Результати самостійної роботи:
Самостійне завдання оформляється на аркушах формату А4, дотримуючись методичних вказівок. Робота після оформлення здається викладачу для перевірки.
Самостійна робота 11
Тема: Виконання малюнку драперій із складками.
Кількість годин: 4
Навчальні цілі: - засвоєння послідовності і правил виконання малюнку драперій із складками;
- сприяння оволодінню технікою виконання малюнку драперій із складками.
Студент повинен:
знати: послідовність і правила виконання малюнку драперій із складками;
вміти: малювати драперії із складками.
Завдання:
Виконати малюнки драперій із складками.
Методичні вказівки:
Перед виконанням малюнку драперій із складками ознайомитись з теоретичними основами.
Тканина сама по собі - площина, плоска поверхня, що не має форми. Тільки облягаючи який-небудь предмет або фігуру людини - вона може спускатися у вигляді складок, повертаючись то лицьовою, то виворітною стороною. Малювання допомагає вивчити властивості тканин.
Будь-яка тканина залежно від утримуючих її в певних опорних точок ліній і форм утворить складки. Більше складні складки прийнято називати драпіруваннями. Складки і драпірування можуть бути різних форм.
Форма складок залежить від того, на який предмет вона накинута, і напрямок складок залежить від цих форм.
Форма людського тіла багато в чому нагадує геометричні фігури - циліндр, куля. Перш ніж вивчати драпірування на фігурі людини, можна їх розглянути, накинувши тканину на кулю, циліндр, конус і т.д., визначаючи закономірності утворення складок. У тканині, кинутої на поверхню стола, стільця чітко проявляються, її пластичні властивості. Заміни, злами і складки утворять, залежно від м'якості, плинності або, навпаки, твердості тканини, тобто її структури. Так, складки на марлі сильно відрізняють від складок на оксамиті, парчі або сукні, а також на шовку або ситці. Порівняння двох тканин можливо за принципом контрасту - легка або важка, матова або блискуча, тверда або м'яка, щільної або розрідженої структури та ін.
Даючи тканини образні і точні характеристики, її можна назвати м'якої, струмливої; твердої, що стирчить; важкої з великими складками; легкої повітряної, прозорої або пружної, млявої і т.д.
Малюнок драпірування ведуть у чотири прийоми:
1- намічаємо композицію малюнка у вигляді начерку тонкими лініями.
2-
намічаємо основні пропорції всієї маси
тканини, позначаючи великі і другорядні
складки.
3- легко заштриховуємо всі затемнені місця.
4- закінчуючи малюнок, наносимо всі півтони, підкреслюючи тіні виділяючи основні складки.
Мал. 11.1
Візерунок або малюнок тканини (клітина, смужка, квітковий орнамент і т.д.) при малюванні драпірувань зображують на рельєфі складок.
Схема побудови складок різної конфігурації:
Мал. 11.2
Намічаємо прямокутник, трикутник або будь-яку іншу форму яку має даний шматок тканини;
проводимо лінію, що обмежує ширину складки внизу, зиґзаґоподібного контуру вигинів тканин обертаємо стягнення співвідношення висоти зиґзаґа і ширини тканини;
будуємо контури вигинів складок, звертаючи увагу на паралельність окремих елементів зиґзаґа і плавність вигинів ліній;
намічаємо вертикальні контури та нижній контур складок (побудова контурів верху повинна відповідати побудові контурів низу);
після промальовування контурів умовно визначаємо напрямок світла падаючого на складки тканини, і відповідно до цього намічаємо більше світлі і темні площини на поверхні складок;
створюючи ілюзію об’єму за допомогою світла і тіні, заштриховуємо всі тіньові місця.