#5. Виробничі кооперативи: поняття, види, особливості створення та діяльності.

Виробничим кооперативом визнається добровільне об'єднання громадян на засадах членства з метою спільної виробничої або іншої господарської діяльності, що базується на їх особистій трудовій участі та об'єднанні майнових пайових внесків, участі в управлінні підприємством та розподілі доходу між членами кооперативу відповідно до їх участі у його діяльності.

Визначення виробничого кооперативу, подане в ч. 1 коментованої статті, в цілому співпадає з відповідним визначенням, наведеним у ст. 2 Закону України "Про кооперацію" (див. коментар до ст. 94 ГК України).

Поряд з цим у Законі України "Про сільськогосподарську кооперацію" від 17.07.97 р. окремо дається визначення сільськогосподарського виробничого кооперативу (одного з видів сільськогосподарських і виробничих кооперативів). Так, сільськогосподарським виробничим кооперативом є юридична особа, утворена шляхом об'єднання фізичних осіб, які є сільськогосподарськими товаровиробниками, для спільного виробництва продукції сільського, рибного і лісового господарства на засадах обов'язкової трудової участі у процесі виробництва.

Решта сільськогосподарських кооперативів, які не є виробничими, названий Закон відносить до обслуговуючих, серед яких розрізняють переробні, заготівельно-збутові, постачальницькі, сервісні та інші.

Однією з характерних ознак виробничого кооперативу є безпосереднє здійснення виробничої, переробної, заготівельно-збутової, постачальницької, сервісної і будь-якої іншої підприємницької діяльності, не забороненої законом. Вказана діяльність може включати, зокрема, виробництво, заготівлю, переробку і реалізацію продукції, виробів виробничо-технічного призначення, виготовлення товарів народного споживання, збирання і переробку вторинної сировини і відходів виробництва, ремонт і обслуговування техніки, виробниче, шляхове і житлове будівництво, роздрібну торгівлю і громадське харчування, побутове обслуговування, організацію культурного дозвілля, медичну допомогу, надання правових, транспортно-експедиційних, науково-дослідних, проектних, конструкторських, впроваджувальних, спортивно-оздоровчих та інших послуг, а також у сферах рибальства, рибництва і виробництва рибної продукції, заготівлю деревини, видобуток корисних копалин, інших природних ресурсів та в інших галузях господарської діяльності тощо. Перелік вказаних видів діяльності не є вичерпним, але неодмінною умовою їх здійснення виробничим кооперативом є дотримання закріпленого в ст. 3 ЦК України, ст. 5 ГК України принципу свободи підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, що становить конституційну основу правового господарського порядку в Україні.

Частина 3 коментованої статті закріплює за виробничим кооперативом статус юридичної особи, який набувається ним з моменту державної реєстрації кооперативу, що здійснюється в загальному для всіх суб'єктів підприємницької діяльності порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 р.

Діяльність виробничого кооперативу здійснюється лише на підставі статуту як єдиного обов'язкового установчого документа кооперативного підприємства. Відповідно до ст. 8 Закону України "Про кооперацію", ч. 2 ст. 164 ЦК України статут виробничого кооперативу має містити такі відомості: найменування кооперативу, його тип та місцезнаходження; мета створення кооперативу і вичерпний перелік видів його діяльності; склад його засновників; умови і порядок вступу до кооперативу та виходу чи виключення з нього; права і обов'язки членів та асоційованих членів кооперативу; порядок внесення змін до статуту кооперативу; порядок встановлення розмірів і сплати внесків та паїв членами кооперативу та відповідальність за порушення зобов'язань щодо їх сплати; форми участі членів кооперативу в його діяльності; порядок формування, склад і компетенція органів управління та органів контролю кооперативу, а також порядок прийняття ними рішень, у тому числі з питань, рішення з яких приймається одноголосно чи кваліфікованою більшістю голосів членів кооперативу, які беруть участь у загальних зборах; порядок формування, використання та розпорядження майном кооперативу; порядок розподілу його доходу та покриття збитків; порядок обліку і звітності у кооперативі; порядок реорганізації і ліквідації кооперативу та вирішення пов'язаних з цим майнових питань; порядок скликання загальних зборів; умови і порядок повернення паю. Статут може містити й інші пов'язані з особливостями діяльності кооперативу положення, що не суперечать законодавству.

Додаткові вимоги закон висуває до змісту статуту сільськогосподарського виробничого кооперативу, де додатково також повинні визначати: форми трудової участі та оплати праці членів кооперативу; співвідношення між кооперативними виплатами і виплатами на паї, а також інші положення, пов'язані зі специфікою діяльності кооперативу, якщо вони не суперечать чинному законодавству.

Відсутність у статуті будь-яких з обов'язкових відомостей тягне за собою відмову в державній реєстрації з підстав невідповідності установчих документів вимогам, передбаченим законом.

