8

Практичне заняття №_10__

Тема:

Морфологічні та синтаксичні норми сучасної української літературної мови,

варіанти норм

Мета:

• ознайомитися з морфологічними та синтаксичними нормами української літературної мови в професійному мовленні;

• розглянути особливості відмінкових форм іменників, ступенів порівняння прикметників, норми вживання числівників у фаховому мовленні;

• розвивати навички грамотного мовлення та письма;

• виховувати повагу до рідної мови.

Література:

1. Паламар Л.М., Кацавець Г.М. Українське ділове мовлення. - К, 1998. - С.

2. Плющ М.Я., Грипас Н.Я. Українська мова: Довідник. - К., 1999. - С.

3. Середницька А.Я., Куньч З.Й. Українська мова за професійним спрямуванням: Навч. посіб. / За ред. Г.Л.Вознюка. – К.: Знання, 2010. – С.

4. Шевченко Л.Ю. Сучасна українська мова: Довідник, - К., 1993. - С. Українська моваза професійним спрямуванням: Практикум: навч. посіб./ Т.В.Чорновол, Н.П. Руденко. – К.: ВЦ «Академія», 2010. С. .

ХІД РОБОТИ

І Теоретичний блок: ознайомтеся з теоретичним матеріалом,законспектуйте.

Морфологічні норми

у професійному мовленні

Рівень культури мовлення особистості залежить від правильного та нормативного послуговування морфологіч­ними нормами української літературної мови. Порівняно з лексичними похибками, на морфологічному рівні помилки менш поширені, проте слід бути уважними у процесі тво­рення різних граматичних форм іменників, прикметників, числівників, активних та пасивних дієприкметників тощо.

Іменник

Давальний відмінок

У давальному відмінку іменники чоловічого роду II відміни мають паралельні закінчення -ові, -еві (-єві) і -у, -ю: писати ректорові (ректору ), рекомендувати деканові (декану), відповісти директорові (директору).

Якщо в тексті поряд розташовано кілька іменників чо­ловічого роду у формі давального відмінка однини, то ре­комендують варіювати закінчення: Надсилаємо керівни­кові навчального закладу Петру Олександровичу Шевчен­ку повідомлення.

Кличний відмінок

В українській мові використання у звертаннях форм називного відмінка, що властиво російській мові, є ненор­мативним, отже, варто послуговуватися кличним відмін­ком: Василю Васильовичу, Петре Пилиповичу, Анатолію Івановичу, Ганно Василівно, Наталю Олександрівно, Те­тяно Володимирівно тощо.

Прикметник

Часто порушення морфологічних норм у сучасній ук­раїнській мові трапляється через неправильне творення якісних прикметників.

Ступенювання прикметників

Прикметники мають вищий і найвищий ступені порів­няння.

Вищий ступінь прикметників утворюють додаванням: а) суфікса -іш- або -ш- до основи чи кореня звичайної фор­ми якісного прикметника: нов-іш-ий, повн-іш-ий, син-іш-ий, дешев-ш-ий, солодший; б) слів більш, менш до звичай­ної форми якісного прикметника: більш вдалий, більш гли­бокий, менш вередливий.

Найвищий ступінь прикметників утворюють додаван­ням: а) префікса най- до форми вищого ступеня: найбіль­ший, найкраща, найменше; б) слів найбільш, найменш до звичайної форми якісного прикметника: найбільш зруч­ний, найбільш стійка, найменш приємне.

Для підсилення вживають при формах найвищого сту­пеня прикметників частки що і як. Пишуть їх з прикмет­никами разом: щонайсильніший, якнайбільший, якнай­швидший.

Для офіційно-ділового стилю мовлення характерна складена форма ступенів порівняння прикметників.

Активні та пасивні дієприкметники

Переклад з російської та польської мов дієприкметни­ків і дієприкметникових зворотів українською мовою під­порядкований таким правилам:

Пасивні дієприкметники російської мови на -м(ий) в українській мові змінюють дієприкметники на -н(ий). На­приклад: производимый (рос.) — вироблюваний (укр.); не­достижимый (рос.) — недосяжний (укр.).

Активні дієприкметники теперішнього часу російсь­кої мови відтворюють прикметники українською мовою: навколишній, життєствердний, руйнівний.

Активні дієприкметники минулого часу пишуть із суфіксом -л: посивілий, завислий.

