Тема: мислення

Мислення - процес відображення у свідомості складних зв’язків та відношень між предметами та явищами об’єктивного світу.

Мисленєва діяльність включає в себе наступні операції:

1. Порівняння;

2. Аналіз - виділення в об’єкті тих чи інших сторін, елементів якостей, зв,язків, відношень;

3. Синтез – об’єднання виділених аналізом компонентів цілого;

4. Абстракція - мисл. операція, в основі якої лежить виділення суттєвих ознак та зв’язків предмету і відволікання від інших, другорядних;

5. Конкретизація - це перехід від абстракції та узагальнення до конкретних предметів чи явищ дійсності;

6. Узагальнення.

Види мислення: - наочно-образне;

- словесно-логічне;

- практично-дійове.

Форми мислення:

Поняття - відображення найбільш суттєвих та загальних якостей предметів та явищ,

Судження - відображає зв’язки між предметами та явищами, утверження чи заперечення чого-небудь,

Умовивід - висновок одних суджень із інших, нових знань із попередніх.

МИСЛЕННЯ

1. Методика “Виключення” – верб. та не верб. варіант.

2. Методика “Виявлення суттєвих ознак”.

3. Методика “Аналогії” - верб. та не верб. варіант.

4. Методика “Складні аналогії”.

5. Методика “Класифікація” - усно.

6. Методика “Тлумачення прислів’їв” - усно.

Лабораторна робота. Методика “Виключення предметів (понять)”, (“4-й зайвий”)

Мета: дослідження здатності до узагальнення та абстрагування, вміння виокремлювати суттєві ознаки.

Матеріали та обладнання: бланк, папір, олівець, секундомір.

Процедура дослідження.

Існує 2 варіанти методики: предметний та словесний. Методика призначена для дітей 11-12 років і більше. Предметний варіант – для дітей дошкільного віку.

Інструкція: “Прочитай уважно слова. Три з чотирьох слів в кожному рядку є в деякій мірі однорідними поняттями та можуть бути об’єднані за загальною для них ознакою. Одне слово не відповідає цим вимогам і повинно бути виключено. Закресліть слово, яке не підходить по змісту. Завдання слід виконувати швидко та без помилок.”

Досліджуваний повинен назвати ознаку, за якою він об’єднав слова та зайве слово.

Аналіз результатів:

Якщо досліджуваний виконує перші 3-4 завдання, а далі помиляється по мірі їх ускладнення, чи вірно виконує завдання, але не в змозі пояснити своє рішення, підібрати групі предметів назву, то можна робити висновок про його інтелектуальну недостатність.

Якщо досліджуваний пояснює причину об’єднання предметів в групу не за їх родовими ознаками, а за ситуаційними ознаками, то це може свідчити про конкретне мислення, нездатність робити узагальнення за суттєвими ознаками.

БЛАНК-КЛЮЧ

1. Стол, стул, кровать, пол, шкаф.

2. Молоко, сливки, сало, сметана, сыр.

3. Ботинки, сапоги, шнурки, валенки, тапочки.

4. Молоток, клещи, пила, гвоздь, топор.

5. Сладкий, горячий, кислый, горький, соленый.

6. Береза, сосна, дерево, дуб, ель.

7. Самолет, телега, человек, корабль, велосипед.

8. Василий, Федор, Семен, Иванов, Петр.

9. Сантиметр, метр, килограмм, километр, миллиметр.

10. Токарь, учитель, врач, книга, космонавт.

11. Глубокий, веселый, светлый, низкий, мелкий.

12. Дом, мечта, машина, корова, дерево.

13. Скоро, быстро, постепенно, торопливо, поспешно.

14. Неудача, волнение, поражение, провал, крах.

15. Ненавидеть, презирать, негодовать, возмущаться, понимать.

16. Успех, неудача, удача, выигрыш, спокойствие.

17. Смелый, храбрый, решительный, злой, отважный.

18. Футбол, волейбол, хоккей, плавание, баскетбол.

19. Грабеж, кража, землетрясение, поджог, нападение.

20. Карандаш, ручка, рейсфедер, фломастер, чернила.

БЛАНК