Закон вимагає, щоб кожна юридична особа мала найменування, яке індивідуалізує її від інших юридичних осіб. Відповідно до ст. 90 ЦК України найменування юридичної особи обов'язково повинно містити інформацію про її організаційно-правову форму: вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру. Юридична особа не має права використовувати найменування іншої юридичної особи. Спеціальною вимогою до найменування виробничого кооперативу, що міститься в коментованій статті, є неодмінна наявність у ньому слів "виробничий кооператив" або "кооперативне підприємство", що свідчать про його організаційно-правову форму.

Відповідно до ч. 1 статті 97 ГК України та ст. 10 Закону України "Про кооперацію" від 10.07.2003 р. членами (засновниками) виробничого кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу.

Виробничі кооперативи є корпоративними підприємствами. Про корпоративний устрій виробничого кооперативу свідчить встановлена в коментованій статті та в ст. 7 Закону України "Про кооперацію" мінімальна кількість засновників (членів) виробничого кооперативу, яка не може бути меншою ніж три особи.

Відповідно до ч. 2 коментованої статті та ст. 7 Закону України "Про кооперацію" рішення про створення кооперативу приймається його установчими зборами і оформляється протоколом, який підписують головуючий та секретар зборів. У протоколі зазначаються фізичні особи, які брали участь в установчих зборах, зокрема: - прізвище, ім'я та по батькові, паспортні дані (для осіб без громадянства, які постійно проживають в Україні, - дані документа, який його замінює). Дані про фізичну особу засвідчуються її особистим підписом.

Набуття виробничим кооперативом статусу юридичної особи як самостійного суб'єкта права, наділеного цивільною та господарською правоздатністю і дієздатністю, безпосередньо пов'язане з моментом його державної реєстрації, яка, як уже відзначалося, здійснюється на загальних підставах відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 р. Державна реєстрація виробничого кооперативу полягає в засвідченні факту його створення як юридичної особи шляхом перевірки комплектності установчих та інших документів, які подаються державному реєстратору, повноти відомостей, що вказані в реєстраційній картці; перевірки документів, які подаються державному реєстратору, на відповідність закону та відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації. Завершальним у процедурі державної реєстрації є внесення відомостей про виробничий кооператив до Єдиного державного реєстру юридичних осіб; оформлення і видача свідоцтва про державну реєстрацію та виписки з Єдиного державного реєстру. Статтями 26 та 43 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" передбачена також передача державним реєстратором відомостей про державну реєстрацію юридичної особи до органів статистики, Державної податкової служби, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування, що є підставою для взяття виробничого кооперативу на облік цими органами.

Стаття 96 ГК України містить принципи діяльності виробничого кооперативу, які в цілому відповідають принципам кооперації, закріпленим у ст. 4 Закону України "Про кооперацію" від 10.07.2003 р. (див. коментар до ст. 94 ГК України).

Сутність цих принципів, зокрема, полягає в наступному:

- добровільність членства громадян у кооперативі та вільний вихід з нього - це принцип, який включає як право громадян добровільно об'єднуватися у виробничі кооперативи, так і право члена виробничого кооперативу на вільний вихід із кооперативу з виплатою йому вартості паю або одержанням його в натурі шляхом видачі майна, пропорційного розміру паю, а також право члена виробничого кооперативу передати свій пай чи його частину іншому членові кооперативу, якщо інше не встановлено статутом кооперативу чи законом;

- принцип особистої трудової участі членів кооперативу у діяльності підприємства є неодмінною умовою членства у виробничому кооперативі і полягає у безпосередній участі члена кооперативу в його виробничо-господарській діяльності (за винятком асоційованих членів, які можуть існувати у сільськогосподарських виробничих кооперативах); припинення трудової участі в діяльності виробничого кооперативу є підставою для припинення членства в кооперативі;

- відкритість і доступність членства для тих, хто визнає статут кооперативу, бажає брати участь у його діяльності на умовах, встановлених статутом кооперативу, - це принцип, який полягає не тільки в можливості реалізації права громадян на створення виробничого кооперативу, але й їх права на вступ до існуючого виробничого кооперативу на підставі письмової заяви громадянина і рішення правління (голови) кооперативу про прийняття у члени кооперативу, яке підлягає затвердженню загальними зборами, та за умови здійснення особою вступного та пайового внесків в порядку, визначеному статутом виробничого кооперативу;

- демократичний характер управління кооперативом, рівні права членів кооперативу при прийнятті рішень - як принцип діяльності виробничого кооперативу забезпечуються завдяки здійсненню управління ним на основі самоврядування, гласності та участі членів кооперативу у вирішенні питань його діяльності, а також завдяки наявності розгалуженої системи представницьких органів управління виробничого кооперативу, кожен з яких, за винятком виконавчого директора (який є найманим працівником), складається з членів кооперативу. Вищим органом управління виробничого кооперативу є загальні збори членів кооперативу. До органів управління кооперативу належать правління (голова) кооперативу та ревізійна комісія (ревізор) кооперативу, а в передбачених законом та/або статутом випадках ще й спостережна рада кооперативу;