Російські активні дієприкметники перекладають в українській мові як іменники: работающий — працівник; играющий — гравець.

Норми вживання числівників у фаховому мовленні

За значенням та граматичними ознаками числівники поділяють на кількісні й порядкові. Кількісні числів­ники відповідають на запитання скільки? і означають назви абстрактних чисел чи кількість предметів. Розрізня­ють такі групи кількісних числівників: власне кількіс­ні (сім, дванадцять, тисяча), збірні (двоє, восьмеро, де­сятеро), дробові (одна третя, дві сьомих), неозначе­но-кількісні (чимало, кільканадцять).

Порядкові числівники відповідають на запитання котрий? і означають порядок предметів при лічбі або їх місце в ряду однорідних.

За будовою числівники поділяють на прості (вісім, тре­тій, двоє), складні (п'ятдесят, шістсот) та складені, утво­рені з кількох слів (сто вісімдесят шість, двадцять три).

Відмінювання числівників Відмінювання кількісних числівників

За нормами української літературної мови відмінюються всі розряди числівників. Поширеними помилками усного мовлення є вживання ненормативних форм числівників, неповне відмінювання складених і складних числівників.

1. Числівники один (одно (-е), одна, одні) відмінюється так:

Н. (с к і л ь к и?) один — одно (-е) одна одні

Р. (с к ількох?) одного однієї (-ої) одних

Д. (с к і л ь к о м?) одному одній одним

3. =Н. або Р. одну =Н. або Р.

О. (скількома?) одним однією (-ою) одними

М. (н а с к і л ь к о х?)(на) одному (ім) (на) одній (на) одних

Форми середнього роду одно і одне є паралельними, але одне – частіше вживана форма.

2. Числівники два (дві). Три. Чотири відмінюються так:

Н. два – дві три чотири

Р. двох трьох чотирьох

Д. двом трьом чотирьом

З. =Н. або Р. =Н. або Р. =Н. або Р.

О. двома трьома чотирма

М. (на) двох (на) трьох (на) чотирьох

3. Числівники п'ять— десять, числівники на -дцять і на -десят у не­прямих відмінках мають паралельні (стилістично нейтральні) форми і відмі­нюються за таким зразком:

Н. п'ять десять

Р. п'яти (п'ятьох) десяти (десятьох)

Д. п'яти (п'ятьом) десяти (десятьом)

3. п'ять або п'ятьох десять або десятьох

О. п'ятьма (п'ятьома) десятьма (десятьома)

М. (на) п'яти (п'ятьох) (на) десяти (десятьох)

У числівниках шість, сім, вісім при відмінюванні відбувається чергування:

Н. шість сім вісім

Р. шести (шістьох) семи (сімох) восьми (вісьмох)

Д. шести (шістьом) семи (сімом) восьми (вісьмом)

З. шість або шістьох сім або сімох вісім або вісьмох

О. шістьма (шістьома) сьома (сімома) вісьма (вісьмома)

М. (на )шести (шістьох) (на)семи (сімох) (на) восьми (вісьмох)

Запам'ятайте! У числівниках на -десят в українській мові, на відміну від російської, перша частина не змінюється. Порівняйте:

	російська мова		українська мова
И	шестьдесят	Н.	шістдесят
Р	шестидесяти	Р.	шістдесяти (шістдесятьох)
Д	шестидесяти	Д.	шістдесяти (шістдесятьом)
	шестьдесят	З.	шістдесят або шістдесятьох
	шестьюдесятью	О.	шістдесятьма (шістдесятьома)
П	(о) шетидесяти	М.	(на) шістдесяти (шістдесятьох)

4. Числівники сорок, дев’яносто, сто у всіх непрямих відмінках, крім знахідного, що відповідає називному, мають закінчення - а:

Н.	сорок	дев'яносто	сто
Р.	сорока	дев'яноста	ста
Д.	сорока	дев'яноста	ста
3.	сорок	дев'яносто	сто
О.	сорока	дев'яноста	ста
.	сорока	дев'яноста	ста

5 М. У числівниках, що позначають сотні, відмінюються обидві частини:

Н.	триста	сімсот
Р.	трьохсот	семисот
Д.	трьомстам	семистам
3.	= Н. або Р.	= //. або Р.
О.	трьомастами	сьомастами (сімомастами)
М.	(на) трьохстах	(на) семистах

Запам'ятайте паралельні форми орудного відмінка числівників п'ятсот - дев'ятсот: п'ятьмастами (п'ятьомастами), шістьмастами (шістьомастами), сьомастами (сімомастами), вісьмастами (вісьмомастами), дев'ятьмастами (дев'ятьомастами).

