Контрольне завдання 9 розрахунок форфейтингових операцій

Завдання 9.1

Експортер надав покупцеві розстрочку платежу в розмірі 85% вартості товару на 2 роки з розрахунку 8% річних. Загальна сума контракту склала 250 000 грн. Погашення кредиту передбачається через квартал після постачання товару рівними щоквартальними внесками. Форфетуючий банк може врахувати векселі,що видані покупцем за цим контрактом під 7,5% річних.

Визначити суми, проставлені у векселях (сума погашення основного боргу плюс відсотки), для двох варіантів нарахування відсотків.

Який доход одержить форфетуючий банк?

Завдання 9.2

Оплата за товар вартістю 800 000 грн. проводиться векселями. Видано чотири векселі по 200 000 грн., що погашаються кожне півріччя. Процентна ставка за наданий кредит 14% простих річних.

Визначити суми, проставлені у векселях (сума погашення основного боргу плюс відсотки), якщо відсотки нараховуються першим способом (нараховують із загальної суми заборгованості до дати наступного платежу).

На яку дисконтну ставку може погодитися продавець, щоб, не змінюючи умови комерційного кредиту, не понести збитки?

Завдання 9.3

Продавець надав покупцеві розстрочку платежу в розмірі 80% вартості товару на 3 роки. Загальна сума контракту склала 650 000 грн. Погашення кредиту передбачається через квартал після постачання товару рівними піврічними внесками.

Під яку ставку продавець дасть комерційний кредит покупцеві, якщо форфетуючий банк може врахувати векселі, видані покупцем за цим контрактом під 9% річних, а відсотки нараховуються другим способом.

Який доход одержить форфетуючий банк?

Методичні рекомендації до виконання завдання

Форфейтування є формою трансформації комерційного кредиту в банківський. Сам термін одержав назву від французького слова (а forfait – цілком, загальною сумою).

Сутність форфейтування полягає в наступному. Покупець (імпортер), який не володіє в момент заключення контракту необхідною сумою грошей для оплати великого об'єкта, що купується, виписує продавцеві комплект векселів, загальна вартість яких дорівнює вартості об'єкта, котрий продається з урахуванням відсотків за відстрочку платежу, тобто за наданий комерційний кредит. Терміни платежів за векселями рівномірно розподілені в часі. Звичайно, кожен вексель виписується на півроку. Однак термін може бути збільшений і до року.

Продавець (експортер) отриманий комплект векселів враховує в банку без права обороту на себе і відразу одержує гроші за реалізований товар. Дане формулювання – «без права обороту на себе» звільняє продавця від майнової відповідальності у випадку, якщо банк не зуміє стягнути з векселедавця зазначені у векселях суми. Таким чином, фактично комерційний кредит робить не сам продавець, а банк, який погодився врахувати комплект векселів і весь ризик, що він взяв на себе. Якщо покупець не є першокласним платником, то банк, що враховує векселі, з метою знизити фінансовий ризик вимагає безумовної гарантії платежу від банку країни імпортера за борговими зобов'язаннми, що здобуваються.

Різниця в ступені кредитного ризику за різними категоріями боржників позначається на розмірі дисконтної ставки, за якою боргові зобов'язання враховуються банком.

Кредитування форфейтингових операцій звичайно носить середньо- або довгостроковий характер – від 1 року до 7 років.

Форфейтинг для імпортера є дорогою формою кредитування, оскільки кредит він одержує в кінцевому рахунку через посередників (банки).

Кожна зі сторін, яка береь участь в угоді, має свою мету, що визначається розміром одержуваного доходу і знаходить висвітлення в контракті, що укладається.

Ціль продавця – реалізувати товар, одержати від банку після обліку векселів суму, рівну погодженої з покупцем ціні товару, і уникнути фінансового ризику. Для досягнення цієї мети продавець має два шляхи: підвищення договірної ціни на проданий товар і збільшення плати за кредит (збільшення процентної ставки).

Ціль покупця (імпортера) – придбати товар з мінімальними витратами.

Банк має мету – одержання дисконтного доходу від обліку векселів. Ефективність цієї операції визначається розміром дисконтної ставки і кількістю векселів.

Аналізуючи форфейтингову операцію, необхідно враховувати інтереси кожного її учасника окремо, приймаючи одночасно до уваги інтереси інших учасників.

Форфейтинг стимулює економічні процеси: продавець або виготовлювач реалізує свій товар і відразу ж одержує за нього оплату, яку він може використати на виробничі цілі; покупець має можливість одержати товар у кредит; банки проводять свої активні операції.

Як зазначалося раніше, при здійсненні форфейтингової операції для продавця важливо, щоб сума, отримана після обліку всіх векселів, дорівнювала вартості проданого товару. Це досягається в результаті регулювання декількох параметрів: вартості товару Р, кредитної річної процентної ставки r, річної дисконтної ставки d, кількості виданих векселів n. Розглянемо методи цього регулювання.

У результаті обліку комплекту векселів продавець одержує суму L. При використанні простої дисконтної ставки вона дорівнює:

,

(9.1)

де d' – дисконтна ставка, за якою здійснюється дисконтування в кожному t-м періоді.

Величина L є приведеною величиною всіх вексельних платежів. Тому що вексельна сума визначалася двома способами, то і величину L також необхідно визначати для кожного з них.

Варіант перший

.

(9.2)

У вираженні (9.2) визначимо суми:

,

(9.3)

.

(9.4)

Підставивши отримані суми у вираження (9.2) і зробивши ряд перетворень, одержимо:

.

(9.5)

Вираження у фігурних дужках позначається Z₁. Ця величина може приймати значення: Z₁ = 1; Z₁ < 1; Z₁ > 1.

Якщо величина Z₁ = 1, то приведена величина L = Р, тобто після обліку векселів продавець одержить спочатку призначену за свій товар суму;

при Z₁ < 1 він одержить меншу суму;

при Z₁ > 1 він може одержати велику суму.

Отже, якщо Z₁ < 1, то для того, щоб продавець міг одержати первісну ціну товару, її необхідно збільшити в 1/ Z₁ раза, тобто ввести коректувальний множник. Після коректування ціни необхідно знову визначити суми векселів, виходячи з нової вартості товару.

Варіант другий

У цьому варіанті коректувальний множник при нарахуванні відсотків на основну суму боргу розраховується по-іншому.

Приведена величина визначається за формулою:

,

(9.6)

де t = 1, 2...n.

Перетворивши це вираження, одержимо:

.

(9.7)

Вираження у фігурних дужках позначається Z₂ і його значення аналогічне Z₁.

Як і в попередньому випадку, 1/ Z₂ є коригувальним множником.

Із-за перерахованих взаємозалежностей продавець з метою запобігання підвищення ціни повинен прагнути до зменшення розриву між процентною і дисконтною ставками, тобто звести різницю (j – d') до мінімуму.

Розглянемо методи перебування оптимального співвідношення процентної та дисконтної ставок при розрахунку вексельних сум, що дозволяють уникнути зміни ціни товару.

При нарахуванні відсотків за першим варіантом.

У вираженні (9.5) при Z₁ = 1 величина L = Р, отже, існує рівність:

(9.8)

з якої можна визначити процентну (j) і облікову ( ) ставки за період t:

(9.9)

та

.

(9.10)

При використанні d' та j продавець після обліку векселів одержує суму, не меншу спочатку призначеної.

При нарахуванні відсотків за другим варіантом.

У вираженні (9.7) при наявності рівності:

(9.11)

можна визначити оптимальні для продавця значення процентної ставки (j) і дисконтної ставки ( ):

(9.12)

та

.

(9.13)