2. Сучасний стан готельних мереж в світі

До тенденцій розвитку підприємств індустрії гостинності в світі, що набули розвитку за останні десятиліття, належать:

• поглиблення спеціалізації готельної та ресторанної пропозиції;

• утворення міжнародних готельних і ресторанних ланцюгів;

• розвиток мережі малих підприємств;

• впровадження в індустрію гостинності нових комп’ютерних тех­нологій.

Останнім часом поряд із традиційними повносервісними готелями і ресторанами з’являється все більше спеціалізованих підприємств зі скороченим набором послуг і страв. Спеціалізація підприємств може бути найрізноманітнішою. Готелі можуть орієнтуватися на обслугову­вання представників визначеного сегмента туристського ринку: напри­клад, на клієнтів, що присвячують свою відпустку грі в гольф, катанню на лижах, кінним турам і т. ін., туристів, що виїжджають на конгреси, виставки, ярмарки тощо.

Ресторани, як правило, спеціалізуються на виготовленні національних страв. Величезну популярність у всьому світі набули ресторани швидкого обслуговування, що спеціалізуються на гамбургерах і смаженій картоплі, піці, біфштексах, морепродуктах, сандвічах. Звичайно, вони пропонують обмежену кількість страв, їхнє головне завдання полягає в створенні настрою та відповідної атмосфери.

Поглиблення спеціалізації підприємств гостинності взаємопов’язане з такою найважливішою тенденцією, як створення міжнародних ланцю­гів, що мають велике значення у розробці та впровадженні високих стандартів в обслуговування.

Ланцюг може мати власні будинки або орендувати їх. Керівництво ланцюга має переваги при розподілі прибутку, але разом з тим відповідає за всі втрати, можливі при будь-яких (зокрема фінансо­вих) операціях.

Більшість із того, що зараз вважається «стандартом у виробництві», або мало свій початок, або одержало підтримку в готельних ланцюгах. Holiday Inns був першим готельним ланцюгом, що активно використовував телеконференцію. Готелі корпорації «Хайятт» завжди будуть асоціюва­тися з великим фойє з елементами планування атріуму і скляних ліфтів. Овочеві бари, вікна, що відкочуються, комп’ютерний облік номерного фонду – це лише деякі приклади нововведень.

До середини 90–х років під контролем найбільших готельних об’єд­нань і ланцюгів перебувало понад 30% усього світового готельного фонду. Як і багато інших тенденцій, створення готельних ланцюгів було запо­чатковано у США. Особливо інтенсивно це впроваджувалося в еконо­міку гостинності в 60–х роках. До початку 90–х років вплив амери­канських готельних ланцюгів став домінуючим у світі. Вони витиснули з десятьох головних світових готельних ланцюгів європейські ланцюги Travelodge International і Master Hosts International, залишивши тільки два – Ассоr (Франція) і Forte PLC (Велика Британія).

Перелік американських готельних ланцюгів які домінують у світі наведено в таблиці 1.3.

Таблиця 1.3

Американські готельні ланцюги

Назва готельного ланцюга	Кількість підприємств	Кількість номерів	Кількість країн, у яких розміщені підприємства
Hospitality Franchise Sistem	4400	435 000	6
Holiday Inns Worldwide	2031	365 309	62
Choise Hotels International	3467	299 881	38
Best Western International	3401	276 659	60
Ассог	2205	252 887	73
Marriott Hotels і Recorts	898	186 656	27
ІТТ Sheraton Corp.	417	129 937	61
Forte PLC	959	98 450	60
Hilton Hotels Corp.	223	92 119	8
Carlson Hospitality Group	368	83 258	39

Існує багато точок зору стосовно того, що послужило причиною успіху ланцюгів. Проте явними причинами є сталість якості продукту, ідентич­ність послуг на різних підприємствах, а також доступність цін.

Кожний тип готелю, що входить у готельний ланцюг має свою марку. Перевагою компаній, що суворо дотримуються своїх фірмових наймену­вань, є те, що користувачі послуг одного готельного ланцюга досить чітко уявляють якість обслуговування і розміщення на підприємстві, що належить до цього ланцюга, незалежно від його місця розташуван­ня. Це дає можливість задовго до відкриття нового готелю проводити його рекламу і бронювання, будучи впевненими, що постійні клієнти нададуть перевагу новому готелю відомої марки випадковому вибору, зробленому під час поїздки. Практика свідчить, що готельний ланцюг ще задовго до відкриття готелю починає проводити бронювання місць. З цього часу назва готелю й усі його реквізити включаються в національ­ний перелік готелів, а також у всілякі спеціальні довідники [37].

Вже майже 30 років журнал Нotels публікує готельні рейтинги. У 1971р. було покладено початок цій традиції. Тоді список включав 100 найбільших ланцюгів, у 2000 р. він збільшився втричі. У 1970 і 1991 рр. рейтинг (за кількістю контрольованих номерів) очолювала американська компанія Holiday Inns Inc. Якщо в 1970 р. до неї входило 1293 готелі на 182,5 тис. номерів, то в 1991 р. – вже 1645 готелів на 325,1 тис. номерів. У 1995 р., незважаючи на значний ріст, компанія перемістилася на друге місце, поступившись лідерством Ноspitality Franchise Sistem (HFS).

