Охорона праці

Охорона праці - це комплекс заходів, спрямований на охорону робітників від виробничих травм, шкідливої дії отруйних речовин та усунення причин, що викликають травматизм. Під виробничою травмою розуміють те чи інше тілесне пошкодження працюючого, яке зчинилось на виробництві, по дорозі на роботу (або з роботи), на території підприємства, протягом робочого дня внаслідок якого тимчасово втрачається працездатність.

Побутова травма включає усі нещасні випадки, що зчинилися поза

виробництвом і не пов'язані з ним. Заходами, спрямованими на створення

безпечних умов праці, усунення випадків травматизму, професійних отруєнь і захворювань, займаються установи ПОСП. Техніка безпеки є невід'ємною частиною комплексу заходів по охороні праці. До виробничого травматизму належать: пошкодження кісток, зв'язок, м'язів,

шкіри, порізи, переломи, вивихи, струс мозку, ураження електричним струмом.

До нещасних випадків, що зчинилися на виробництві і розслідуються, належать також випадки обморожування, гострого отруєння і теплові удари. Під професійним захворюванням розуміють порушення здоров'я працюючого, що виникло внаслідок повільно діючої отруйної пари або газів, пилу, шуму,

вібрації тощо. Усі виробничі травми з втратою працездатності більше ніж на один робочий день розслідуються і реєструються; майстер одержавши звістку про нещасний випадок зобов'язаний терміново сповістити про це директора підприємства, або голову завкому, а потім разом із громадським старшим інспектором по ОП протягом 24 годин розслідувати причини того що сталось І скласти акт. На місці де трапився нещасний випадок із смертельним кінцем, забороняється працювати до початку розслідування, або змінювати робоче місце; тільки після закінчення розслідування або лише з дозволу комісії, яка Іпроводить розслідування можна починати роботу.

Усі хто працює на підприємствах будівельної індустрії зобов'язані засвоїти безпечні методи робіт і добре знати правила техніки безпеки. Кожний робітник може бути допущений до роботи, тільки після проведення вступног інструктажу з техніки безпеки, інструктажу по безпечних методах робіт на робочому місці і після проходження курсів з техніки безпеки. Вступний інструктаж проводить інженер з техніки безпеки з кожним робітником, який приступає до роботи шляхом бесіди і показу наочного приладдя. Проведення вступного інструктажу реєструють у журналі, який знаходиться у інженера з техніки безпеки або головного інженера підприємства. Вступний інструктаж знайомить робітника із причинами, що викликають травматизм: несправність обладнання, інструменту, проблеми в електромережі, неправильні методи роботи, тощо. Робітник знайомиться також з правилами поведінки на території підприємства при навантажувально-розвантажувальних роботах. Крім того кожен працюючий повинен знати організацію свого робочого місця, методи безпечної роботи на машинах та з інструментами, розглянути питання електробезпеки і ознайомитись з правилами особистої гігієни на виробництві. На робочому місці інструктаж проводить майстер, який докладно пояснює обов'язки, порядок утримання робочого місця, будову механізму, правила пуску, зупинки і зміщування верстатів тощо і правил техніки безпеки. Робітник повинен знати, як поводитись з матеріалом, готовими виробами, як підновити матеріали і укладати їх, правила користування захисними обладнаннями, робочим одягом. Для правильної експлуатації д/о устаткування кожний працюючий повинен знати призначення, технічну характеристику і будову верстата, порядок встановлення різального інструменту, налагодження правила і режим роботи на верстаті, правила техніки безпеки, види дефектів. Знаючи будову верстата можна більш раціонально використовувати його за призначенням, точно визначати розміри оброблювальних деталей. Залежно від швидкості подачі, різання і потужності привода

встановлюється режим обробки, крім цього працюючому треба знати будову різального інструменту, способи його установлення і налагоджування. Правильність добору і підготовки різального інструменту має велике значення для одержання якісних виробів. Процес налагодження і регулювання верстата включає обладнання річильного інструменту, регулювання направляючих упорів, обмежувачів і притискачів, механізмів подачі. Швидкість подачі і різання залежить від розмірів оброблюваних деталей, глибини і профілю обробки, породи дерева й інших факторів. Правила експлуатації устаткування передбачають перевірку вправності механізмів подачі, різання, керування, огороджуючих мастильних і гальмівних пристроїв, пуск і зупинку верстата, вмикання і вимикання подачі, правильне визначення установлення інструменту, притисків, упорів, направляючих. Після закінчення роботи верстат і пристрої повинні бути очищеними від стружки, тирси і бруду. Якщо у процесі роботи верстата були виявлені дефекти, про це необхідно сповістити майстра. Пожежі завдають народному господарству великі збитки. Основні причини пожеж — це невміле поводження з вогнем, куріння у пожежо-небезпечних місцях, несправності в електромережі, неправильне зберігання легкозаймистих матеріалів тощо. Для попередження пожеж необхідно щоденно дотримуватись і протипожежних правил. Треба систематично перевіряти електромережу своєчасно усувати її несправності. У місцях відведених для куріння, слід поставити діжки з водою і ящики з піском для недокурків. Для подачі сигналів про пожежу майстерня повинна мати пожежну сигналізацію - електричну і світлову.

