. 183-186.

Викладач: Дєєв В.В.

1. Поняття радіоактивності

Людина зазнає опромінення двома способами - зовнішнім та внутрішнім. Якщо радіоактивні речовини знаходяться поза організмом і опромінюють його ззовні, то в цьому випадку говорять про зовнішнє опромінення. А якщо вони знаходяться у повітрі, яким дихає людина, або у їжі чи воді і потрапляють всередину організму через органи дихання та кишково-шлунковий тракт, то таке опромінення називають внутрішнім.

Штучними джерелами іонізуючих випромінювань є ядерні вибухи, ядерні установки для виробництва енергії, ядерні реактори, прискорювачі заряджених частинок, рентгенівські апарати, прилади апаратури засобів зв'язку високої напруги тощо.

Опромінення населення України за останні роки за рахунок штучних джерел радіації, в основному пов'язане з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС, а також експлуатацією і «дрібними» аваріями на інших АЕС, НС в Краматорську, Кіровограді.

Серед техногенних джерел іонізуючого опромінення на сьогодні людина найбільш опромінюється під час медичних процедур і лікування, пов'язаного із застосуванням радіоактивності, джерел радіації.

Радіація використовується в медицині як у діагностичних цілях, так і для лікування. Одним із найпоширеніших медичних приладів є рентгенівський апарат. Також все більше поширюються і нові складні діагностичні методи, що спираються на використання радіоізотопів. Одним із засобів боротьби з раком, як відомо, є променева терапія.

Радіоактивність - це властивість речовин самовільно перетворюватись в інші, самовільний розпад атомних ядер вилучаючи при цьому різні елементарні частинки.

Розрізняють природну (уран, радон, космічні промені) і штучну радіоактивність (ізотопи).

Радіоактивні елементи містяться всюди: вони є в земній поверхні, повітрі, воді, біосфері. І про це треба знати, щоб людина могла правильно поводитися з ними, змогла забезпечити безпеку свого життя і діяльності. Зберегти своє здоров'я, працездатність та навколишнє середовище.

Радіонуклід - нестабільний нуклід, здатний до мимовільного розпаду.

Іонізуючі випромінювання мають ряд загальних характеристик, дві з яких - здатність проникати через матеріали різної товщини і іонізувати повітря і живі клітини організму - заслуговують особливої уваги.

Радіоактивні речовини володіють радіоактивністю тільки в визначений термін, поки в них існують ядерні перетворення. Після закінчення цього часу вони втрачають свої властивості і перетворюються в стабільні нерадіоактивні ізотопи. Для оцінки тривалості життя радіонукліду існує поняття - період напіврозпаду.

Період напіврозпаду ізотопу - час, за який розпадається в середньому половина всіх радіонуклідів даного типу в будь - якому радіоактивному джерелі.

Період піврозпаду йоду 131 - 8 діб, стронцію 90-29 років, цезію 137 - 30 років, плутонію 239-24 тис. років, урану-238 (руда) 4,5 млрд. років, урану 235-703 млн. років, а торію-232-більше 14 млрд. років.