6. Числівник тисяча відмінюється як іменник першої відміни мішаної групи (тисяча, тисячі, тисячі, тисячу, тисячею, (на) тисячі), мільйон, міль­ярд відмінюються, як іменники другої відміни твердої групи (мільйон, міль­йона, мільйону/мільйонові тощо).

7. Збірні числівники двоє, трос, четверо в непрямих відмінках мають форми відповідних кількісних числівників: двоє, двох, двом трос, трьох, трьом... .

Як числівник два відмінюються збірні числівники обидва, обидві, обоє. Збірні числівники п'ятеро— двадцятеро і тридцятеро мають у не­прямих відмінках форми, що збігаються з вторинними формами відповідних кількісних числівників (у родовому, давальному, місцевому відмінках це форми на -ох,

-ом, в орудному відмінку — обидві форми).

8. У складених кількісних числівниках відмінюються всі складові час­тини:

Н. тисяча чотириста сорок п'ять

Р. тисячі чотирьохсот сорока п'яти (п'ятьох)

Д. тисячі чотирьомстам сорока п'яти (п'ятьом)

3. тисячу чотириста сорок п'ять (п'ятьох)

О. тисячею чотирмастами сорока п'ятьма (п'ятьома)

М. (на) тисячі чотирьохстах сорока п'яти (п'ятьох)

9. У дробових числівниках перший компонент відмінюється, як кількіс­ний числівник, другий компонент— як прикметник:

Н. п'ять шостих три десятих

Р. п'яти шостих трьох десятих

Д. п'яти шостим трьом десятим

3. =н. =н.

О. п'ятьма шостими трьома десятими

М. (на) п'яти шостих (на) трьох десятих

10. Числівники півтора (півтори) і півтораста не відмінюються.

11. Після прийменника близько кількісний числівник обов'язково ста­виться в родовому відмінку: близько ста сорока кілограмів, близько двохсот шістдесяти кілометрів, близько тисячі семисот сторінок.

12. Необхідно обирати правильну форму кількісних числівників при творенні складних слів (іменників і прикметників). Основними правилами є:

а) числівник один у складних словах має форму одно-: однокласник, одноліток, одноколірний, одногорбий, однолюб;

б) у двох формах виступають у складних іменниках і прикметниках числівники два, три, чотири. Елементи дво-, три; чотири- приєднуються до кореня, який починається на приголосний: двобортний, двовуглекислий, дво­процентний, двотижневик, трибарвний, трисерійний, тритомник, триша­ровий, тритижневий, триборство, чотирикімнатний, чотирикілометровий, чотириденний, чотирикутник тощо. Форми двох-, трьох-, чотирьох- висту­пають у словах, другий компонент яких починається на голосний: двохатом­ний, двохосьовий, трьохелементний, трьохелектродний, трьох'ярусний, чо­тирьохактний, чотирьохетапний тощо.

Форми родового відмінка традиційно вживаються у прикметниках, що закінчуються на -тисячний, -мільйонний, -мільярдний, а також у словах, компонентом яких є складний числівник: двохтисячний, трьохмільйонний, чотирьохмільярдний, двадцятидвохрічний, двадцятичотирьохповерховий, двохтисячоріччя;

в) числівники п'ять- десять, числівники на -дцять і на -десят у складі прикметників та іменників мають форму родового відмінка (із закін­ченням

-и): п'ятигодинний, шестиденка, десятилітровий, дев'ятнадцятиденний, п'ятдесятиметровий;

г) числівники дев'яносто, сто у складних словах зберігають форму називного відмінка: стоголосий, стодвадцятиміліметровий, стодвадцятип'ятилітній, стоквартирний, дев'яностопроцентпий, девяносторіччя;

г) числівники сорок, двісті- дев'ятсот виступають у складних словах у формі родового відмінка: сорокавідерний, сорокап'ятирічний, сорокаден­ний, двохсотлітній, п'ятисотрічний;

д) числівник тисяча входить до складу іменників і прикметників у фо­рмі тисячо: тисячочотирьохсотліття, тисячотонний, тисячоватний, тисячоголосий, тисячокілометровий, тисячогранний, тисячоголовий, тисячо­кратний.