Для забезпечення боротьби з пожежами і профілактики пожеж на кожному підприємстві із складу працюючих створюються добровільні пожежні дружини. На кожній зміні повинна бути мінімально необхідна кількість робітників пожежної дружини.

На круглопилкових верстатах для поперечного розкроювання слід дотримуватись таких правил:

І. Пилка має бути добре підготовлена, встановлена і захищена автоматично діючим пристроєм; не можна стояти поблизу пилки проти напрямку обертання І пилкового диска 2. Подавати заготовки можна лише тоді, коли пилка у вихідному положенні; перед подачею до пилки кінці заготовки можна вирівнювати на відстані від передніх зубців пилки, не меншій ніж 0,5 м. Якщо заготовку підрівнюють на каретці, то її можна відтягнути від пилки і закріпити собачкою або гачком, щоб вона знову не прокотилась до пилки: каретка для і подавання матеріалу мас буги забезпечена щитками, які б закривали передню частину пилки, що виходить за упор.

На круглопилкових верстатах для поздовжнього розкроювання необхідно керуватись такими правилами:

1. При ручній подачі частина пилки, розміщена над столом, має бути захищена надійним кожухом, який автоматично опускається на розпилювальний матеріал будь-якої товщини і закриває всі зубці; нижню частину пилки (під столом) захищають двома щитами, які розміщені один від одного на відстані не більш як 100 мм і виступають за лінію вершин зубців не менше ніж на 100 мм. Ці " захисні пристрої не повинні утруднювати зміну пилки і видалення тирси.

2. Розклинювальний ніж встановлюють за пилкою на відстані, не меншій ніж 10 мм від її зубців, а по висоті — на 10—15 мм вище від зубців пилки.

овщина розклинювального ножа має бути на 0,5 мм більша, ніж ширина розводу зубців.

3. На верстаті з ручною подачею при допилюванні кінців дощок потрібно користуватися колодкою-штовхачем.

4. При поперечному розпилюванні на універсальних верстатах каретка має І бути забезпечена надійними затискачами, а стіл — упорами, що обмежують рух каретки.

На фугувальних не регатах слід дотримуватись таких правил:

1. На верстатах з ручною подачею необхідно закривати ножовий вал автоматично діючим віяловим захистом, який у процесі фрезерування відкриває тільки ту частину ножового вала, по якій проходить заготовка.

2. Па краях плит стола, що біля ножового вала, мають бути сталеві накладки па відстані 3 – 5 мм від кола, що описують ножі, для підпору волокон у процесі фрезерування.

3. Мри поздовжньому фрезеруванні деталей, коротших від 400 мм, вужчих від 50 мм і товщих від 30 мм, при ручній подачі матеріалу потрібно користуватися колодкою - штовхачем.

5. Ножі з вала повинні виступати не більш як на 2 мм.

6. Короткі та криволінійні деталі можна фрезерувати тільки застосовуючи спеціальні шаблони.

7. Фугувальні верстати не можна використовувати для профільного фрезерування.

На рейсмусових верстатах необхідно дотримуватись таких правил:

1. Одночасне фрезерування двох і більше деталей різної товщини допускається тільки за умови надійного притискування подавальними валиками кожної з них.

2. Запобіжні упори слід встановлювати в усіх верстатах незалежно від наявності подавальних секційних валиків.

3. На передньому краю стола додатково встановлюють завісу із планок.

4. Рифлені валики не повинні мати тріщин, вибитих ребер, спрацьованих і поверхонь.

5. Оброблювані заготовки не повинні бути коротшими ніж відстань між центрами подавальних валиків (передніх і задніх) плюс 50 мм.

На фрезерних верстатах з нижнім розміщенням шпинделя і ручною подачею:

1. Різальний інструмент має бути забезпечений автоматично діючими захисними пристроями.

2. Перед початком роботи слід перевіряти кріплення всіх рухомих частин, особливо фрез і ножових головок.