Рейтинг 1999 р. очолювали Сеndant Corp. на 542,6 тис. номерів і Вass Hotels на 471,7 тис. номерів. Процес централізації управління в готельному бізнесі в 90–х роках ставав більш інтенсивним.

Зі 100 головних готельних ланцюгів 1970 р. нині зберегли свої позиції лише 11. Насамперед слід зазначити безпрецедентну перемогу Маrriott Ins. Ще в 1970 р. корпорація включала 21 готель на 7,6 тис. номерів, а у 1999 р. вона зайняла третє місце, маючи 1880 готелів на 355 тис. номерів. Крім Маrriott Ins., із тих часів збереглися Ніlton Hotels, Best Western Int., Ніlton Int., Нуаtt Hotels, Forte Hotels Grouр і ще ряд невеликих готельних ланцюгів. Усі інші або поглинули корпорації, що процвітали, або позбулися положення лідерів. У 1994 р. корпорація 1ТТ Sheraton купила престижний ланцюг Сіgа, а у 1998 р. сама виявила­ся поглинутою Starwood Hotels. Тоді ж Маrriott Int. придбала 49 % власності ще престижнішої корпорації Ritz Carlton.

У рейтингу 1970 р. 9-те місце займав болгарський «Балкантурист», 20-те – радянський «Інтурист», 24-те – чехословацький Сedок, 36-ге – угорська Hungarіа, 60-те – польський Orbis. З усіх готельних ланцюгів соціалістичних країн зберігся лише Оrbis. У 1970 р. на його частку припадало 3,4 тис. номерів, а в 1999 р. – 10,2 тис. номерів [11].

Визначальною тенденцією розвитку світового готельного господарства в 90–х рр. залишалася централізація управління. Практично всі готель­ні ланцюги світу, незалежно від їхнього рейтингу, зазнаючи жорсткої конкуренції, шукали будь-які можливості для збільшення свого потен­ціалу. Централізація управління в дрібних готельних ланцюгах відбува­ється інтенсивніше, ніж у великих. До централізації менш схильні так звані управлінські компанії (соnsortia).

Процес укрупнення готельних ланцюгів ґрунтується насамперед на розвитку системи франчайзингу (нині приблизно 80 % готелів входять у ланцюги на правах франчайзингу).

Звичайно, найбільш відомі ті готельні ланцюги, що оперують у багатьох державах, а не обмежуються контролем готелів однієї країни. На початку 90–х років лідерами з міжнародної діяльності були Ассоr, представлені у 66 країнах; ІТТ Sheraton – у 61 країні; Ноliday Inns. – у 55 країнах; Ніlton Ins., Іnter-Continental, Веst Western Hotels – у 47 краї­нах. Ваss Ноtels має готелі в 98 країнах, Веst Western Int. – у 84 країнах, Ассог – у 81 країні, Carlson Hospitality Worlwide – у 57 країнах, Маrriott Int. – у 56 країнах, Ніlton Int. – у 53 країнах, Forte Hotel Group – у 51 країні. Багато готельних ланцюгів прагнуть територіально розширити свою діяльність.

Процес зростання значення готельних ланцюгів в управлінні світо­вим готельним господарством характеризується істотним протиріччям: з одного боку, укрупнюються головні готельні ланцюги, що оперують у багатьох країнах, з іншого, – все більше країн створюють власні готельні ланцюги, що успішно конкурують з інтернаціональними монополіями. Штаб-квартири 325 готельних ланцюгів, що потрапили в рейтинг жур­налу Ноtels розташовані в 39 країнах. Причому понад 60 % із них припадає на США, 17 штаб-квартир – у Великій Британії, 14 – у Японії, 11 – у Німеччині, 8–у Гонконгу, по 6 – у Франції і Сінга­пурі.

Таким чином, готельні ланцюги мають в управлінні готелі місткістю 5698,7 тис. номерів. Лідируюче положення зберігають США, на частку яких припадає 62,5 % від усіх номерів, а на частку головних європейських країн – усього 27,1 %. Роль готельних ланцюгів в управлінні постійно зростає.

Крім готельних ланцюгів, на світовому туристському ринку активно функціонують специфічні об’єднання, основна мета яких – виявляти кращих представників готельного бізнесу. Наприклад, з 1928 р. прово­дить роботу з визначення найкращих готелів світу міжнародна корпо­рація «Ведучі готелі світу». Вона щорічно поміщає дані про кращі під­приємства у своєму спеціальному каталозі. Міжнародна організація «Привілейовані готелі і курорти світу» проводить таку роботу близько 30 років. З 1968 р. функціонує міжнародна готельна асоціація «Найтихіші готелі світу», штаб-квартира якої знаходиться в Парижі. При вступі в цю асоціацію оцінюються три критерії: природне і приємне навколишнє середовище; затишна будівля та інтер’єр готелю з характерним вигля­дом; гостинність, що відповідає всім сучасним вимогам, у тому числі і чудовій кухні.

