Тема 18.Ринок праці.
Сутність та умови існування ринку праці.
Форми зайнятості.
Безробіття та його форми.
Тема 28. Економічне зростання.
Сутність економічного зростання.
Типи економічного зростання та їхня характеристика.
Економічний цикл та його фази. Економічні кризи.
Ринок праці.
1. Сутність та умови існування ринку праці.
Ринок праці – це система суспільних відносин, пов'язаних з наймом і пропозицією праці, тобто з її купівлею і продажем. Умови виникнення вільного ринку такі як і умови виникнення товарного виробництва в цілому, це: суспільний поділ праці, завдяки якому здійснюється спеціалізація виробників на виробництві тих чи інших конкретних товарів; економічне відокремлення виробників на основі приватної власності на засоби виробництва, що в основному забезпечує еквівалентність товарного обміну; самостійність товаровиробника та свобода підприємництва; наявність попиту на товар, що виробляється, з боку покупців. Аналогічними є умови виникнення ринку праці:
Перша умова – юридична свобода і здатність власника робочої сили за власним розсудом розпоряджатися своїми здібностями до праці.
Друга умова – це відсутність у працівника засобів виробництва, як джерела одержання всіх необхідних для життя засобів існування. В сучасних умовах мова й де не про абсолютну відсутність будь-яких засобів чи умов існування, а про їх недостатню кількість. Необхідність продажу своєї робочої сили виникає тоді, коли прибуток з інших джерел є недостатнім для одержання всіх необхідних для життя засобів.
Третя умова – це поява на ринку праці покупця-підприємця, який економічно змушений вийти на ринок праці, щоб купити запропоновану для продажу здатність до праці потрібних йому працівників.
Будь-який ринок може функціонувати тільки за умов поєднання
робочої сили і засобів виробництва. Ринок праці, на якому формуються попит і пропозиція робочої сили, посідає центральне місце серед інших ринків.
Ринок праці в широкому значенні – це система економічних відносин, що складаються між суб’єктами, які формують робочі місця і суб’єктами, які
претендують на них. Ринок праці у вузькому значенні – це співвідношення пропонованих робочих місць і суб’єктів, що претендують на них.
Ринок праці виконує специфічні функції: суспільного розподілу
праці;інформаційну; посередницьку; стимулюючу, а також досягнення
рівноваги між попитом і пропозицією робочої сили; вирішення питань
зайнятості та підтримка безробітних. Ринок праці можна класифікувати, виходячи із різних критеріїв. Так, за ознакою структури господарства розрізняють ринки праці окремих галузей, окремих видів діяльності, групи господарств з різними формами власності. За ознакою рівня економічного розвитку розглядають ринки праці регіонів, згрупованих залежно від рівня ВВП, оплати праці, доходів населення. За територіальною ознакою розрізняють ринки праці: місцевий, регіональний, національний, міжнародний (транспортний та світовий).
За змістом ринок праці поділяють на потенційний, циркулюючий та
внутрішньофірмовий.
За демографічними ознаками існують:
- ринок праці молоді
- ринок праці осіб передпенсійного віку та пенсіонерів
- ринок праці жінок
Забезпечення відповідності між попитом на робочу силу та її пропозицією за обсягом і структурою для досягнення їх ефективної
збалансованості відбувається за допомогою регуляторів ринку праці.
Основними функціями сучасного ринку праці є: суспільний поділ праці,
інформаційна, посередницька, професійна консультація, регулююча,
ціноутворююча, пропорційність розподілу робочої сили та резервна.
Вказані функції тісно пов'язані між собою і доповнюють одна одну.
Вони характерні для всіх видів ринку праці: внутрішнього, зовнішнього або
потенційного, та для циркулюючого, що складають національний ринок
праці. Крім того, існують такі різновиди ринку праці, як відкритий і
прихований. Коли пропозиція робочої сили перевищує попит на неї, з'являється надлишок робочої сили, тобто безробіття.Коли попит на робочу силу перевищує її пропозицію, це означає нестачу, дефіцит робочої сили з усіма відповідними наслідками.