3. Працюючи по копіру, заготовку необхідно міцно закріпити в цулазі.

4. Фрезеруючи короткі деталі по лінійці, потрібно застосовувати напрямні колодки або спеціальні пристрої з швидкодіючими затискачами.

На свердлильних верстатах необхідно керуватись такими правилами:

1. Патрони для свердел мають бути гладенькими й обтічної форми.

2. Свердла повинні бути захищені так, щоб при заглибленні їх в деревину або при виході з деревини частина свердла, розміщена перед деревиною, була

Або при виході з деривини частина свердла, розміщена перед деривиною, була весь час закрита,

3. Оброблювані деталі потрібно міцно закріплювати затискачами.

На токарних верстатах необхідно дотримуватись таких правил:

1. Перед встановленням заготовок на верстат слід надати їм відповідної форми (округлити).

2. Не ставити у верстат заготовки з тріщинами, гниллю та сучками.

3. Заготовки, склеєні з кількох частин, перед встановленням перевірити на міцність і точність склеювання.

4. Обточуючи важкі або склеєні заготовки, застосовувати міцні металеві опорні пластинки для заднього центра і передньої гребінки. Для торцевих поверхонь застосовують пластинки з шипами.

.

Додатки

модель	BF16 Vario
Енергоживлення
двигун	500 Вт 220 В ~50 Гц
Параметри інструмента:
Максимальний діаметр свердління в стали, мм	16
Максимальний діаметр торцевої фрези, мм	63
Максимальний діаметр кінцевій фрезі, мм	20
виступ оси шпинделя, мм	175
Число обертів:
Нижній діапазон, об/мін	100 - 1500
Верхній діапазон, об/мін	200 - 3000
Кінець шпинделя	MK 2 / M 10
Переміщення пиноли, мм	50
Поворот	+/- 90°
Перевідний механізм	2-ступенчатый, бесступ. регулювання
Переміщення по оси Z, мм	210
Розмір стола, мм	400 х 120
Переміщення по оси X, мм	220
Розмір Т-образных пазов, мм	10
Довжина між пазами, мм	35
Габаритні розміри:
довжина, мм	510
Ширина, мм	450
Висота, мм	760

СТАНДАРТНі ВИКОНАННЯ	DMA 41L	DMA 53L
Робоча ширина, мм	410	530
Розміри робочого столу, мм	2650 х 410	2900 х 540
- вхідний	1500	1625
- вихідний	1100	1225
Максимальна товщина зйому, мм	8	8
Діаметр ножового вала, мм	125	125
Оберти ножового вала, хв-1	4700	4700
Кількість ножів	4	4
Розміри ножів, мм	410х35х3	540х35х3
Розміри алюмінієвої лінійки, мм	1500x155	1500x155
Потужність двигуна, кВт	4,0	7,5
Діаметр наконечника для аспірації, мм	ø160	ø160
Вага верстата, кг	650	800
СПЕЦЗАМОВЛЕННЯ
Свердлильний вузол  з патроном WESTCOTT 0 - 16 mm, кг	100	100

характеристики	означення характеристики
Макс. довжина поміж центрами, мм	1200
Висота центрів над станиной, мм	120
Макс. діаметр заготовки, оброблюваний по копир, мм	150
Макс. діаметр заготовки при використання суппорта, мм	90
Швидкість подачі супорта ,м/мин	0-5
Швидкість обертовой подачі супорта ,м/мін	5
потужність двигуна шпинделя кВт	3
Швидкість обертання шпинделя ,об/мін	900-1500-2200-3000
Потужність двигуна гідр. насоса. кВт	0,75
Установлена потужність, кВт	3,75
Робочий тиск , бар	25-30
Розміри (довжна ширина висота), мм	2400 х 650 х 1540
Масса (нетто), кг	400
Масса (брутто), кг

Технические характеристики Lazzari JUNO 3200
Максимальна довжина пропила, мм	3130
Максимальна висота пропила (90°/45°), мм
Максимальна ширина реза, мм	1250
кут нахилу пильного узла, град.	0…45
Розмір рухомої каретки, мм	440×3200
Тип каретки	Шарикова
Основний пильний диск
- діаметр (посадочний діаметр), мм	400 (30)
- потужність привода, кВт	5,5
- частота обертання шпинделя, об/мін	2800/4000/5000
Підрізний пилковий диск
- діаметр (посадочний діаметр), мм	120 (20)
- потужність привода, кВт	0,75
- частота обертання шпинделя, об/мін	8 500
Масса станка, кг	820
Габаритні розміри, мм	3490х1420х1000