Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Фінанси зарубіжних країн 1.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
454.83 Кб
Скачать

Тема 6.

ФІНАНСИ ФЕДЕРАТИВНОЇ РЕСПУБЛІКИ НІМЕЧЧИНИ

Економічна і політична роздробленість на території сучасної Німеччини зберігалась практично до середини ХІХ століття. Лише в 1871 р. відбулось об'єднання Німеччини, у результаті чого була створена єдина імперська фінансова система. Важливу роль в цьому відіграв Отто фон Бісмарк (перший рейхсканцлер імперії).

Історично і хронологічно саме Німеччина стала однією з перших держав світу, де під впливом робітничого руху і профспілкових організацій було запроваджено закони соціального характеру: страхування на випадок захворювань, втрати працездатності, пенсійне забезпечення робітників, покладено обмеження на застосування дитячої праці. В 1891 р. Німеччина першою запровадила глобальний прибутковий податок; в 1916 р. тут введено вперше податок з обороту, або універсальний акциз, на основі якого згодом був введений ПДВ.

Економіка та фінанси Німеччини зазнали суттєвих руйнувань у період світових воєн. За роки Першої світової війни державний борг збільшився з 5 млрд. марок до 160 млрд. марок (в 32 рази). Репараційні платежі, які необхідно було сплатити на користь переможців становили 132 млрд. марок. Наслідки Другої світової війни були ще більш руйнівними: в 1945 р. державний борг у 5 разів перевищував довоєнний рівень національного доходу 1938 р. Практично усю економіку держави було зруйновано, а інфляція досягла 600%. Територія повоєнної Німеччини була поділена на дві держави: Федеративну Республіку Німеччину (ФРН) та Німецьку Демократичну Республіку (НДР), які проіснували понад 40 років (з 1949 до 1990 р.).

У відродженні післявоєнної економіки ФРН і розв'язанні соціальних проблем велику роль відіграв план Маршалла (1948-1951 рр.), в рамках якого був створений фонд відбудови європейської економіки, куди зараховувалися доларові субсидії та вартість обладнання, що поступало в Німеччину за планом Маршалла. Уже в перший рік Німеччина отримала допомоги на суму 2,4 млрд. дол. США, а загальний обсяг операцій по цьому фонду досяг 10 млрд. дол. США.

Значні фінансові наслідки мало друге об'єднання Німеччини в 1990 р.: населення суттєво збільшились і, водночас, з' явились додаткові проблеми економічного та соціального характеру. Для фінансової допомоги східним землям було створено два фонди: Фонд з обслуговування фінансових зобов'язань НДР (обсяг зобов'язань - 350 млрд. марок); Фонд Єдність, в рамках якого східним землям щорічно виділялось 35 млрд. марок.

Фінансова система ФРН складається з бюджетної системи, спеціальних урядових фондів, позабюджетних фондів, фондів державних підприємств, органів соціального страхування, федерального відомства з праці. З огляду на територіально-політичний устрій та розподіл повноважень у сфері федеральних фінансів фінансова система ФРН складається з таких рівнів:

  • фінанси федерації (федеральний бюджет, спеціальні фонди, фінанси державних підприємств);

  • фінанси земель (бюджети 16 земель, спеціальні фонди, фінанси підприємств);

  • місцеві фінанси (місцеві бюджети та фінанси комунальних підприємств).

Загальна характеристика податково-бюджетної сфери. В Німеччині

формування доходів бюджету - це не лише важливе фіскальне завдання, але й потужний

регулюючий механізм. За рівнем централізації доходів визначається показник «квота держави у ВВП». Формування доходів визначає цілу систему фінансових каналів, за якими в казну надходять ресурси від фізичних і юридичних осіб. Особливу роль при цьому відіграє податкова політика як важлива підсистема фіскальної політики.

Податкова система Німеччини базується на принципах, сформованих свого часу другим федеральним канцлером ФРН Л. Ерхардом (1963-1966). У ФРН податки використовуються як спосіб впливу на накопичення приватного капіталу з метою стимулювання темпів економічного зростання. Податкове регулювання умов накопичення суспільного капіталу є одним із основних інструментів державного впливу на економіку. В Німеччині використовуються такі основні методи податкового регулювання:

  • пониження або підвищення загального рівня оподаткування (йдеться про ставки особистого прибуткового податку, податку на доходи корпорації, непрямих податків);

  • застосування системи прискореної амортизації капіталу підприємств;

  • використання податкових пільг на інвестиції («податкового кредиту»);

  • запровадження різного роду податкових пільг, що сприяють діловій активності в окремих сферах чи регіонах.

У ФРН фінансовий рік співпадає з календарним. Бюджетний процес складається з трьох стадій (складання проекту бюджету, затвердження та виконання федерального бюджету), що передбачають визначення очікуваних доходів і видатків в бюджетному плані, ведення бюджетного обліку, фактичне відображення виконання бюджету. У бюджетному процесі головну роль відіграють такі органи влади та їхні структурні підрозділи:

  1. Міністерство фінансів

  2. представницькі органи:

  • бундесрат;

  • бундестаг;

  • Федеральна рахункова палата;

  1. Федеральний казначейський двір.

