На платників податків покладаються такі обов’язки:

• Вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати ї зберігання в терміни, встановлені законами;

• Подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи й відомості, пов’язані з обчисленням і сплатою податків;

• Сплачувати належні суми податків у встановлені законом терміни;

• Допускати посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи пов’язані з утриманням об’єктів оподаткування, а також для перевірок з питань обчислення і сплати податків.

Платники податків мають такі права:

• Подавати державним податковим органам документи, підтверджують право на пільги з оподаткування в порядку , встановленому законами України;

• Одержувати та ознайомлюватися з актами перевірок, проведених державними податковими органами;

• Оскаржувати в установленому законом порядку рішення державних податкових органів і дії посадових осіб.

5. Відповідальність за порушення фінансового законодавства виступає як форма реалізації державного примусу, що виникає в різі вчинення порушення приписів фінансово-правових норм і полягає в застосування спеціально уповноваженими державними органами до правопорушника передбачених законом санкцій.

Фінансовій відповідальності притаманні ті ж ознаки, що і юридичній відповідальності в цілому, тобто :

• Підставою відповідальності є вчинення правопорушення;

• Відповідальність за порушення фінансового законодавства виступає як форма реалізації державного примусу за порушення приписів фінансово-правових норм;

• Полягає в застосуванні до правопорушника негативних наслідків, передбачених санкціями фінансово-правових норм, які мають майновий характер і виражені, переважно, в грошовій формі;

• Відповідальність за порушення фінансового законодавства реалізують у специфічній процесуальній формі.

Фінансове правопорушення – це дія або бездіяльність органів державної влади, місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання всіх форм власності, об’єднань громадян, посадових осіб, громадян України та іноземних громадян , наслідком яких стало невиконання фінансово-правових норм.

Відповідно до ст.116 Бюджетного кодексу України бюджетним правопорушенням визнають недотримання учасником бюджетного процесу встановленого цим кодексом та іншими нормативно-правовими актами порядку складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету чи звіту про його виконання. В Податковому кодексі РФ ( ст. 106) податковим правопорушенням визнають винно вчинене протиправне ( тобто те, що порушує законодавство про податки і збори) діяння ( дію або бездіяльність ) платника податків, податкового агента та інших осіб, за які цим Кодексом встановлено відповідальність.

Порушенню фінансового законодавства притаманні обов’язкові ознаки :

• Антисоціальний характер, що знаходить прояв у суспільній небезпечності ( якщо правопорушення є злочином, передбаченим Кримінальним кодексом) або суспільній шкідливості;

• Протиправність;

• Винність;

• Караність.

Антисоціальний характер є матеріальною ознакою порушень фінансового законодавства. Діяння, що порушують норми фінансового права, чинять шкоду нормальному здійсненню фінансової діяльності держави та місцевого самоврядування.

Протиправність вказує на передбачуваність конкретного діяння в актах фінансового законодавства.

Винність як ознака правопорушення вказує на наявність суб’єктивного зв’язку між протиправним діянням і його наслідками та особою, яка вчинила таку дію або бездіяльність у формі умислу або необережності.

Караність є ознакою, яку логічно зумовлено антисоціальним характером правопорушення, негативною оцінкою з боку суспільства та безпосередньо впливає з його протиправності.

Сукупність даних ознак, які визначають вчинене діяння правопорушенням , охоплено таким поняттям як склад правопорушення. Склад правопорушення включає наступні елементи: об’єкт правопорушення; об’єктивна сторона правопорушення; суб’єкт правопорушення та суб’єктивна сторона правопорушення.