Питаннями координації функціонування готельних ланцюгів і асоціацій незалежних готелів і ресторанів у Європі займається Конфедерація національних асоціацій готелів і ресторанів Європейського економічного співтовариства (ХОТРЕК) [12].

Кількісний ріст готельних ланцюгів, їхнє злиття й об’єднання справляють помилкове враження про зниження різноманіття пропозиції та відпочинку. Проте на практиці спостерігається інша тенденція: поши­рення ланцюгів не може задовольнити всіх різноманітних вимог туристів (через деяку знеособленість, стаидартизованість обслуговування), що створює підґрунтя для розвитку малих незалежних готелів, які роб­лять ставку на унікальність і неповторність. Такі готелі спеціалісти вважають прототипами готелів XXI ст.: комфортабельні, без ресторану (передбачається, що ресторан знаходиться поруч), побудовані в сільсько­му стилі, пропонують послуги за помірну ціну і мають все необхідне для роботи та відпочинку, де клієнти можуть одержати вишукане персо­ніфіковане обслуговування. Саме унікальність малого готелю є голо­вним інструментом ринкової політики.

Як свідчить практика, малі готелі у своїй більшості – це незалежні готелі, тобто вони перебувають у вільному володінні, розпорядженні і користуванні володаря, що одержує прибуток від такої власності. Наяв­ність договірних зобов’язань з іншими компаніями в питаннях управ­ління або використання чужого знака обслуговування не призводить до зміни статусу підприємства як незалежного стосовно інших суб’єктів ринкових відносин.

За останні десятиліття ніщо так не підвищило професіоналізм та продуктивність підприємств і організацій індустрії гостинності, як впровадження нових комп’ютерних технологій, що докорінно змінили способи ведення готельного бізнесу, дали можливість власникам підприємств розв’язати ряд проблем і створили багато зручностей клієнтам.

Прагнення задовольнити запити споживачів стало стимулом для розробки гнучких пакетів прикладних програм, спроможних настроюватися на потреби користувачів. Наприклад, однією з таких програм є програма «Готель». Вона призначена для локальної автоматизації технологічних процесів прийому, розміщення, харчування і надання додаткових послуг туристам[7].

Сучасне готельне господарство – це сфера економічної діяльності, що динамічно розвивається. Тенденції її розвитку пов’язані зі збільшенням попиту та розширенням спектра додаткових послуг, запропонованих споживачам. Використання інформаційних технологій дозволяє оптимізувати функціонування всіх служб готельних підприємств.

Упровадження сучасних інформаційних технологій у процес надання готельних послуг бере початок з комп’ютерних систем резервування туристичних послуг (50–60-ті роки XX ст.). Вперше термін «комп’ютерна система бронювання» (КСБ) з’явився в Європі та США в 60–х роках минулого століття. Передумовою створення КСБ стало зростання популярності авіаперевезень і необхідність автоматизації попереднього замовлення авіаквитків. Туристичні агентства здійснювали великий обсяг робіт щодо бронювання готельних послуг. Напрями поширення інтегрованих інформаційних технологій на міжнародному ринку готельних і туристичних послуг.

Основними напрямами використання інформаційних технологій в діяльності готельних підприємств є:

• формування готельного продукту з використанням міжнародних систем бронювання та резервування;

• інтерактивний діалоговий режим (on-line) спілкування зі споживачами;

• формування програм визначення лояльності клієнта;

• формування програми налагодження взаємостосунків із клієнтом;

• створення сайтів для презентації готельного підприємства споживачам;

• формування програми для реалізації гнучкої цінової політики;

• формування системи електронних каталогів туристичних подорожей по країнах;

• формування уніфікованих електронних баз нормативно – правових актів;

• створення автоматизованих систем взаєморозрахунків;

• участь в електронній торгівлі (електронному бізнесі);

• застосування електронного документообігу;

• підвищення рівня комунікації;

• активізація реклами та просування турпродукту.

Для підвищення ефективності інтернет-ресурсів Всесвітня туристична організація створила єдину мережу обміну туристичною інформацією. В Україні в 1999 р. створено Українську туристичну інформаційну систему (UTIS).

Характерною особливістю розвитку комп’ютерних технологій в готельному господарстві є інтеграція чотирьох глобальних систем резервування «Amadeus», «Galileo», «Sabre» і «Worldspan» в систему «Global Distribution System» – GDS. У сукупності ці системи налічують приблизно 500 тис. терміналів, установлених у туристичних агентствах усього світу. За оцінкою аналітиків готельного бізнесу we6 – сайти, які пропонують послуги з бронювання готелів, відвідають понад 450 млн користувачів упродовж року[20].