3. «Економіка» і «менеджмент» стосовно до змі.

Ринок - не тільки сукупність існуючих та потенційних покупців товару або послуги, не тільки майданчик для торгу; сукупністьсоціально-економічних відносин у сфері обміну. За допомогою цих відносин відбувається реалізація товарів. Ринок існує тоді, коли він повноцінний:

• ринок засобів виробництва,

• ринокспоживчих товарів,

• ринок інтелектуальних продуктів або інновацій  (відкриття, винаходи, технології, ноу-хау),

• фінансовий ринок,

• ринок робочої сили.

У метафоричному плані часто говорять про "ринку ідей", про "політичному ринку", на якому політичні діячі набивають собі ціну перед виборами.

Вивченням і аналізом конкретних ринків, стратегією просування товару займається маркетинг.

Організацією та управлінням підприємством в системі ринкового господарства - менеджмент.

Але є і більш загальне поняття, яке охоплює всю сукупність відносин у цій сфері. Ми говоримо про єкономіку, зокрема, про економіку журналістики. Говорити про це змушує життя, оскільки все частіше ідеологічні проблеми поступаються місцем економічним проблемам.

Відомо, що термін "економіка" взагалі (від грец. oikonomia - уміннявести будинок, керувати будинком), має два значення. По-перше, це всенародне господарство країни, воно включає в себе всі галузі і всі види виробництва та обміну. По-друге, це історично визначена сукупністьвиробничих відносин, якийсь устрій виробництва. З точки зору марксизму цей устрій виступає як економічний базис суспільства. З точкизору лібералізму він визначається моральними нормами та ідеямипанівними в суспільстві і стає результатом розвитку громадськоїморалі, продуктом своєрідного суспільного договору.

Але всі згодні, що економіка - "це найважливіша область громадськихвідносин з приводу виробництва, розподілу, обміну та споживаннярезультатів людської діяльності, а також ефективного використаннянаявних ресурсів "(Політекономічний словник під ред О. Ожерельєва, А. Улюкаєва, І. Фамінского, М., 1990, с. 570).

В основі планової державної економіки лежить адміністративно -командний механізм координації економічної діяльності.

Ринкова економіка - це економічна система, заснована на ринковий механізмкоординації економічної діяльності. У ринковій системі товарно-грошові віднсини широко розвинені і носять загальний характер, переважає приватнавласність, узгодження між виробництвом та споживанням відбуваєтьсячерез механізм ціноутворення, вільна динаміка цін залежить відспіввідношення попиту і пропозиції, існують умови для конкуренції міжтоваропоізводітелямі, діють противитратної механізм і механізмсанації (оздоровлення, в тому числі через банкрутство підприємств). Важливо,що держава в цій системі не відповідає за боргами підприємств, агрошово-кредитна політика є незалежною від уряду і стеми допідтримання фінансової стабільності в економіці.

В адміністративно-командній системі все навпаки і директива головує над економічною доцільністю. Всі економічні функціїі керування процесом прагнуть максимальної централізації, а сфера товарно-грошових відносин звужується і підміняється адміністративнимрозподілом. При цьому головує державна власність іноділицемірно звана суспільної (як в СРСР).

Досить поширені економічні системи перехідного ізмішаного типу, які поєднують різні економічні уклади, декомерціалізація і ринок вигадливо переплітаються з адміністративнимизусиллями держави. У ряді випадків це саме перехідна економіка - країни СНД та Центральної Європи, Монголія, в якійсь мірі Китай і В'єтнам.  Іноді це багатоукладна економіка країн Азії і Африки, декапіталізм і соціалістичні елементи сусідять з феодальним, а то і зпервіснообщинним укладом. Нарешті для більшості країн Європи типово соціальне ринкове господарство (по Людвігу Ерхарду), де верховенство ринкових принципів доповнюється потужною соціальною роллю держави у сферісоціального захисту і розподілу. Особливо це характерно для таких країняк Німеччина, Франція, Швеція, Данія, Австрія.  Прикладом чисто ринкових економічних систем можуть служити США, Японія, Тайвань, Гонконг, країни Південно-Східної Азії.

У країнах Латинської Америки сформувався особливий тип олігархічного капіталізму (велика роль буржуазної і військової олігархії, яка зростаєтьсяз державною бюрократією, велике майнове розшарування в суспільстві).  На думку ряду економістів, такий капіталізм формується зараз в Росії,на Україні, в країнах Закавказзя та Середньої Азії.

У науковому плані розрізняють макроекономіку - науку про економіку як єдине ціле і мікроекономіку - науку про окремих ринках і економічних аспектах, яка досліджує діяльність галузі, фірми, такі приватні напрямки як ціноутворення або товарні послуги, або структура витрат,або податковий режим стосовно даної галузі, або бізнес-середовище, тобтоумови для функціонування ринку.  Якщо говорити про ринок мас-медіа, як про ринок, на якому реалізується специфічний товар - інформація, продукція засоби масової інформації,будь то друковані видання або теле і радіо передачі, то слід сказати проумовах, про бізнес-середовища для цього ринку. Поза сумнівом в чисто плановій радянській економіці, де всі ЗМІ були в руках держави, а підписка і поширення підпорядковувалися швидше адміністративному розподілу, ринку як такого не було.

У пострадянській ситуації в країнах СНД і Східної Європи існують де більше, а де і менш сприятливі умови для становлення ринку мас -медіа. Вони залежать від політичного режиму в країні, від питомої ваги держави в економіку, від ступеня лібералізації економіки в цілому, відрівня комерціалізації підприємств. Важливо, які умови створені для розвитку приватної власності і для приватизації, який стан національної валюти, чи є охочі інестувати гроші в ЗМІ, чи цезалишається монополією держави, яке оподаткування ЗМІ. Нарешті,велику роль відіграє менталітет населення, його ставлення до ринковоїекономіці, наявність освічених кадрів, готових працювати в умовах ринку.

Якщо ми розглянемо з цієї точки зору Україну, то ми побачимо?? , що в політичному плані у нашої держави є проблеми у відносинах з розвиненими країнами Заходу. Ми побачимо, що основні друковані ЗМІ перебувають уруках держави, а телебачення і радіо - повністю «приватизовані».  Будь-яку редакцію або телерадіокомпанію можна розглядати по-перше, як суб'єкт соціальної системи ЗМІ.

Значить, як і будь-яке комерційне підприємство редакція вбудована в ринкову економічну систему.  Виходячи з цього петербурзький дослідник Валентин Ворошилов у своєму свіженькому підручнику дає таке визначення:

- "сучасна економіка журналістики - це сукупність суспільних відносин в області виробництва, розподілу, обміну та споживання результатів журналістської діяльності на основі ринкового механізму господарювання ". А ринок передбачає насамперед конкуренцію.

Мета редакції - щоб цей ринок - як сукупність існуючих і потенційних покупців інформації - позитивно прийняв продукт її творчості і виробництва, щоб інтесивніше був обмін, ріс прибуток від нього, щоб збільшилася активна частка ринку за рахунок залучення потенційних читачів, слухачів, глядачів.