- розподіл доходу між членами кооперативу відповідно до їх трудової та майнової участі в діяльності кооперативу - це принцип, який закріплює право членів кооперативного підприємства на так звані кооперативні виплати та виплати на паї, тобто на частину чистого прибутку (після сплати податків та формування передбачених законом і статутом фондів) виробничого кооперативу, що розподіляється між його членами з урахуванням їх трудової та іншої участі в діяльності кооперативу і за рішенням загальних зборів членів кооперативу виплачується у грошовій формі, товарами, цінними паперами тощо;

- контроль членів кооперативу за його роботою в порядку, визначеному статутом, полягає як у підзвітності решти органів управління кооперативом вищому органу - загальним зборам членів кооперативу, так і в самостійному здійсненні окремими органами (зокрема, ревізійною комісією) контрольних функцій за фінансово-господарською діяльністю кооперативу.

Виробничий кооператив відповідно до свого статуту самостійно визначає основні напрями господарської діяльності, здійснює її планування. Кооперативи самостійно розробляють програми і плани економічного та соціального розвитку, розглядають і затверджують їх на загальних зборах членів кооперативу. Кооперативи мають право провадити будь-яку господарську діяльність, передбачену статутом і не заборонену законом (див. коментар до ч. 2 ст. 95 ГК України).

Кооператив має право відкривати свої філії, відділення, представництва без створення юридичної особи.

Виробничі кооперативи провадять господарську діяльність з метою одержання прибутку. Оподаткування, облік і звітність в виробничому кооперативі здійснюються у порядку, передбаченому законодавством.

Виробничий кооператив реалізує свою продукцію, надає послуги за цінами і тарифами, які встановлюються ним самостійно або на договірній основі (вільні ціни), а у випадках, передбачених законодавством, - за державними цінами і тарифами.

Відповідно до Закону України "Про ціни і ціноутворення" від 03.12.90 р. вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів. Відповідно до Закону державне регулювання цін і тарифів може здійснюватися шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів (див. додатково коментар до ст. 189, 190, 191, 192 ГК України).

Частина 3 коментованої статті встановлює договірну основу виникнення відносин виробничого кооперативу з іншими підприємствами, установами, організаціями та громадянами в усіх сферах господарської діяльності. В силу принципу свободи договору майнові права та майнові обов'язки виробничих кооперативів, як і решти суб'єктів господарювання, можуть виникати як з угод, прямо передбачених законом, так і з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать, з урахуванням вимог Цивільного та Господарського кодексів України, інших актів цивільного та господарського законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Доход виробничого кооперативу формується з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці найманих працівників. Доход спрямовується на сплату податків та інших обов'язкових платежів, на погашення кредитів, покриття збитків, проведення відрахувань у фонди кооперативу, на кооперативні виплати, виплату часток доходу на паї тощо.

Кооперативні виплати - частина доходу виробничого кооперативу, що розподіляється між членами кооперативу з урахуванням їх трудової та іншої участі в діяльності кооперативу. Нарахування і виплата часток доходу на паї здійснюються за підсумками фінансового року з доходу, що залишається у розпорядженні кооперативу з урахуванням необхідності формування його фондів. Фінансовий рік виробничого кооперативу співпадає з календарним роком.

За рішенням загальних зборів членів кооперативу, виплата часток доходу на паї може здійснюватися у грошовій формі, товарами, цінними паперами тощо. Відповідно до ст. 26 Закону України "Про кооперацію" встановлено обмеження виплат на паї, загальна сума яких не може перевищувати 20 відсотків доходу, визначеного до розподілу. Тією ж статтею визначено, що кооперативні виплати та виплати на паї не належать до оплати праці.

Порядок використання доходу виробничого кооперативу визначається статутом кооперативу відповідно до закону.

Виробничий кооператив самостійно здійснює зовнішньоекономічну діяльність, яка є частиною зовнішньоекономічної діяльності України і регулюється законами України, іншими прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, зокрема в загальному для підприємств порядку, визначеному ст. 68 та розд. VII ГК України.

Порядок використання коштів виробничого кооперативу в іноземній валюті встановлюється валютним законодавством та статутом кооперативу.

Майнові відносини члена виробничого кооперативу з кооперативом у разі припинення членства в ньому та щодо переходу паю регулюються цивільним законодавством, зокрема ст. 166 ЦК України. Вказаною статтею також передбачений порядок звернення стягнення на пай члена виробничого кооперативу за його власними зобов'язаннями, який допускається лише в разі недостатності у нього іншого майна і визначається статутом кооперативу і законом.

У разі звернення заставодержателем стягнення на пай члена виробничого кооперативу, що переданий у заставу, застосовуються положення ч. 3 ст. 166 ЦК України щодо переважного права інших членів кооперативу на купівлю такого паю (його частини).