Тема 2. Класифікація та кодування економічної інформації

2.1. Класифікація економічних даних

2.2. Методи класифікації економічної інформації

2.3. Методи кодування економічної інформації

2.4. Методика виконання робіт з класифікації та кодування даних

2.5. Єдина система класифікації та кодування техніко-економічної інформації

2.1. Класифікація економічних даних

Класифікація і кодування - це дві невіддільні частини одного процесу перекладу різноманітної економічної інформації з природної мови на форма­лізовану мову ЕОМ. Наведемо основні терміни й поняття, використовувані в цій галузі.

Класифікація - поділ множини об'єктів на частини за їх подібністю або відмінністю згідно з прийнятими методами.

Під час класифікації використовуються такі поняття:

Система класифікації - сукупність методів і правил класифікації та їхній результат.

Об'єкт класифікації - елемент класифікованої множини.

Ознака класифікації - властивість або характеристика об'єкта, за якою виконується класифікація.

Значення ознаки - якісне або кількісне вираження ознаки класифікації.

Класифікаційне угруповання - частина об'єктів, яка виділена під час класифікації. Найпоширенішими є такі назви класифікаційних угрупувань: клас, підклас, група, підгрупа, вид, підвид, тип.

Ступінь класифікації - етап класифікації при ієрархічному методі, внаслідок якого формується сукупність класифікаційних угруповань (або результат чергового поділу об'єктів одного класифікаційного угруповання).

Глибина класифікації - кількість ступенів класифікації.

Засобом вираження результатів класифікації є кодування.

Кодування - створення і присвоєння коду класифікаційному угрупо­ванню та об'єктові класифікації.

Код - знак, або сукупність знаків, узятих для позначення класифікаційного угруповання і об'єкта класифікації.

Алфавіт коду - система знаків, узятих для створення коду.

Основа коду - кількість знаків у алфавіті коду.

Розряд коду - позиція знака в коді.

Довжина коду - кількість знаків у коді без урахування пропусків.

Структура коду - умовне позначення складу та послідовності розміщення знаків у коді.

Контрольне число - розрахункове число, яке використовується для пере­вірки вірогідності запису коду.

Перекодування - присвоєння закодованому об'єктові нового коду.

Перекодувальні таблиці - таблиці взаємної відповідності кодів одних і тих самих класифікаційних угруповань, або об'єктів класифікації з різних

класифікаторів.

Матеріальним утіленням класифікації і кодування є класифікатор.

Класифікатор - офіційний документ, що являє собою систематизований перелік назв і кодів класифікаційних угруповань або об'єктів класифікації.

Класифікатори можна створювати системним або локальним способом. За системного способу інформація класифікується з урахуванням вимог різних рівнів управління (підприємство, міністерство, відомство тощо), за локаль­ного - у межах одного підприємства, організації або установи.

Класифікація і кодування - невіддільний елемент створення і функціо­нування комп'ютерних ІC. Метою класифікації і кодування є упорядкування і взаємоузгодження різних предметів, понять, властивостей чи інших елементів інформації. Використанням кодів можна значно скоротити обсяги інформації та трудомісткість її обробки на всіх етапах технологічного процесу автома­тизованої обробки даних.