Бюджетна система ФРН у її сучасному вигляді почала формуватися у 20-х рр. минулого століття, а на початку 90-х рр. доповнилась приєднаними землями колишньої НДР. Сучасний бюджетний устрій ФРН базується на сильній децентралізованій системі і об'єднує три рівні - бюджет федерації, бюджети 16 земель і понад 11 тис. громад, які утворюють округи. Формально всі ланки бюджетної системи автономні, тобто самостійно складають бюджет, стягують податки, збори, витрачають кошти на виконання функцій, що підпадають під їхню юрисдикцію. Водночас у фінансовій статистиці Німеччини всі перелічені ланки бюджетної системи об'єднані в поняття «зведений бюджет держави», показники якого подані без повторного рахунку (без міжбюджетних відносин).

Федеральний бюджет ФРН є основною ланкою бюджетної системи країни і концентрує близько половини сукупного обсягу бюджетних ресурсів. Формування доходів федерального бюджету здійснюється шляхом акумуляції податкових та неподаткових надходжень. Податкові надходження складають близько 9/10 сукупних доходів федерального бюджету, фіскальне значення неподаткових надходжень достатньо невелике. До неподаткових надходжень зараховують відрахування з прибутку Deutsche Bundesbank, доходи від ведення господарської діяльності, участі у капіталі суб'єктів господарювання, процентні доходи, кошти від приватизації державного майна.

Традиційно, провідну роль у видатковій частині складають видатки соціального характеру: соціальні виплати, особливо такі статті витрат як пенсії військовим пенсіонерам, соціальні виплати з безробіття, перекваліфікація безробітних і фінансування бірж праці. У 2011 році на ці потреби передбачається витратити 160,0 млрд. євро, або 52,3% сукупних видатків федерального бюджету. Порівняно з 2008 роком видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення зросли майже на 20 млрд. євро, а їхня питома вага - на 2,6%.

Найважливішим напрямом видатків федерального бюджету на загальнодержавні послуги є фінансування оборони. Воєнний бюджет Німеччини впродовж 2008-2011 років стабільно зростав, при цьому у 2011 році на військові потреби передбачено спрямувати 32,2 млрд. євро, або 10,5% видатків федерального бюджету країни.

Пріоритетними напрямками державних видатків залишаються наукові дослідження, освіта, фінансування розвитку, хоча питома частка видатків на науку і освіту залишається незначною (13,5-17,0 млрд. євро, або 4,5-5,5% видатків федерального бюджету) у порівнянні з соціальними виплатами.

Важливе місце в системі бюджетного фінансування належить бюджетним видаткам на економіку (на житлове будівництво, комунальне господарство, енергетику, добувну і обробну промисловість, зв'язок, транспорт і сільське господарство.

Особливою рисою бюджетів є значна частка інвестиційної складової (йдеться про реалізацію програми з покращення регіональної економічної структури, підвищення продуктивності і конкурентоспроможності малих і середніх підприємств, вирішення енергетичних і структурних проблем міст, сприяння їх економічному розвитку і, разом з тим, захисту навколишнього середовища).

Важливим елементом бюджетної системи ФРН є бюджети земель і громад. За рахунок цих бюджетів забезпечується фінансування майже 100% загальнодержавних витрат на комунальне господарство, установи освіти або охорону здоров'я, більше 89% всіх витрат на транспорт, дорожнє або житлове господарство, майже 3/4 витрат на утримання державного апарату і понад 40% витрат з управління державним боргом.

Бюджет громади Німеччини (третій рівень бюджетної системи) приймається представницьким органом у вигляді бюджетного статуту, який містить основні показники муніципального господарства, загальні суми доходів і видатків. Головні вимоги, які висуваються до бюджету, такі:

  • бюджет має забезпечувати вирішення коротко- і довгострокових програм громади;

  • у частині інвестування бюджет має враховувати поточну і перспективну кон'юнктуру;

  • бюджет має бути якомога більш точно прогнозованим;

  • у бюджеті слід враховувати економність і рентабельність вкладання коштів;

  • бюджет має бути збалансованим.

Страховий ринок ФРН є одним з найбільших та, водночас, одним з найбільш цивілізованих і організованих у світі.

За період 2001-2009 років загальний обсяг страхового ринку ФРН зріс з 123,8 млрд. дол. до 239,9 млрд. дол. У розрахунку на одного жителя, обсяг страхових премій зріс у 20000-2009 роках з 1,6 тис. євро до 2,1 тис. євро. У 2006 році у галузі страхування працювало 225,7 тис. осіб, в тому числі у страхуванні життя - 65,4 тис. осіб, у медичному страхуванні - 43,7 тис. осіб.

Страховий ринок ФРН характеризується високим рівнем конкуренції та продовженням процесу злиття страхових компаній. Якщо у 1990 році на ринку працювали 785 компаній, в тому числі 122 страхових компаній страхування життя, 57 товариств медичного страхування, 35 спеціалізованих перестрахувальних компаній, то до 2006 року загальна кількість страхових організацій зменшилася до 643, з них 112 компаній страхування життя, 53 компанії медичного страхування. Крім того, специфіку німецького страхового ринку визначає наявність більше 2200 місцевих регіональних страховиків.